11–17 березня 2018 р. в Україні триває тиждень боротьби з глаукомою.
Як повідомляють у Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) України, 50% людей з глаукомою не знають про наявність у них цього захворювання. З часом руйнується зоровий нерв, і людина може осліпнути. Поки що не існує ліків від глаукоми, проте якщо хворобу діагностувати на ранньому етапі, можна зберегти зір.
У кого може розвинутися глаукома?
Глаукома може вразити будь-кого. Найчастіше глаукома розвивається у людей віком від 60 років. У зоні ризику також люди, у яких у родині були випадки захворювання. Також ризик глаукоми підвищується удвічі у хворих на цукровий діабет.
В Європі на глаукому припадає 12% усіх випадків сліпоти. В Україні також реєструють зростання динаміки захворюваності на глаукому.
У сучасній офтальмології термін «глаукома» об’єднує групу захворювань, які мають різне походження, але спільні симптоми: підвищення внутрішньоочного тиску (ВОТ), звуження поля зору, розвиток атрофії зорового нерва. Захворювання на глаукому може прогресувати з різною швидкістю. Раннє її виявлення та своєчасне лікування дозволяє зберегти зір протягом тривалого часу.
Який перебіг захворювання?
Спочатку глаукома вражає периферичний зір, потім впливає на центральний. Таким чином, це починає заважати в повсякденному житті: людина не бачить чітко, не може читати, водити машину тощо. Чим раніше ви звернетесь до лікаря — тим більше шансів зберегти зір.
Ймовірність настання сліпоти на одне око через 20 років після виникнення захворювання і початку лікування становить 27%, а на обидва ока — 9%.
Діагностика і лікування глаукоми
Існують симптоми, які потребують уваги, та у разі їх наявності необхідно терміново звернутися до лікаря, оскільки вони можуть свідчити про вірогідність глаукоми:
- «літаючі мушки» перед очима;
- райдужні кола навколо джерела світла при погляді на нього;
- затуманювання зору, часта зміна окулярів.
Для діагностики глаукоми необхідно перевірити зір, поле зору, стан зорового нерва та виміряти ВОТ.
Лікування пацієнтів із глаукомою проводять як медикаментозними засобами (краплі, уколи, таблетки), так і лазером та хірургічними методами. Однак існує небезпека, що в разі нормалізації ВОТ пацієнти самостійно призупиняють застосування рекомендованих препаратів, змінюють режим лікування. А це призводить до ще більшого прогресування глаукоми та прискорення зниження зору.
Рекомендації для пацієнтів із глаукомою
Небезпечними симптомами, які свідчать про погіршення стану, є:
- Поява райдужних кіл при погляді на джерело світла.
- Біль в оці та відповідній половині голови.
- Почервоніння раніше спокійного ока зі збільшенням його щільності.
- Раптове погіршення гостроти зору.
Не рекомендується
- Вживати алкоголь.
- Тривалий час перебувати в темному приміщенні. Усі телевізійні передачі варто передивлятися в добре освітленій кімнаті.
- Вживати протягом дня більше 1,5 л рідини.
- Приймати ванни та використовувати процедури, які супроводжуються перепадами температури.
- Займатися фізичною працею в положенні, коли голова розміщена нижче пояса.
- Приймати лікарські засоби, які мають компоненти, що розширюють зіницю.
Після встановлення діагнозу необхідно
- Точно виконувати всі рекомендації лікаря.
- У встановлені терміни проходити контрольні огляди офтальмолога, з обов’язковою реєстрацією гостроти зору, стану поля зору, рівня ВОТ та з оглядом зорового нерва.
- У період між візитами до лікаря контролювати стан зорових функцій обох очей (особливо ураженого ока) та рівень ВОТ (зазвичай це робить медична сестра — прим. ред.). Якщо є будь-які додаткові відхилення від звичайного стану, необхідно якнайшвидше повідомити про це лікаря.
Профілактика глаукоми
Найважливіший крок у профілактиці глаукоми — це щорічні огляди. Лікар має виміряти пацієнту ВОТ, оглянути диск зорового нерва та перевірити поле зору. Хоча вилікувати глаукому неможливо, сучасні методи лікування дають змогу призупинити прогресування глаукоми, зберігаючи при цьому зір і працездатність людини та запобігаючи сліпоті й інвалідності.
Клінічний протокол надання медичної допомоги пацієнтам з первинною відкритокутовою глаукомою.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами moz.gov.ua
