Ефективність витрачання державних коштів
Тисячі закладів охорони здоров’я по всій країні щороку проводять велику кількість закупівель лікарських засобів, обсяг яких оцінюється у понад 6 млрд грн., і не завжди роблять це ефективно. Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) спільно з Міністерством економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) України підготували низку рекомендацій щодо закупівлі лікарських засобів, які виклали у спільному листі № 3301-04/55905-03/01.7/33810 від 19.12.2018 р.
Важливо зазначити, що представлений документ був розроблений на виконання рекомендацій Антимонопольного комітету України (АМКУ) щодо захисту і формування конкурентного середовища в сфері закупівель лікарських засобів. До розробки рекомендацій були залучені відповідні департаменти МЕРТ і МОЗ України, які мають значний досвід в організації публічних закупівель, а також ГО «Центр протидії корупції», «Трансперенсі Інтернешнл».
Нагадаємо, 30 березня 2018 р. на засіданні АМКУ прийнято обов’язкові для розгляду рекомендації МЕРТ і МОЗ України про здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. АМКУ рекомендував МЕРТ і МОЗ України з метою формування конкурентного середовища на ринках лікарських засобів під час проведення публічних закупівель вжити заходів щодо вдосконалення порядку визначення предмету закупівлі лікарських засобів, зокрема, але не виключно, шляхом розробки спільних методичних рекомендацій/методологічних роз’яснень та/або внесення змін до Порядку визначення предмету закупівлі.
За інформацією державного уповноваженого АМКУ Світлани Панаіотіді, підставами для надання рекомендацій є велика кількість скарг, які надходять до Постійно діючої адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель як до органу оскарження, стосовно дискримінаційних умов тендерної документації щодо об’єднання в одному лоті великої кількості лікарських засобів, а також звернення Американської торговельної палати в Україні та ГО «Центр протидії корупції».
«Вже кілька років в Україні діють міжнародні закупівлі, які дають можливість МОЗ України заощаджувати державні кошти і закуповувати більше ліків для українців. Ці ж рекомендації дозволять проводити медичні закупівлі на рівні областей більш ефективно, — наголосила заступник міністра охорони здоров’я Ольга Стефанишина. — Втім, ми не лише даємо рекомендації, а й пропонуємо всім закупівельникам в медичній сфері ставити запитання і отримувати консультації від найкращих спеціалістів у цій сфері. Бо ефективні закупівлі — це наша спільна справа».
Чи є конкурентне середовище в Україні?
Міністерства закликають замовників забезпечувати максимальну конкуренцію на торгах, особливо під час визначення предмету закупівлі, встановлення вимог до форми та дозування лікарського засобу. Наприклад, їм рекомендують прискіпливо аналізувати ціни на аналогічні лікарські засоби, а от встановлювати додаткові кваліфікаційні вимоги до учасника та якості предмета, які необґрунтовано обмежують конкуренцію, не радять. Такі дії можуть призвести до встановлення дискримінаційних умов закупівлі.
«Я вірю в те, що рекомендації дозволять заощаджувати кошти в регіонах, а це дасть можливість закупити більше лікарських засобів і, як наслідок, лікувати більшу кількість людей. Це ще один крок до вдосконалення закупівель лікарських засобів», — зазначила С. Панаіотіді.
Окрім того, замовникам радять визначати окремі частини лота щодо кожної міжнародної непатентованої назви, а вартість лота має становити від 50 тис. грн. Експерти вважають недоцільною вимогу гарантійного листа від виробника щодо поставки у визначені строки. У цьому вбачають потенційну корупційну складову. А от вимагати відшкодування збитків, в разі якщо учасник-переможець порушить умови договору про закупівлю, замовник має право.
Оцінюючи строки поставок, варто врахувати можливі часові затрати постачальника, однак штучно не обмежувати конкуренцію на ринку. Водночас Міністерства закликають замовників завчасно планувати, оголошувати закупівлі та визначати можливість поставки до сформованих заздалегідь графіків.
«Успіх кожної окремої закупівлі та економія держави на ній багато в чому залежать від коректності вимог до постачальника: вони мають бути недискримінаційними, щоб не руйнувати конкуренцію, і водночас достатньо специфічними, щоб відбирати дійсно якісні товари й послуги. Дотримання цього балансу особливо важливо в сфері медичних закупівель», — пояснює перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов.
Слід зазначити, що згідно зі статистикою Центру протидії корупції, регіональні лікарні закуповують ліки для хворих онкологічного профілю до 4 разів дорожче, ніж міжнародні організації.
Нагадаємо, 25 жовтня МОЗ України зареєструвало ДП «Медичні закупівлі України» — це майбутня централізована закупівельна організація, що спеціалізуватиметься на лікарських засобах та медичних виробах. Саме ця організація забезпечить створення центру закупівельної експертизи та буде допомагати регіонам підвищувати ефективність використання своїх місцевих видатків на закупівлю ліків і медичних виробів.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами amc.gov.ua, moz.gov.ua