Хід медичної реформи викликає неабияку зацікавленість у народних депутатів України. Так, народні депутати — члени Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення на своєму засіданні 4 липня 2018 р. розглянули та обговорили звіт Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України з цього приводу.
Учасники засідання заслухали також представників місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, професійних спілок, Національної академії медичних наук України, медичної спільноти та громадськості щодо проблемних питань, пов’язаних із запровадженням медичної реформи в Україні.
Рівень фінансування медичної галузі залишається вкрай низьким
У виступах наголошувалося: незважаючи на задекларовану пріоритетність медичної реформи, рівень фінансування галузі охорони здоров’я залишається вкрай низьким та не перевищує 4,0% у структурі ВВП, що спонукає до скорочення мережі закладів охорони здоров’я та їх потужностей.
Коштів державного бюджету на охорону здоров’я критично не вистачає, про що свідчать численні звернення місцевих рад до комітетів Верховної Ради України та народних депутатів з проханням сприяння у збільшенні обсягів медичної субвенції. Так, обсяг передбаченої Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» медичної субвенції покриває потребу лише на 64%. Органи місцевого самоврядування та територіальні громади вимушені дофінансовувати діяльність з медичного обслуговування населення власним коштом.
Існують проблеми із забезпеченням лікарськими засобами
Тривалі затримки поставок вже закуплених лікарських засобів та медичних виробів унеможливлюють отримання медичної допомоги за бюджетні кошти, зокрема, у разі серцево-судинних, судинно-мозкових та онкологічних захворювань, які є основними причинами смертності населення України. Питома вага смертей, спричинених цими хворобами, у структурі смертності населення сумарно становить 84%.
Безсистемність процесу закупівель та ігнорування пропозицій регіонів при формуванні заявок на закупівлі призводять до того, що регіони вимушені відмовлятися від поставок МОЗ, які прийшли зі значним запізненням, через неможливість забезпечити своєчасне їх використання в межах терміну придатності. Це призводить до неефективного використання бюджетних коштів.
Реформа екстреної медичної допомоги
Серйозне занепокоєння медичної спільноти та Професійної спілки працівників охорони здоров’я України викликає оприлюднений 2 січня 2018 р. МОЗ для громадського обговорення проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 р. № 1114 «Про затвердження Типового положення про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги» (далі — Проект). Цим Проектом пропонується запровадити «парамедичні» бригади екстреної допомоги в Україні. У разі запровадження в дію норм цього Проекту після закінчення перехідного періоду (1 січня 2023 р.) лікарські та фельдшерські бригади екстреної медичної допомоги припинять свою роботу.
Під час обговорення питання Перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Сергій Каплін звернув увагу на невідповідність положень проекту постанови Уряду вимогам положень Основ законодавства України про охорону здоров’я та Закону України «Про екстрену медичну допомогу».
Приписна кампанія «Лікар для кожної сім’ї»
Відповідно до визначеного МОЗ графіку з 1 квітня поточного року розпочато приписну кампанію, що передбачає підписання пацієнтами декларації з сімейним лікарем, якого громадяни обиратимуть самостійно.
Обов’язковою умовою для надавача медичних послуг при укладанні договорів з Національною службою здоров’я України є автономізація закладу, його оснащення відповідно до табеля оснащення, затвердженого Наказом МОЗ України від 26.01.2018 р. № 148 «Про затвердження Примірного табеля матеріально-технічного оснащення закладів охорони здоров’я та фізичних осіб — підприємців, які надають первинну медичну допомогу», наявність ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики та підключення наявних комп’ютерів до електронної системи охорони здоров’я через одну з медичних інформаційних систем, яка пройшла сертифікацію.
Керівник експертної групи з питань реформування системи охорони здоров’я Директорату МОЗ Тетяна Орабіна поінформувала про те, що станом на 1 липня 2018 р. в 21 області зареєстровано понад 150 центрів первинної медико-санітарної допомоги, які реорганізовані в комунальні некомерційні підприємства (автономізовані) і з липня поточного року будуть фінансуватися за новою моделлю. Лідерами за кількістю людей, які обрали своїх лікарів, є Вінницька, Харківська, Полтавська, Чернівецька, Житомирська області, зокрема, у Вінницькій області майже половина населення вибрали своїх лікарів. Серед областей із найменшими результатами — Сумська, Черкаська, Закарпатська, Одеська, Запорізька.
Водночас учасники засідання під час обговорення цього питання висловили свою стурбованість тим, що наявна нормативно-правова, кадрова та матеріально-технічна база первинної медичної допомоги не дає відповіді на низку питань:
- забезпеченням доступності лікарської первинної медичної допомоги для громадян;
- дефіцит кадрів в системі охорони здоров’я;
- неврахування при затвердженні тарифів об’єктивних відмінностей у видатках на медичне обслуговування у селах порівняно з містами;
- незадовільний стан матеріально-технічного оснащення закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу, який не відповідає табелю оснащення;
- відсутність порядку розподілу коштів, отриманих надавачами первинної медичної допомоги комунальної форми власності від Національної служби здоров’я України за договорами про медичне обслуговування населення, зокрема на оплату праці медичного та немедичного персоналу, адміністративні витрати, медикаменти тощо.
Під час засідання Комітету порушувалася низка інших проблем, які потребують негайного розв’язання з метою забезпечення безперешкодного надання медичної допомоги громадянам України.
Роботу МОЗ визнано незадовільною
За результатами розгляду Комітет з питань соціальної політики визнав роботу МОЗ незадовільною та схвалив рекомендації, якими зобов’язує Кабінет Міністрів невідкладно затвердити в установленому порядку концепцію та стратегію реформування системи охорони здоров’я України.
Також запропоновано Уряду доопрацювати проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 року № 1114 «Про затвердження Типового положення про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги» відповідно до вимог Основ законодавства України про охорону здоров’я та Закону України «Про екстрену медичну допомогу», розробити та затвердити нормативно-правові акти, якими має бути врегульовано порядок розподілу коштів, отриманих надавачами первинної медичної допомоги комунальної форми власності, в тому числі і комунальними закладами охорони здоров’я, від Національної служби здоров’я України за договорами про медичне обслуговування населення здоров’я тощо.
Комітет прийняв рішення звернутися до Голови Верховної Ради України А. Парубія з проханням включити до порядку денного найближчого пленарного засідання Верховної Ради України проекти законів про загальнообов’язкове соціальне медичне страхування в Україні № 4981, про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування № 4981-1, про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування в Україні № 4981-2, про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення здійснення закупівель лікарських засобів та медичних виробів, № 6367 щодо скасування міжнародних закупівель для потреб охорони здоров’я.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами iportal.rada.gov.ua
