Сибірка вже в Україні. П’ятеро людей, які брали участь у забитті худоби в селі Міняйлівка Одеської області, госпіталізовано зі специфічними симптомами захворювання шкіри. За результатами лабораторних досліджень, проведених референс-лабораторією Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, в однієї особи підтверджено захворювання на сибірку (шкірна форма, що лікується антибіотиками і не становить такої небезпеки, як легенева форма). Також отримано позитивний результат дослідження м’яса забитої тварини та ґрунту в дворі, де було забито хвору худобу.
Ситуація перебуває під контролем місцевої влади.
Які заходи вживає влада
Фахівці Держпродспоживслужби та Обласного лабораторного центру проводять необхідні заходи з недопущення поширення захворювання відповідно до вимог Наказу МОЗ України від 09.07.2003 р. № 314 «Про заходи з профілактики захворювань на сибірку» та Наказу Мінагрополітики від 25.01.2000 р. № 4 «Інструкція про заходи з профілактики та боротьби з сибіркою тварин». Захворювання локалізовано в межах одного села — від 30 вересня 2018 р. введено карантин. Медики обстежують людей, які контактували із хворими тваринами чи вживали м’ясо забитої худоби.
Медики спостерігатимуть за станом здоров’я жителів села упродовж 15 днів: щоденно здійснюють обходи домівок для контролю стану здоров’я людей, які потенційно можуть заразитися збудником сибірки. Особам, які мали ризик зараження збудником сибірки, призначається термінова профілактика антибіотиками і за ними здійснюється медичне спостереження.
Про сибірку
Сибірка — це гостра інфекційна хвороба, збудником якої є спороутворююча бактерія Bacillus anthracis.
Це гостра інфекційна хвороба тварин і людини, перебіг якої відбувається переважно у вигляді шкірної форми, значно рідше — в легеневій та кишковій формах з явищами сепсису.
Поширеність сибірки
Сибірка наявна в більшості частин світу, але частота спалахів варіюється.
Спори бактерій сибірки можуть залишатися в латентному стані у ґрунті протягом тривалих періодів і активуватися, коли поверхня ґрунту порушується, наприклад у результаті повені, зливи або зсувів. Захворювання зазвичай з’являється знову, коли спори згодом потрапляють у шлунок тварини із травою на пасовищах.
Наразі захворюваність має лише спорадичний характер, проявляючись лише іноді й окремими спалахами.
Джерела зараження та шляхи передачі сибірки
Ця інфекція відноситься до зоонозів — тобто людина інфікується від зараженої тварини або від контакту зі шкірою та вовною.
Основне джерело інфекції — хворі домашні травоїдні тварини: велика і дрібна рогата худоба. Тварини заражаються, поїдаючи траву, інші корми, а також на водопої.
На сибірку найчастіше хворіють люди, які працюють із тваринами і тваринними продуктами — кістками, вовною, шкірою, м’ясом.
Сибірка не передається від людини до людини
Шляхи передавання інфекції:
- контактний — через пошкоджену (навіть і мікротравмами) шкіру або слизову оболонку при догляді за хворими тваринами; під час обробки туш, зняття шкіри і поховання трупів загиблих тварин; із зараженими спорами сибірки ґрунтом при земляних роботах;
- аліментарний — через приготування і вживання їжі з м’яса, отриманого від хворих тварин;
- аерогенний (повітряно-пиловий) — шляхом інгаляції спор;
- трансмісивний — через укуси комах (ґедзів, мух, комарів).
Симптоми сибірки
Середня тривалість інкубаційного періоду захворювання — 2–3 дні, коливання можуть становити від кількох годин до 8–14 діб.
В організм інфекція потрапляє через шкіру, слизову оболонку верхніх дихальних шляхів, рідше — слизову оболонку кишечнику. Тому існує три форми сибірки: шкірна, легенева, кишкова.
Захворювання починається гостро: в перші години — температура тіла різко підвищується до 38–40 °С і виникає слабкість. Зараження крові (сепсис) може розвинутися при будь-якому способі зараження.
Ознаки сибірки:
- сильний головний біль;
- висока температура тіла;
- загальне нездужання;
- карбункул зі швидким наростанням набряку та свербіж (при ураженні шкіри);
- сильний колючий біль у грудях (при легеневій формі);
- задуха (при легеневій формі);
- діарея з домішками крові (при кишковій формі);
- ріжучий біль у животі (при кишковій формі);
- блювання з домішками крові (при кишковій формі).
Якщо лікування розпочинають вчасно, хворі одужують. У рідкісних випадках перебіг хвороби ускладнюється кишковою, легеневою чи септичною формами. Перебіг захворювання тяжкий і може призвести до смерті.
При найменшій підозрі на сибірку — негайно звертайтеся до лікаря!
Лікування сибірки
Лікування здійснюють виключно в умовах стаціонару. Збудники сибірки чутливі до антибіотиків. Не намагайтеся застосовувати антибіотики або будь-які інші препарати для самолікування чи профілактики без консультації лікаря.
При найменшій підозрі на будь-яку форму зараження потрібна негайна госпіталізація!
Профілактика інфікування сибіркою
- купуйте м’ясо та м’ясопродукти лише в місцях, де якість продуктів контролюється;
- люди, які переробляють та реалізують м’ясо, м’ясопродукти чи будь-яку тваринницьку сировину, зобов’язані дотримуватися гігієнічних норм, щоб убезпечити себе та оточуючих;
- виконання ветеринарно-санітарних правил при догляді за тваринами;
- забій домашньої худоби лише з дозволу ветпрацівників;
- впорядковане захоронення трупів тварин;
- ветеринарний контроль хутряної та шкіряної сировини;
- контроль захворюваності тварин;
- знищення заражених трупів тварин;
- щеплення тварин проти сибірки;
- отримання особами, які мали контакт із хворими тваринами або сировиною від хворих тварин, екстреної профілактики антибіотиками.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами phc.org.ua
