Бюджет охорони здоров’я на 2019 рік становить 95,08 млрд грн. Як повідомляють у Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) України, це на 10% більше, ніж у 2018 р.
Пропонуємо до уваги читачів детальний аналіз видатків
Трансформація первинної медичної допомоги — 15,2 млрд грн.
У 2019 р. продовжаться якісні зміни у закладах первинної допомоги. Усі заклади, що надають первинну медичну допомогу, будуть отримувати оплати за надання медичних послуг тільки за договорами з Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Принцип «гроші йдуть за пацієнтом» запрацює в усіх комунальних медзакладах, де працюють сімейні лікарі, терапевти і педіатри. У цьому році бюджет на оплату послуг первинної медичної допомоги за програмою медичних гарантій НСЗУ становить 15,2 млрд грн.
95% усіх комунальних медичних закладів первинної ланки долучилися до змін і переходять на нову модель фінансування — коли держава оплачує медичні послуги, надані конкретному пацієнту. А свого сімейного лікаря, терапевта чи педіатра обрали уже 24 млн українців.
У МОЗ України зазначають, що зарплати вже почали зростати у трансформованих закладах по всій країні. Наприклад, у Хмельницькій області зафіксований рекорд — лікарю первинної ланки нарахували 30 258 грн.
Програма «Безкоштовна діагностика» — 2 млрд грн.
Програма «Безкоштовна діагностика» — це забезпечення 80% потреб пацієнта з діагностики у сімейного лікаря, терапевта і педіатра. Це найбільш необхідні діагностичні та лікувальні послуги (наприклад рентген, ультразвукове дослідження, ехокардіографія серця). Ці послуги пацієнти зможуть отримати безоплатно тільки за направленням свого сімейного лікаря, терапевта або педіатра, оплатить їх НСЗУ.
Пацієнт сам обиратиме, в якому саме медзакладі проходити діагностику чи здавати аналізи. Головне — заклад має брати участь у програмі «Безкоштовна діагностика», підписавши договір із НСЗУ.
Програма розпочнеться у липні 2019 р. Медичні заклади зможуть приєднуватися до програми у рамках одного бюджету — місто, район, об’єднана територіальна громада. Для реалізації програми у бюджеті передбачено 2 млрд грн.
Медична субвенція місцевим бюджетам на спеціалізовану амбулаторну, стаціонарну та екстрену медичну допомогу — 55,7 млрд грн.
Усі комунальні медзаклади, крім закладів первинної медичної допомоги, у 2019 р. будуть фінансуватися за принципом медичної субвенції. Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на спеціалізовану амбулаторну, стаціонарну та екстрену медичну допомогу становитиме 55,7 млрд грн.
Трансформація екстреної медичної допомоги — 1 млрд грн.
У Державному бюджеті на 2019 рік на фінансування екстреної медичної допомоги через механізм субвенції передбачено 6 млрд грн. Крім того, вперше заплановано кошти на розвиток екстреної допомоги — у розмірі близько 1 млрд грн.
Для того, аби покращити швидкість та якість надання екстреної медичної допомоги:
1. Відбудеться закупівля нового транспорту з усім необхідним обладнанням.
2. Буде організовано навчання сучасним технікам врятування життя для працівників системи екстреної медичної допомоги.
3. Буде обладнано навчально-тренінгові центри для організації такого навчання.
4. Передбачено підвищення заробітних плат для тих працівників екстреної медичної допомоги, які пройдуть навчання і підвищать свою кваліфікацію.
Ці зміни розпочнуться у Донецькій, Одеській, Тернопільській, Полтавській, Вінницькій областях та місті Києві.
Крім того, Уряд України передбачив у Державному бюджеті на 2019 рік фінансування створення об’єднаних диспетчерських служб у тих областях, де вони ще не створені. Інші регіони отримають кошти для модернізації своїх об’єднаних диспетчерських служб відповідно до заявлених потреб.
Державні закупівлі ліків і медичних виробів — 6,58 млрд грн.
