Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет) за сприяння Міжнародної організації «Права людини у сфері психічного здоров’я — Федерація Глобальна ініціатива в психіатрії» та Асоціації психіатрів України 28 вересня 2018 р. провів засідання круглого столу на тему: «Забезпечення права на охорону здоров’я недієздатних осіб: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення».
Як повідомляє Інформаційне управління Апарату Верховної Ради, учасники засідання обговорили міжнародні підходи до захисту прав недієздатних осіб, які мають бути впроваджені в Україні, а також питання, що стосуються особливостей процедури позбавлення особи дієздатності та застосування примусових заходів медичного характеру, впливу законодавчих змін на забезпечення прав осіб із психічними та інтелектуальними порушеннями, надання медичної допомоги недієздатним особам у закладах охорони здоров’я та установах соціального захисту, ролі опікуна у захисті прав та інтересів недієздатних осіб, судового захисту прав недієздатних осіб тощо.
Хто така недієздатна особа?
Згідно з українським законодавством, недієздатною судом визнається особа, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України. Для представлення майнових та інших інтересів недієздатних осіб, піклування про них, у тому числі забезпечення їх необхідною медичною допомогою, створення належних умов життя, таким особам призначається опікун.
Стан надання медичної допомоги недієздатним особам
Відкриваючи засідання, заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я Ірина Сисоєнко повідомила, що станом на 21 січня 2018 р. в Україні проживало 40 248 недієздатних осіб, з них 36 786 — перебували під опікою.
Для забезпечення належних умов життя громадянам із психічними розладами, які потребують стороннього догляду й допомоги, сприяння їх інтеграції у суспільство, у тому числі недієздатним особам, в системі Міністерства соціальної політики України функціонує 145 психоневрологічних інтернатів (ПНІ), в яких проживають 28 тис. осіб.
І. Сисоєнко зазначила, що останнім часом вносилося ряд змін до законодавства стосовно недієздатних осіб, і більшість із них були спрямовані на розширення їхніх прав, однак, за її словами, цього недостатньо.
Починаючи з 2012 р., офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за участю групи експертів Міжнародного фонду «Права людини в психічному здоров’ї — Федерація Глобальна ініціатива в психіатрії» (Нідерланди) здійснює моніторингову місію національного превентивного механізму. Цією місією виявлено низку глобальних проблем та масових порушень прав людини у багатьох вітчизняних ПНІ, які не вирішуються роками.
Система опіки в Україні застаріла
Виступаючи під час круглого столу, виконавчий директор Міжнародної організації «Права людини у сфері психічного здоров’я — Федерація Глобальна ініціатива в психіатрії» Роберт ван Ворен зазначив: «Один із найгірших залишків радянської історії — система опіки». За його словами, з того часу багато змінилося, але ще потрібно багато перетворень, оскільки система ПНІ в Україні залишається практично незмінною: забюрократизованою, недофінансованою і недостатньо забезпеченою професійними кадрами.
Р. ван Ворен підкреслив, що майже 50 тис. осіб в країні залишаються ізольованими від суспільства, і частина з них перебуває у жалюгідних умовах. Система опіки застаріла і підлягає трансформації — слід розширювати можливості людей, визнаних недієздатними, і прагнути до збільшення можливостей їх контролю над власним життям. «Звичайно, мають бути обмежені права недієздатних, але не можна позбавляти їх прав зовсім», — наголосив виконавчий директор Міжнародної організації. За його словами, трансформація триватиме не один рік.
Дефіцит лікарів та обмежене фінансування
Під час засідання зазначалося, що незважаючи на світову тенденцію щодо розгоспіталізації та ресоціалізації осіб із психічними вадами, в Україні простежується збільшення чисельності підопічних у ПНІ та брак місць для їх влаштування. Водночас в усіх ПНІ спостерігається досить низький рівень і обмежений спектр надання медичних послуг підопічним. Фактично про повноцінне психіатричне чи соматичне лікування не йдеться взагалі, оскільки лише 15% з усіх закладів мають передбачених штатним розкладом фахівців. Решта закладів укомплектована, наприклад лікарями-психіатрами — на 30%, а 38% ПНІ не мають власних лікарів-психіатрів і терапевтів взагалі.
Крім того, через вкрай обмежене фінансування у більшості ПНІ не забезпечено елементарних потреб людини, зокрема в їжі та лікуванні. Так, на забезпечення підопічних ПНІ лікарськими засобами виділяється від 3 до 5 грн. бюджетних коштів на одну особу в день, що абсолютно недостатньо.
Зазначалося також, що у більшості ПНІ мають місце факти насильства й неналежного поводження з підопічними, такі як примус їх до праці, ненадання медичної допомоги, безпідставна примусова госпіталізація до психіатричних закладів, примусове лікування тощо.
Моніторинговою місією виявлено ще ряд інших зловживань щодо недієздатних підопічних ПНІ з боку адміністрації та персоналу цих закладів, зокрема порушення їхніх майнових прав, права на свободу пересування, повагу до людської честі й гідності тощо.
Виступаючи на засіданні, президент Асоціації психіатрів України Семен Глузман підкреслив: «Недієздатні особи залишаються людьми, і традиція вичленення їх із суспільства — неправильна, цю проблему потрібно вирішувати, зокрема на законодавчому рівні». За його словами, Асоціація буде продовжувати цю непросту роботу разом із Комітетом.
Директор Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології Міністерства охорони здоров’я України Ірина Пінчук зауважила, що на сьогодні дуже мало зроблено для поновлення дієздатності осіб, які визнані недієздатними. Над цим питанням має спільно працювати мультидисциплінарна команда: психіатри, суди, органи опіки, громадські організації.
За її словами, у листопаді 2017 р. Верховною Радою України прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги» (№ 2205-VIII), яким передбачено, що недієздатна особа госпіталізується до закладу з надання психіатричної допомоги на її власне прохання, або за її усвідомленою письмовою згодою, а у разі, коли вона за станом здоров’я не може надати таку згоду, — за рішенням (згодою) органу опіки та піклування, таким чином, усунено існуючу раніше в українському законодавстві дискримінуючу норму щодо госпіталізації недієздатних осіб до психіатричного закладу за заявою їх опікуна.
У роботі круглого столу також взяли участь провідні вітчизняні та європейські фахівці з психіатрії, експерти, народні депутати, представники Кабінету Міністрів, міністерств охорони здоров’я, соціальної політики, юстиції, інших заінтересованих відомств, наукових медичних закладів, регіональних департаментів (управлінь) охорони здоров’я, міжнародних та громадських організацій, а також представники засобів масової інформації.
Учасники засідання наголошували на необхідності розробити відповідну комплексну національну стратегію для забезпечення належного права недієздатних осіб в Україні на охорону здоров’я, соціальний захист та їх інших прав і свобод, передбачивши в ній усі необхідні для цього заходи, з урахуванням пропозицій іноземних експертів та кращих світових практик у цій сфері, а також забезпечити належне фінансування заходів цієї стратегії та їх неухильне виконання всіма гілками влади.
За результатами круглого столу ухвалено відповідну резолюцію.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами iportal.rada.gov.ua
