Як ми вже повідомляли, 16 січня 2018 р. відбулося засідання Національної ради України з питань розвитку науки і технологій (далі — Нацрада). Володимир Гройсман, Прем’єр-міністр України, який водночас є головою Нацради, запевнив, що розглянути створення економічних стимулів для залучення коштів бізнесу на фінансування науки цілком можливо.
«Я хороший управлінець і протягом години можу показати місця, де неефективно використовуються фінанси в науковій сфері. Давайте разом здійснимо прорив. Покажіть мені якісно нову модель управління та фінансування науки, і я стану ефективним інструментом у ваших руках. Давайте зберемо представників бізнесу і поговоримо з ними про можливі вливання, я переконаний, що це люди, які розуміють важливість розвитку і науки, і освіти», — розповів Прем’єр.
Він додав, що хоче зібрати Нацраду вже найближчим часом та побачити реальну модель зміни фінансування і функціонування науки, яка детально покаже, що є зараз, якою система має стати, який ресурс для цього потрібен та за який час можна досягти поставлених цілей. «Тоді я бачитиму реальну сформульовану ціль і не бачитиму перепон», — додав В. Гройсман.
Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич наголосила, що завдяки злагодженій роботі Міністерства освіти і науки України, наукової спільноти та Наукового комітету Нацради вже напрацьовано інструменти більш прозорого та ефективного фінансування наукових досліджень. Зокрема, в межах засідання розглядалися питання старту роботи Національного фонду досліджень та запровадження базового фінансування для науки в університетах.
«У 2016 р. вся університетська наука коштувала для загального фонду бюджету близько 15 млн євро — це показники фінансування одного провінційного європейського університету. Попри те, наша університетська наука живе і здатна продукувати фундаментальні та прикладні результати високого рівня. Серед наукових напрямів, які активно розвиваються в університетах і наукових установах Міністерства освіти і науки України — радіаційна та медична фізика, біофізика, спінтроніка, матеріалознавство, інформаційно-комунікаційні технології, машино- і приладобудування, технології видобутку корисних копалин, сільськогосподарські та харчові технології, дослідження і розробки, спрямовані на підвищення обороноздатності та безпеки. Наше завдання зараз — підтримати кращих та дати їм ресурси», — зазначила Л. Гриневич.
Одним із найважливіших інструментів має стати старт роботи Національного фонду досліджень. «Міністерством освіти і науки України та Науковим комітетом Нацради подано на розгляд Проект Положення про фонд, ухвалення якого відкриє шлях до проведення конкурсу до Наукової ради фонду — колегіального органу його управління. Зазначений фонд фінансуватиме дослідження на грантовій основі та за спеціальним конкурсом, що забезпечуватиме фінансування для кращих науковців», — уточнила міністр.
Запровадження базового фінансування для університетів також здійснюватиметься за принципом фінансування кращих — за результатами атестації наукових напрямків. Лише ті, хто пройдуть атестацію з найвищою оцінкою, зможуть претендувати на додаткові кошти.
Серед інших важливих змін, необхідних для розвитку науки в Україні, йшлося про полегшення бюрократичних процедур та відкриття митного вікна для ввезення наукового обладнання в Україну.
Також повідомлялося, що Уряд спростив та вдосконалив процес формування тематики наукових досліджень і науково-технічних розробок, що виконуються за кошти Державного бюджету.
Нагадаємо, що Національна рада України з питань розвитку науки і технологій — основний стратегічний орган реформування сфери науки та інновацій в Україні, який очолює Прем’єр-міністр за посадою. Під його керівництвом Нацрада об’єднує лідерів наукової спільноти і представників усіх ключових гравців на цьому полі. Вперше в історії України створено орган, який не лише є верховним у сфері громадського контролю наукової діяльності, а й платформою для ефективної взаємодії між науковцями, органами виконавчої влади, представниками бізнесу.
Склад Наукового комітету Нацради на основі конкурсу сформував спеціально створений відповідно до європейської практики Ідентифікаційний комітет з питань науки. До нього увійшли дев’ять провідних вчених, три з яких — представники вітчизняної науки, шість — іноземні вчені.
Адміністративний комітет Нацради складається з представників центральних органів влади та профільних установ, що мають безпосередній вплив на прийняття рішень у сфері науки. Його склад сформовано на підставі пропозицій центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, Київської міської та обласних державних адміністрацій, великих наукоємних підприємств, наукових установ та вищих навчальних закладів.
У кожен із комітетів входить по 24 особи.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами mon.gov.ua
