Як повідомляють у Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) України, у місті Борисполі Київської області зараз створюється Міський центр первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД), одразу — як комунальне некомерційне підприємство.
Про досвід, особливості та складнощі цього процесу розповідає його директор Євгеній Черенок.
Навіщо Борисполю власний ЦПМСД
У Борисполі мешкають близько 62 тис. людей, але там є лише районна лікарня і районний ЦПМСД, який обслуговує і місто, і 52 тис. мешканців району. Природно, його потужності не вистачає, і це позначається на якості надання допомоги. Найкраще це видно в роботі приймального відділення райлікарні: туди йдуть чимало з тих, хто насправді потребує первинної допомоги. Натомість вони звертаються до вторинки, відділення постійно завантажене, спалахують скандали. Завантаженість вторинки — це яскравий індикатор того, що не працює як слід первинка. І міський голова Борисполя вирішив створити окремо міський ЦПМСД. Ми маємо на це право, адже в місті понад 60 тис. жителів. Він створюється з нуля — не через перепрофілювання чи реорганізацію.
Автономія без обману
Перша складність, яка у нас виникла: всі методичні рекомендації МОЗ України щодо автономізації написано для ситуації, коли відбувається реорганізація. Отже, ми пішли таким шляхом: спочатку розробили статут закладу — одразу як комунального некомерційного підприємства. 16 листопада 2017 р. на сесії міськради затвердили створення Комунального некомерційного підприємства «Бориспільський міський центр первинної медико-санітарної допомоги». Статут писали з урахуванням рекомендацій МОЗ України. Він дає мені як директору багато повноважень і свободи у прийнятті рішень відповідно до потреб громади. Знаю, що є проблеми з деякими закладами охорони здоров’я вторинної ланки в регіонах України, коли райради не хочуть відпускати у вільне плавання «свої» заклади і готують такі статути, що, крім зміни трьох літер у назві, решта залишається таким самим. У нас не так. Міський голова розуміє необхідність і дав нам у рамках закону автономію.
Як оптимізувати штатний розпис
Після того як сесія затвердила статут, почалася державна реєстрація. Підготували всі документи, пройшли реєстрацію. Згодом отримали статус неприбутковості. Зараз триває підготовка документів на ліцензування. Всі папери для цього вже готові.
Проблема, з якою ми зіткнулися, — набір персоналу. Адже скрізь у засобах масової інформації, в інтернеті пишуть, що комунальне некомерційне підприємство повинно працювати не за тарифною сіткою. Але це буде тоді, коли почне діяти Національна служба здоров’я України. А починати роботу необхідно вже зараз. Люди, які хочуть у нас працювати, розуміють, що зарплата повинна бути вищою. Я ж мушу їм казати, що поки тарифну сітку ніхто не скасовував, нових процедур іще немає, як і додаткових коштів. Багатьох я так втратив. Зрештою, людей ми набрали: це професіонали своєї справи, які живуть медициною, ті, хто вірить у зміни і розуміє, що так, як було, вже не буде.
Я вважаю, що в амбулаторії мають бути не лише сімейні лікарі, але й офтальмолог та отоларинголог. Це затребувані спеціальності, а в районній лікарні на 52 тис. жителів — лише один ЛОР, така сама ситуація з окулістом.
Вузькопрофільні спеціалісти працюватимуть за договором, це можуть бути ФОПи. За статутом я можу сам набирати, розширювати чи скорочувати штат (наприклад, якщо бачу, що до когось із фахівців люди не дуже йдуть). Це дуже добре, бо дає великі можливості для розвитку.
Казуси законодавства
Інша проблема, з якою я боюся зіткнутися, — це експертиза непрацездатності, видача лікарняних листків. Справа в тому, що їх можуть видавати підприємства, які вже пройшли акредитацію. Але оскільки ми новий центр, акредитацію ми повинні проходити через два роки. І от я остерігаюся, щоб це питання не завело нас у глухий кут, адже не видавати лікарняних ми не можемо. Тому я сподіваюся, що в нових підзаконних актах це питання буде врегульоване.
У МОЗ України зазначають, що процедуру видачі рецептів, довідок і лікарняних листів буде змінено — вони будуть переведені в електронний вигляд та гармонізовані з європейськими принципами. Звісно, це потребує часу, але (й це важливо) спростить життя і лікарів, і пацієнтів.
Де брати гроші
У вирішенні питання матеріального оснащення міська влада йде нам назустріч. Зараз сесія затвердила виділення п’яти приміщень під амбулаторії. У двох із них розпочато капітальний ремонт, ще для одного затверджено проект, в якому буде навіть ігрова зона для дітей. Зараз Бориспіль розбудовується, і міський голова планує підготувати розпорядження про те, щоб дозвіл на будівництво видавати тільки тоді, коли забудовник згоден виділити на першому поверсі 100–150 м2 під амбулаторію. Звісно, це не означає, що в кожному будинку буде амбулаторія, але вони мають бути у зручній доступності для пацієнтів.
Комп’ютери закуповуємо поки в міру необхідності — насамперед для встановлення бухгалтерських програм та медичної інформаційної системи (МІС). Зараз вибираємо собі МІС між двома компаніями. Зійшлися на тому, що комп’ютери будемо збирати під наші потреби: так вигідніше, можна буде замінювати окремі деталі. Ведуться перемовини з компанією «Microsoft Ukraine» з приводу закупівлі ліцензійного програмного забезпечення для нашого підприємства зі знижкою. Надалі комп’ютером буде забезпечено кожне робоче місце лікаря. Коли брав людей на роботу, умовою прийому було вільне володіння комп’ютером. Після того як отримаємо ліцензію на медичну практику, одразу зареєструємося в системі eHealth.
Від місцевої влади маємо повну фінансову підтримку. Принаймні, те, що зараз наявне у паперах, — фінансування буде нормальне, місто цим опікується і розуміє необхідність медичних перетворень у суспільстві шляхом створення спроможного закладу з надання первинної медичної допомоги.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами moz.gov.ua
