14 червня 2011 р. відбулося спільне засідання Колегії Міністерства охорони здоров’я України і Президії Національної академії медичних наук (НАМН) України. З доповіддю про стан інфекційної захворюваності в Україні та заходи щодо її профілактики виступив міністр охорони здоров’я України Олександр Аніщенко.
У своїй доповіді він зазначив, що незважаючи на значні успіхи сучасної медичної науки, інфекційні хвороби досі становлять загрозу для людства, посідаючи одне з провідних місць у структурі захворюваності населення, призводячи до зниження якості життя, втрати працездатності, інвалідності та смертності в усіх країнах світу, в тому числі в Україні.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) інфекційною патологією і досі зумовлено 25% усіх смертей на планеті. Тому ВООЗ визнає доцільність створення в кожній країні власної системи епідеміологічного нагляду з метою отримання інформації, яка б сприяла розумінню особливостей інфекційного та епідемічного процесів у сучасних умовах і допомагала в реалізації ефективних програм профілактики.
В Україні на сьогодні пріоритетними напрямами охорони здоров’я є система епідеміологічного нагляду за інфекційними хворобами і програма імунопрофілактики населення, розвиток яких зараз потребує комплексного підходу.
Цілі нагляду за інфекційними хворобами на сучасному етапі визначаються глобальними пріоритетами в рамках Програми Європейського бюро ВООЗ «Здоров’я-ХХІ: Політика досягнення здоров’я для всіх у Європейському регіоні ВООЗ — двадцять одне завдання на двадцять перше сторіччя».
Для досягнення цих цілей Міністерством охорони здоров’я України реалізуються всі ключові стратегії, рекомендовані ВООЗ, удосконалюється система епідеміологічного нагляду, певною мірою забезпечується охоплення профілактичними щепленнями. Також поліпшується доступність високоякісної та важливої інформації як для медичних працівників, так і для населення щодо переваг вакцинації та ризиків, пов’язаних з інфекційними хворобами. Все більше залучаються медичні працівники для санітарно-просвітньої роботи з населенням.
При здійсненні основних положень Програмних документів ВООЗ, що стосуються боротьби і профілактики інфекційних хвороб, надзвичайно важливим є виявлення, епідеміологічне розслідування та лабораторне підтвердження всіх клінічних випадків інфекційних захворювань.
На думку фахівців, національна система моніторингу за інфекційною захворюваністю повинна мати здатність до швидкого реагування, бути орієнтованою на реєстрацію всіх окремих випадків захворювання, бути здатною встановити, чи існує зв’язок між окремими випадками, тобто чи спостерігається стійка передача інфекції.
Однак в умовах сьогодення діагностика та реєстрація інфекційних захворювань в Україні залишає бажати кращого, а тому офіційні показники нижче реальної захворюваності. Потребує поліпшення матеріально-технічна база інфекційних лікарень і діагностичних лабораторій. Кошти, що виділяються на боротьбу з інфекціями, не завжди відповідають нагальним потребам і не завжди використовуються раціонально.
Наявний дефіцит кадрів як лікарів-інфекціоністів, так і лікарів-епідеміологів, бактеріологів, вірусологів.
У своїй доповіді міністр охорони здоров’я звернув увагу на вакцинопрофілактику. Саме вона є ключовим інструментом протидії виникненню спалахів та епідемій інфекційних хвороб і сприяє зниженню захворюваності та смертності.
Складовими державної політики профілактики інфекційних хвороб є координація та контроль здійснення профілактичних програм, забезпечення масштабної первинної профілактики інфекційних хвороб серед населення, забезпечення доступу груп ризику до профілактичних програм тощо.
Незважаючи на те що витрати держави на закупівлю вакцин за останні 10 років виросли майже у 4 рази, обсяги охоплення населення профілактичними щепленнями не досягли бажаного рівня.
Тому Міністерство охорони здоров’я України вживає всіх необхідних заходів щодо забезпечення виконання Програми імунопрофілактики в повному обсязі.
Ще однією проблемою є те, що в Україні випускається дуже мало вакцин, сироваток, інших імунобіологічних препаратів, діагностикумів. Це певною мірою становить загрозу для національної безпеки держави.
Потрібно приймати рішення щодо відновлення і розширення виробництва в Україні профілактичних та діагностичних імунобіологічних препаратів.
На переконання керівництва міністерства, для забезпечення розвитку виробництва сучасних імунобіологічних препаратів потрібно сконцентрувати науковий потенціал і ресурси для налагодження виробництва вітчизняних багатокомпонентних вакцин, насамперед нового покоління, з використанням досягнень молекулярної біології та генної інженерії.
Щодо нормативно-правової бази, яка регламентує проведення імунопрофілактики в Україні, слід зазначити, що Міністерством охорони здоров’я приведений у відповідність з діючими законами України національний Календар щеплень. Спільно із профільним комітетом Верховної Ради розглянуто і погоджено зміни до законодавства у сфері профілактики інфекційних хвороб.
Олександр Аніщенко акцентував увагу членів колегії також на проблемах біологічної безпеки. Україна є державою-учасницею Конвенції ООН про заборону бактеріологічної (біологічної) і токсигенної зброї (КБТЗ) і повинна дотримуватися всіх її положень, виконувати рішення і рекомендації багатосторонніх міжнародних форумів, що скликаються в рамках КБТЗ.
Міністерством охорони здоров’я України спільно з НАМН України розроблена Концепція «Державної програми біологічної безпеки та біологічного захисту на 2011–2015 роки», яка нині погоджується у заінтересованих міністерствах і відомствах.
Геополітична ситуація, соціально-економічні зміни, що відбуваються в останні роки у світі, призвели до значного збільшення міграційних процесів. В цих умовах інфекційні хвороби значно розширюють ареал свого розповсюдження.
Наведемо лише декілька загальновідомих прикладів: пандемія грипу в 2009–2010 рр., холера на Гаїті та поширення випадків ентерогеморагічної кишкової інфекції в Німеччині, що призвели до летальних наслідків.
У зв’язку з постійними загостреннями епідеміологічної ситуації у світі Міністерство охорони здоров’я України з урахуванням Міжнародних медико-санітарних правил (2005) розробило нову редакцію Правил санітарної охорони території України, які на сьогодні знаходяться на розгляді в Кабінеті Міністрів України. Прийняття зазначених правил дозволить надійніше контролювати санітарно-епідемічну ситуацію в країні, удосконалювати медико-санітарні заходи, запобігати завезенню і розповсюдженню збудників особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб, своєчасно і адекватно реагувати на інші надзвичайні ситуації, що становлять загрозу для здоров’я населення.
На переконання міністра охорони здоров’я, без активної участі наших вчених — представників всесвітньо відомих вітчизняних шкіл інфекціоністів та епідеміологів — неможливо вирішити завдання, що постають перед нами у забезпеченні санітарно-епідемічного благополуччя населення.
На зустрічі Колегії виступили Президент НАМН України Андрій Сердюк, академіки НАМН України Жанна Возіанова, Володимир Широбоков, Юрій Фещенко, член-кореспондент НАМН України Михайло Андрейчин, професор Сергій Крамарів та ін.
За матеріалами www.moz.gov.ua
