Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку національної програми імунопрофілактики та захисту населення від вакцинокерованих інфекцій до 2022 року та плану заходів щодо її реалізації» (далі — проект акта) розроблено Міністерством охорони здоров’я України на виконання пункту 2 статті 2 Указу Президента України від 13 грудня 2016 р. № 553 «Про заходи, спрямовані на забезпечення додержання прав осіб з інвалідністю», пункту 15 розділу IІІ Плану пріоритетних дій Уряду на 2017 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2017 р. № 275-р.
Обґрунтування
Підписавши Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої (глава 22. Громадське здоров’я), Україна взяла зобов’язання розвивати співробітництво в галузі охорони здоров’я з метою підвищення рівня його безпеки і захисту здоров’я людини як передумови сталого розвитку та економічного зростання, зокрема в контексті запобігання і контролю над інфекційними хворобами, у тому числі ВІЛ/СНІДом і туберкульозом, підвищення готовності до ризику спалахів високопатогенних хвороб та імплементацію Міжнародних медико-санітарних правил (підпункт b, пункт 1, стаття 427, глава 22. Громадське здоров’я).
У цьому контексті особливо нагальною потребою є подальше забезпечення і підтримання епідемічного благополуччя в Україні щодо інфекцій, керованих засобами імунопрофілактики, шляхом достатнього, такого, що відповідає рекомендаціям ВООЗ, обсягу охоплення профілактичними щепленнями.
В умовах соціально-економічної кризи та недостатнього рівня політичної та фінансової підтримки системи охорони здоров’я, відсутності довгострокової стратегії імунопрофілактики у країні, стратегічного багаторічного планування постачань прогнозується погіршення епідемічної ситуації щодо захворюваності на інфекції, що керуються засобами імунопрофілактики. Разом з тим одним із ключових бар’єрів до забезпечення належного рівня охоплення профілактичними щепленнями залишається низький рівень довіри населення до вакцинації, що пов’язаний із недостатньою поінформованістю людей стосовно цінності вакцинації та тягаря інфекційних захворювань, що призвело до нестабільного рівня забезпечення імунобіологічними препаратами протягом останніх років.
Це відобразилося на зниженні рівня охоплення профілактичними щепленнями, особливо дітей віком до 1 року, починаючи з 2008 р. Частка охоплення плановими профілактичними щепленнями в окремі роки була меншою у ≥2 рази порівняно з рекомендованим ВООЗ рівнем (95%) у визначених вікових когортах у кожному адміністративному регіоні країни.
Діти, які не були вакциновані у 2010–2015 рр., включалися у план вакцинації на наступний рік, тобто, якщо у 2010–2015 рр. потребу у вакцинах вдалося задовольнити в середньому лише на 50–70%, то відповідно 30–50% дітей необхідно було додатково вакцинувати у наступний рік. Таким чином, із року в рік накопичувалася невакцинована когорта дитячого населення, суттєво знижувався рівень колективного імунітету.
Суттєве зменшення пулу вакцинованих в Україні частково зумовлено активізацією антивакцинальної пропаганди, що спрямовано знижувала прихильність населення, особливо батьків неповнолітніх дітей, до імунізації.
Окремою проблемою антивакцинальної пропаганди є залученість представників медичної спільноти до агітації батьків відмовитися від проведення вакцинації дітей. Можливими причинами такої активності з боку представників медичної спільноти можна визначити заангажованість у проведенні імунізації препаратами певних виробників, а також низький рівень поінформованості сучасними даними, заснованими на доказах щодо ефективності та безпеки вакцин, що пов’язано, у свою чергу, з відсутністю адекватного потребам часу інформаційного наповнення програм до- та післядипломної підготовки лікарів і середнього медичного персоналу.
Однією з вагомих причин погіршення керованості ситуації планування, фінансування, моніторингу імунопрофілактики є прогалина у нормативно-правовому забезпеченні довгострокової стратегії імунізації в Україні з 2016 р., що не дозволяє системно втілювати заходи щодо зміцнення боротьби з інфекційними хворобами, обґрунтувати довгострокову потребу у фінансових ресурсах для оптимальної реалізації програми імунопрофілактики на державному рівні.
Про що документ
Проектом акта пропонується:
3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, обласним, Київській міській державним адміністраціям:
- забезпечити виконання затвердженого цим розпорядженням плану заходів;
- подавати щокварталу до 10 числа наступного місяця Міністерству охорони здоров’я України інформацію про стан виконання плану заходів для її узагальнення та подання до 25 числа наступного місяця Кабінетові Міністрів України.
Куди надавати пропозиції
Зауваження та пропозиції просимо надсилати протягом місяця з моменту публікації на сайті для громадського обговорення до Управління громадського здоров’я МОЗ України на адресу: 01601, м. Київ, вул. Грушевського, 7.
Контактна особа: заступник начальника управління — начальник відділу програм та проектів Управління громадського здоров’я МОЗ України Платов Сергій Михайлович (e-mail: [email protected]), тел.: (044) 253-83-05.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами moz.gov.ua