У 2019 р. у Державному бюджеті України на закупівлю лікарських засобів та медичних виробів передбачено 6,58 млрд грн. — на 626 млн грн. більше, ніж у попередні роки. Це означає, що пацієнти отримають більше життєво необхідних дороговартісних препаратів, які зазвичай не можуть купити самостійно. Зокрема, у програму державних закупівель входять ліки та медичні вироби від тяжких захворювань, що потребують тривалого та/або дороговартісного лікування, таких як онкологічні хвороби у дітей та дорослих, туберкульоз, вірусні гепатити В та С, ВІЛ/СНІД та ін. Також із державного бюджету виділено кошти на лікування рідкісних захворювань: гемофілії типу А чи В або хвороби Віллебранда, бульозного епідермолізу, ювенільного ревматоїдного артриту, легеневої артеріальної гіпертензії, імунодефіцитних станів тощо.
Вперше МОЗ України вже затвердило всі програми номенклатур закупівель до Нового року, що дозволить пацієнтам отримувати ліки швидше, аніж це було раніше. Загалом за 41 напрямом державної програми закуповуються близько 500 препаратів та більше 700 медичних виробів.
Завдяки оптимізації та ефективній організації закупівель через міжнародні організації вдалося вивільнити 321 млн грн., що дозволило на 10% збільшити фінансування за напрямами дорослої онкології, гемофілії, розсіяного склерозу, а також низки дитячих програм (муковісцидоз, нанізм, дитячий церебральний параліч, гепатит та ін.), закупівель ліків для громадян з орфанними захворюваннями (хвороба Гоше, легенева артеріальна гіпертензія, бульозний епідермоліз, муковісцидоз дорослих). Окрім того, у 2019 р. виділено додаткове фінансування на лікування пацієнтів за напрямом дитячої онкології у розмірі 73 млн грн., 415 млн грн. — для пацієнтів за напрямом дорослої онкології та 138 млн грн. — за напрямом серцево-судинних хвороб.
Важливим рішенням було вперше виділити кошти для дорослих з ювенільним ревматоїдним артритом і первинними імунодефіцитами, оскільки раніше пацієнти із цими діагнозами після 18 років не отримували від держави життєво важливих ліків.
Програма «Доступні ліки» — 1 млрд грн.
Програма «Доступні ліки» продовжує бути пріоритетом Уряду. У 2019 р. українці й надалі отримуватимуть ліки від серцево-судинних захворювань, цукрового діабету 2-го типу та бронхіальної астми безоплатно або з незначною доплатою. На це у Державному бюджеті виділено 1 млрд грн.: 250 млн на регіональну субвенцію і 750 млн — на забезпечення функціонування програми через НСЗУ.
У 2019 р. програма очікує на серйозну трансформацію. Передбачається, що з 1 квітня програма відійде до НСЗУ, тобто контрактувати аптечні заклади та відшкодовувати вартість відпущених лікарських засобів будуть не заклади охорони здоров’я чи муніципалітети, а безпосередньо один головний оператор бюджетних коштів — НСЗУ.
Нова модель фінансування передбачає, що всі адміністративні механізми програми стануть автоматизованими та централізованими. Це сприятиме оперативному реагуванню на нестачу фінансування у тому чи іншому регіоні. НСЗУ як єдиний фінансовий оператор програми зможе самостійно, без рішення місцевої ради, перерозподіляти фінансування між регіонами, де є більший попит на ліки за програмою, і тими, де є надлишок медикаментів.
Перехід на нову модель фінансування передбачає обов’язкове запровадження електронного рецепта. Отже, з 1 квітня 2019 р. «Доступні ліки» почнуть відпускатися за номером рецепта, який система надсилатиме SMS-повідомленням на мобільний телефон пацієнта.
Для того щоб МОЗ України та НСЗУ мали достатньо часу для впровадження нових механізмів роботи програми, а пацієнти продовжували безперебійно отримувати ліки за програмою, Уряд передбачив у бюджеті кошти на I квартал 2019 р. за старою моделлю фінансування: 250 млн грн. — окрема субвенція з державного бюджету.
Відшкодування вартості препаратів інсуліну за кошти державного бюджету — 841 млн грн.
