Розроблено Концепцію реформи екстреної медичної допомоги

Як зазначається у пояснювальній записці до документа , оприлюдненій на сайті Міністерства охорони здоров’я України, у 2016 р. 392 тис. українців померли від захворювань системи кровообігу і ще 31,7 тис. — від зовнішніх причин смерті (нещасних випадків, транспортних пригод, насильницьких дій). Разом це становило 72,3% усіх смертей в Україні того року. Жодна інша причина смерті, крім новоутворень (які забрали у 2016 р. 78,9 тис., або 13,5% життів) не мала подібного масштабу. Наша країна посідає друге місце у світі за кількістю смертей на 100 тис. населення, і саме зазначені причини пояснюють цей трагічний показник.

Як хвороби серця, так і нещасні випадки та умисні ушкодження, — це складні соціальні явища, що вимагають комплексних дій. Однак принциповою проблемою при цьому залишається слабкість системи екстреної медичної допомоги.

Попри надвисокий рівень захворюваності на ішемічну хворобу серця в Україні, рівень госпіталізації з гострим інфарктом міокарда у 2016 р. становив лише 1,3% на 1000 населення, що відчутно нижче, ніж у країнах Європи (так, у 2017 р. цей показник був у півтора раза вищим у Польщі, Хорватії, Угорщині, і більше ніж удвічі вищий — у Німеччині, Швеції, Литві). У 2016 р. лише 8,5% реанімацій, що проводилися в Україні працівниками екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі пацієнтам з позагоспітальною зупинкою серця, виявилися успішними (тобто дозволили відновити самостійний кровообіг). Для порівняння: відповідний середній показник для країн Європи станом на 2014 р. — 28,6%. Сьогодні в Україні 90,1% смертей серед пацієнтів з ішемічною хворобою серця реєструють поза межами лікарні; лише 9,9% пацієнтів із цим діагнозом помирають у лікарні.

Для постраждалих від зовнішніх ушкоджень ситуація також залишається трагічною. Під час прийняття Закону України «Про екстрену медичну допомогу» у 2012 р. у пояснювальній записці зазначалося, що на той час 76% смертей від впливу зовнішніх причин в Україні реєстрували поза межами лікарень. Такий показник був наведений як недопустимо вищий, ніж у розвинених країнах Європи. На жаль, станом на 2016 р. цей показник зріс до 80,7%.

Однак і в стінах лікарень екстрена медична допомога залишається значно менш ефективною порівняно з показниками розвинених систем охорони здоров’я. У 2016 р. смертність серед пацієнтів, госпіталізованих із гострим інфарктом міокарда, становила 12,5% (порівняно з 3,3% у Сполучених Штатах Америки).

Шанси людини на те, що у разі нещасного випадку чи серцевого нападу її життя буде врятоване, а негативні наслідки для здоров’я — мінімізовані, залежать від якнайшвидшого початку надання допомоги, якнайшвидшого проведення критичних для виживання процедур на догоспітальному етапі, а також ефективного госпітального лікування та реабілітації. Кожна із зазначених ланок в Україні організована неефективно.

Мета і шляхи її досягнення

Мета реформи системи екстреної медичної допомоги — зниження смертності та зменшення набуття інвалідності населенням внаслідок впливу невідкладних медичних станів і зміцнення впевненості громадян України у спроможності держави забезпечити доступну, своєчасну та якісну медичну допомогу в разі раптового погіршення здоров’я, спричиненого хворобою чи травмуванням.

Основні зміни

1. Оновлення алгоритмів диспетчеризації

Обов’язкові протоколи диспетчерів потребують докорінного оновлення. Якщо цей виклик екстрений, автомобіль має виїхати протягом декількох секунд. Головне — ніхто не має залишитись без допомоги.

2. Створення нової IT-інфраструктури

Кожної секунди має бути відомим стан кожного виклику і місцеперебування кожного автомобілю екстреної допомоги. Це вже працює в Києві, Дніпропетровській, Херсонській, Харківській областях, в тестовому режимі в Вінницькій та Полтавській областях. Це має запрацювати на всій території країни. На виклик має їхати автомобіль, який знаходиться найближче.

3. Оновлення протоколів командних дій бригад, нові програми навчання, нова оплата роботи

Ми оновлюємо протоколи дій бригад з першої секунди реагування, вимоги до
обладнання, приймальних відділень та дій бригади.
Переходимо на світові програми навчання практикам порятунку і вводимо зовнішнє незалежне тестування знань та навичок екстреної допомоги. Всі хто склали тести на сучасні знання та навички отримують більш високий статус, конкурентні зарплати і пріоритет в користуванні сучасними обладнаними автомобілями.
Навчання пройдуть всі, хто працюють в бригадах — лікарі, фельдшери, навіть водії.

4. Створення мережі екстрених реагувальників

Всі пожежні, рятувальники, поліцейські, водії, машиністи, пілоти, провідники, бортпровідники, кондуктори України пройдуть оновлені курси першої розширеної допомоги.

Вихователі, вчителі, соціальні працівники матимуть пройти оновлене навчання
навичкам першої базової допомоги.

У всіх найбільш людних місцях буде розміщено дефібрилятори та джгути.

Ці процеси займуть не один рік, але дадуть нам всім більше здоров’я і значно вищі шанси на порятунок в екстреній ситуації. Важливо, що трансформація відбуватиметься планово та акуратно, аби зміни не заважали екстреній допомозі скоординовано працювати кожного дня.

Обіцяють конкурентний рівень зарплати

Як і у будь-якій сфері, достойний рівень заробітної плати — важливий, хоч і не єдиний, фактор підвищення якості праці та залучення кваліфікованих фахівців. Однак кадрове забезпечення реформи екстреної медичної допомоги висуватиме додаткові вимоги до рівня оплати праці. Реформа суттєво підвищить кваліфікаційні вимоги до персоналу, долучить до них принципово нові складові (наприклад додатковий рівень професійної підготовки, в тому числі фізичної підготовки для парамедиків, підготовку на рівні екстреного медичного реагувальника — для екстрених медичних техніків, знання англійської мови — для певної частини диспетчерів та парамедиків). Для того щоб мотивувати сьогоднішніх працівників системи екстреної медичної допомоги до підвищення кваліфікації, а також для приваблення у кадровий склад нових фахівців необхідно, щоб заробітна плата на цих посадах була конкурентною порівняно з альтернативними формами зайнятості для професіоналів такого рівня.

Куди надсилати пропозиції

Пропозиції та зауваження просять надсилати до МОЗ України за адресою 01601, м. Київ,вул. Грушевського, 7 або на електронну адресу [email protected]

Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами moz.gov.ua