Як повідомляють у Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) України, керівники 149 закладів охорони здоров’я, які уклали договори з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) і з липня фінансуватимуться за новою моделлю, разом з експертами МОЗ та НСЗУ обговорили питання трансформації — аналізували перші здобутки та труднощі, які довелося подолати, наступні кроки. Форум відбувся днями у Києві.
Як комунікувати з пацієнтами
«Лікарі первинної допомоги та працівники реєстратури є одними з ключових джерел інформації про зміни, — впевнені консультант з комунікаційної підтримки реформ МОЗ Анна Цяцько та радник з питань комунікації проекту USAID «Реформа ВІЛ-послуг у дії» Катерина Дудкіна. — Бо саме вони є першими контактними особами, до яких звертаються пацієнти, і знають про їхні проблеми найбільше». Експерти радили зосередитися на роз’ясненні, які послуги первинної допомоги з 1 липня гарантовано оплачені державою.
Варто також працювати з пацієнтами, які ще не обрали своїх лікарів, поза межами звичних роз’яснень у реєстратурі чи під час прийому. Успішний формат, який реалізували у Балті (Одеська область) та Царичанці (Дніпропетровська область), — ярмарки здоров’я.
Своїм досвідом комунікаційних кампаній поділилися учасники Форуму. Зокрема, Центр первинної медико-санітарної допомоги у місті Чугуєві (Харківська область) був одним із перших медичних закладів України, який провів ярмарок здоров’я. Ярмарок, організований у 2017 р., став надзвичайно ефективним інструментом у залученні населення міста до підписання декларацій з лікарями.
Важливим аспектом є підтримка місцевої влади. Так, наприклад, Центр первинної медико-санітарної допомоги у Донецькій області саме завдяки співпраці з місцевою владою зумів залучити мешканців до кампанії з вибору лікаря — 53% із них уже підписали декларацію з лікарями.
Один із закладів «первинки» міста Кременчука залучив до кампанії «Лікар для кожної родини» недорогі, але дуже ефективні IT-рішенння, які спростили роботу амбулаторії та зробили її зручною для пацієнтів: облаштували зону вільного wi-fi та створили зручний сайт.
Як підписати договір з НСЗУ: досвід громад
Під час сесії про трансформацію системи охорони здоров’я на первинному рівні спікери розповіли про перші результати та особливості реалізації договорів з НСЗУ.
Керівник проекту USAID «Реформа ВІЛ-послуг у дії» Олексій Яременко розповів про підтримку комунальних закладів у питаннях автономізації, роботи з електронною системою охорони здоров’я, забезпечення табеля оснащення, сервісних вимог, підписання декларацій з пацієнтами та договору з НСЗУ. Усі матеріали проекту підтримки знаходяться у вільному доступі.
Голова НСЗУ Олег Петренко навів дані про першу хвилю укладення договорів між комунальними закладами первинної медичної допомоги та НСЗУ. Загалом у НСЗУ отримали 186 заяв на підписання договорів від комунальних некомерційних підприємств, з яких підписали договори зі 149, що повністю відповідали законодавчим вимогам. Голова Служби зазначив, що НСЗУ планує також підписати договори із приватними медичними закладами кількох міст України вже до кінця червня. Оголошення «другої хвилі» підписання договорів між комунальними закладами первинної медичної допомоги та НСЗУ очікується наприкінці липня.
Голова НСЗУ наголосив, що всі договори повинні відповідати постанові Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 410 «Деякі питання щодо договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій».
За словами О. Петренка, перехід на нову систему фінансування буде непростим. Він наголосив, що кожен заклад має дотримуватися жорстких вимог щодо заповнення декларацій про вибір лікаря, на основі яких кожен заклад отримуватиме фінансування. НСЗУ перевірятиме кожну декларацію на відповідність вимогам щодо розподілення бюджетних коштів.
Робота закладів у нових умовах: про фінансове планування
Медзаклади, які увійшли у реформу, самі розпоряджатимуться коштами. Тому ключовим тепер стає грамотне фінансове планування. Полегшити медзакладам перехід до нової моделі фінансування має новий електронний інструмент для фінансового планування на 2018 р., який на Форумі представив керівник компонента фінансування охорони здоров’я проекту USAID «Реформа ВІЛ-послуг у дії» Максим Дуда. Він розповів про види видатків, нюанси із розрахунками, підходи до «чутливих статей» витрат, а також озвучив кілька способів розрахунку заробітної плати медичних працівників закладів.
Інструмент працює в програмі EXCEL, а щоб було легше адаптуватися до роботи з ним, команда розробників підготувала навчальні семінари і детальні письмові інструкції, які розміщені на сайті Проекту.
Електронний інструмент враховує доходи (з «червоного» та «зеленого» списків пацієнтів), видатки (поточні, капітальні, нерозподілені), а в результаті видає поквартально обсяги доходів і видатків медзакладу та їхню структуру. Відповідно до вікової структури, кількості пацієнтів, які подали декларацію, кількості лікарів та їхніх пацієнтів розраховуються доходи за «зеленим» списком. Окремо розраховуються доходи за «червоним» списком. Якщо у закладу немає даних щодо вікової структури місцевого населення, можна використовувати запропоновану в інструменті структуру. Це дуже важливо, оскільки розрахунок доходів за «зеленим» списком залежить від вікової структури населення.
Інструмент надає можливість моделювання та оптимізації видатків. Є певні «чутливі статті», з якими можна працювати — вводити нові дані та прорахувати ефекти від цих змін у кінцевому результаті. Оптимізовувати видатки можна буде за III та IV квартали 2018 р. Наприклад, можна переглянути організаційну структуру медичного закладу, залучити підрядників на виконання первих послуг, що дозволить зекономити кошти та оптимізувати витрати.
Результати розрахунку, які містяться в інструменті, можна використовувати для того, щоб розробити фінансовий план. У цьому розділі можна оцінювати ефективність оптимізації витрат. Інструмент дає можливість планування фінансової стійкості, що є ключовим питанням для власників і показує фінансову успішність закладу. Також результати розрахунку можуть знадобитися у переговорах із власником, особливо, коли потрібно довести йому необхідність виділити додаткові кошти на покриття потреб медичного закладу.
Інструмент дає можливість обраховувати усі умови колективного договору із персоналом. З його допомогою можна прорахувати економічний ефект від встановлення заробітної плати кожного окремо взятого медичного працівника.
Яку якість медичних послуг очікують пацієнти
Якість медичних послуг — одне з ключових питань трансформації системи охорони здоров’я. Про результати опитування українців щодо очікуваної якості медичних послуг розповіла радник міністра охорони здоров’я Катерина Майнзюк. Несподіванкою став той факт, що результат лікування важливий лише для 7,6% опитаних, а на першому місці для людей — фаховість лікаря, а також уважне ставлення до пацієнта. При цьому жоден із опитуваних не згадав про комфорт.
Інше опитування стосувалося питань перевірки медичних закладів контролюючими органами. Більшість керівників закладів охорони здоров’я (68%) вважають перевірки значним тягарем, 47% відповіли, що перевірки заважають роботі та призводять до її погіршення. Саме тому НСЗУ позиціонує себе, у першу чергу, як замовник медичних послуг, який зацікавлений у тому, щоб гроші, сплачені за послуги з первинної медичної допомоги, створювали максимум доданої вартості.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами moz.gov.ua
