Хвороби серця: що робити лікарю і пацієнту

28 вересня 2018 о 16:03
2903

 Перелік серцево-судинних захворювань

Серцево-судинні захворювання — це група хвороб серця і кровоносних судин, в яку входять:

  • ішемічна хвороба серця  — хвороба кровоносних судин, які постачають кров’ю серцевий м’яз;
  • хвороба судин головного мозку — хвороба кровоносних судин, які постачають кров до мозку;
  • хвороба периферичних артерій — хвороба кровоносних судин, які постачають кров до рук та ніг;
  • ревмокардит — ураження серцевого м’яза та серцевих клапанів у результаті ревматичної атаки, спричиненої стрептококовими бактеріями;
  • вроджений порок серця — вроджені деформації будови серця;
  • тромбоз глибоких вен і емболія легень — утворення у венах ніг згустків крові, які можуть зміщуватися і рухатися до серця і легенів.

«Від хронічної форми будь-якого серцево-судинного захворювання померти неможливо. Людина помирає від гострого стану, до якого призводить загострення хвороби», — зазначає Ярослав Малиновський, кардіохірург, заступник генерального директора з медичного обслуговування КУ «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» Запорізької обласної ради (Запоріжжя).

Що робити при підозрі на наявність серцево-судинного захворювання

Якщо пацієнт має скарги на серце, терапевт/сімейний лікар має обстежити пацієнта в рамках гарантованого пакета медичних послуг, за необхідності — направити на консультацію до кардіолога. Кардіолог у свою чергу може провести додаткові обстеження, встановити остаточний діагноз та надати рекомендації. У разі необхідності кардіолог також може направити пацієнта на консультацію до кардіохірурга. У разі необхідності кардіохірург може рекомендувати пацієнту планову операцію, після якої пацієнт продовжує спостерігатися у сімейного лікаря/терапевта та кардіолога за необхідності.

Коли треба записатися на прийом до сімейного лікаря

Якщо у вас є найменша підозра на серцево-судинне захворювання, зокрема біль у грудній клітці (відчуття тяжкості, тиску, печіння), який віддає у ліву руку чи шию, негайно зверніться до свого сімейного лікаря чи терапевта.

У разі інтенсивного болю та інших симптомів інфаркту чи інсульту — негайно телефонуйте 103.

Які обстеження можна пройти у свого лікаря

Ваш терапевт чи сімейний лікар за необхідності зробить кардіограму, проведе швидкий тест на тропонін для виявлення гострого стану (за наявності такого у медичному закладі), виміряє тиск та рівень цукру у крові. Також лікар може призначити додаткові аналізи, зокрема розгорнутий аналіз крові, аналіз крові на холестерин тощо. Усе це входить у гарантований пакет послуг первинної ланки, тому і є безоплатним для пацієнта.

Коли потрібне направлення на дообстеження

Якщо є підозра на наявність серцево-судинної патології, терапевт чи сімейний лікар може направити пацієнта на консультацію до кардіолога або самостійно, згідно з протоколом в рамках доказової медицини, направити хворого на специфічні дообстеження, зокрема велоергометрію (електрокардіографія під навантаженням), холтерівське добове моніторування електрокардіограми тощо.

Спостереження у сімейного лікаря

За результатами обстежень встановлюється остаточний діагноз та визначається обсяг допомоги — медикаментозна терапія, яка направлена на профілактику ускладнень (контроль рівня тиску та холестерину) та запобігання прогресуванню захворювання. Пацієнт приймає ліки та проходить планові огляди у свого лікаря (терапевта чи сімейного лікаря), який контролює основні параметри здоров’я пацієнта.

Що робити у разі гострого стану

У разі виявлення у пацієнта гострого стану він направляється на лікування у спеціалізований госпітальний заклад — кардіологічний центр, де отримує необхідну кваліфіковану допомогу. Спершу йому проводять ангіографію, щоб уточнити діагноз. В екстреному випадку ангіографія та подальше стентування — безоплатні для пацієнта.

Якщо ж гострого стану немає і хворого направив на обстеження сімейний лікар або кардіолог, то ангіографія та подальша операція зі стентування будуть платними. Якщо стент встановити неможливо, пацієнта направляють у кардіохірургію, де йому зроблять відповідну операцію — аортокоронарне шунтування або інше.

Після виписки пацієнти найчастіше перебувають під спостереженням сімейного лікаря чи терапевта (а за потреби — і кардіо­лога), проходять профілактичну терапію.

Чому варто звертатися до лікаря при найменших підозрах на хворобу серця

Існує міф, що серйозні проблеми з серцем чи судинами мають супроводжуватися пекельним болем. Насправді це не завжди так. Через цей міф тисячі людей помирають чи отримують інвалідність.

Якщо ви вкрай рідко відчуваєте дискомфорт у ділянці серця чи спостерігаєте інші, малозначущі, на ваш погляд, симптоми, зверніться до свого терапевта чи сімейного лікаря. Це може врятувати життя.

80% передчасних інфарктів та інсультів можна запобігти за допомогою профілактики: здорового способу життя та своєчасного звернення до лікаря.

Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами moz.gov.ua