У бюджеті МОЗ України на 2019 р. вдалося закласти на відшкодування вартості препаратів інсуліну за кошти державного бюджету 841 млн 175 тис. грн. Ці гроші покриють 87% від загальної потреби. Лише 13% від потреби мають бути забезпечені з місцевих бюджетів. Уже зараз завдяки електронному реєстру пацієнтів, які потребують інсулінотерапії, місцева влада може дуже точно спланувати фінансування потреби в кожному регіоні, щоб не допускати перерв у забезпеченні пацієнтів.
Потреба в інсулінах визначається відповідно до даних електронного реєстру пацієнтів, що потребують інсулінотерапії. Це відкритий прозорий реєстр, який дозволяє розраховувати загальну потребу в інсулінах відповідно до фактичної кількості отриманих хворими препаратів інсуліну.
195 896 українців мають діабет 1-го типу, їм потрібна щоденна інсулінотерапія. Усі пацієнти отримують потрібний їм інсулін безоплатно або з невеликою доплатою — у аптеці за рецептом лікаря.
Лікування українців за кордоном — 689,95 млн грн.
У 2019 р. у Державному бюджеті України передбачено 689,95 млн грн. на програму «Лікування громадян України за кордоном». Щороку на лікування у закордонних клініках відправляються пацієнти, захворювання яких поки не лікуються в Україні. Направлення на лікування не залежить від віку пацієнта, статі, соціального походження, майнового стану, місця проживання та інших ознак та відбувається у разі неможливості надання медичної допомоги пацієнтам у закладах охорони здоров’я України.
Розбудова мережі кардіоцентрів — 150 млн грн.
Передбачених 150 млн грн. у Державному бюджеті на 2019 р. вистачить для придбання 13 ангіографів. Це дозволить розбудувати ширшу мережу реперфузійних центрів, допомогти більшій кількості людей з гострим інфарктом міокарда та знизити смертність від серцево-судинних захворювань.
З травня 2016 р. створення регіональних реперфузійних мереж стало пріоритетним завданням Уряду в сфері розвитку і трасформації медицини. Реперфузійний центр — це відділення у закладі охорони здоров’я, де безоплатно проводять коронарне стентування (відновлення порушеного кровообігу) при гострому інфаркті міокарда. Для того щоб встановити пацієнту коронарний стент, потрібне сучасне обладнання — ангіограф. Ангіографія — надзвичайно точний діагностичний метод, за допомогою якого лікарі визначають, де саме у судинах порушений кровообіг. З 2017 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову, за якою придбання ангіографів відбувається за рахунок державного та місцевого бюджетів. У 2017–2018 рр. було закуплено 26 ангіографів, що дозволило надати допомогу більшій кількості людей з гострим інфарктом міокарда. Зокрема, впродовж 2017 р. в 11 областях України смертність від гострого інфаркту міокарда знизилася на 20% порівняно з 2015 р. Такими є дані Асоціації інтервенційних кардіологів України. Якщо перекласти цю інформацію з сухої мови офіційної статистики, то за минулий рік українські кардіологи врятували від страшної та болісної смерті на 420 людей більше. Це перше зменшення кількості смертельних випадків в Україні за останнє десятиліття.
Єдиний державний кваліфікаційний іспит — 16,7 млн грн.
У проекті держбюджету закладено 16 683 770 грн. на проведення першої частини Єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ). Запровадження іспиту є частиною розвитку медичної освіти. ЄДКІ складається з 4 елементів: іспит «КРОК», тест з іноземної мови професійного спрямування, міжнародний тест з основ медицини та іспит з практичних навичок ОСК(П)І. ЄДКІ буде проходити у два етапи: перший етап проводитися на третьому курсі, другий — залежно від спеціальності — на п’ятому або шостому курсах. Гроші з держбюджету підуть на розробку першого етапу ЄДКІ, а саме: питань для тесту «КРОК», проведення іспиту з англійської мови та закупівлю міжнародного іспиту з основ медицини. Іспит з практичних навичок ОСК(П)І студенти-медики складатимуть на шостому курсі, і за його проведення відповідають університети.
ЄДКІ як освітній стандарт встановлює доволі високу планку і для студента, і для університетів, що сприятиме випуску з медичних закладів вищої освіти справді кваліфікованих спеціалістів. Додатково ЄДКІ мінімізує можливості для корупції.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами moz.gov.ua
