Медична реформа в Україні не може бути успішною без зміни застарілих інформаційних моделей. Такого висновку дійшли учасники прес-конференції «На чому базується ризик розкриття персональних медичних даних», яка відбулася 14 березня 2018 р. у Києві в інформаційному агентстві «Укрінформ».
Учасниками заходу були Вадим Арістов — експерт зі стратегій та інновацій в системі охорони здоров’я, директор Revival Institute for Future; Євген Горшков — експерт з електронної охорони здоров’я та медичного білінгу Revival Institute for Future; Олександр Твердохліб — експерт у сфері телемедицини та медичного асистансу Revival Institute for Future, директор клініки «Південна Хвиля». Слід зазначити, що вони мають намір брати участь у конкурсах на посади генерального директора ДП «Електронне здоров’я» (відомого як проект eHealth) та головного лікаря Центру телемедицини Міністерства охорони здоров’я (МОЗ).
«Ми консультуємо Уряд і обладміністрації, тому в курсі ситуації зсередини. Наразі система медичної статистики абсолютно неспроможна. В онкодиспансерах існують схеми зі списування препаратів хіміотерапії на так звані мертві душі — померлих пацієнтів. Чиновники середньої ланки наказують підправляти статистику. Тому місцева влада та МОЗ просто технічно не можуть приймати ефективні управлінські рішення без правдивого зворотнього зв’язку», — повідомив О. Твердохліб.
Експерти пояснили, що в терміновому порядку необхідне впровадження сучасних IT-систем в охорону здоров’я. Однак це призведе до накопичення значної бази персональних даних.
«Неможливо зберігати мільйон доларів посеред вулиці в поліетиленовому пакеті. Персональні дані є такою ж цінністю. Якщо ми не хочемо, щоб вони потрапили на чорний ринок у вигляді дисків та «зливів» колекторам, потрібно, щоб державний розпорядник був здатен їх захистити. Без залучення інвестицій і виведення держпідприємства на достатні фінансові показники — це неможливо», — прокоментував В. Арістов.
За думкою експертів, новостворене МОЗ України ДП «Електронне здоров’я» (колишній проект «eHealth») повинно почати активно брати участь у світових технологічних процесах.
«Штучний інтелект, BigData — це реальні можливості для отримання додаткових сервісів нашими громадянами. Це можливість більш точного встановлення діагнозу і зниження імовірності лікарської помилки при лікуванні. Крім того, це шлях залучити кошти на вирішення практичних проблем медичної галузі — комп’ютеризації, навчання, зв’язку», — додав В. Арістов.
Щоб цього досягти, експерти запропонували нову цифрову стратегію для української охорони здоров’я. В її рамках вони розробили 54 моделі виведення держпідприємства на самоокупність.
Окремо експерти зупинилися на ризиках. «Якщо подивитися оком практика на виклики, які стоять перед МОЗ цього року, — без сучасних IT-алгоритмів нам загрожує технічний дефолт медреформи. Тому ми пропонуємо своє рішення», — пояснив Є. Горшков.
Експерти навели наочне обчислення: для внесення всіх пацієнтських даних в електронну систему лікар повинен присвятити 125 робочих днів на рік. А для забезпечення принципу «гроші ходять за пацієнтом» Національна служба здоров’я має залучити 3644 підготовлених медичних реєстратори. Однак ці показники можна значно скоротити шляхом автоматизації, алгоритми якої давно ними впроваджені в українських реаліях.
Наприкінці експерти закликали залучати досвід бізнесу, адже компанії медичного асистансу — це аналоги Національної служби здоров’я. На їх думку, запропонована цифрова стратегія охорони здоров’я дасть українцям захищені персональні дані і додаткові високотехнологічні сервіси.
Докладніше про прес-конференцію читайте на шпальтах нашого видання найближчим часом.
Олександр Устінов,
фото надане організаторами заходу
