З метою забезпечення вивчення та врахування думки громадськості, дотримання вимог другого абзацу пункту 12 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 р. № 996, на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров’я України розміщено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України» (далі — законопроект).
Частиною другою статті 13 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» передбачається, що в ліцензії зазначається наявність додатка (із зазначенням кількості сторінок).
Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Наявність спеціального дозволу на зайняття народною медициною (цілительством) у фізичної особи — підприємця, який володіє народними методами лікування, не дає гарантії захисту конституційних прав громадян.
Крім того, проходження навчання з основ медичних знань особою, яка не має спеціальної медичної освіти, не дає можливості якісно та своєчасно надавати медичну допомогу пацієнтам.
Водночас на сьогодні держава готує достатню кількість фахових спеціалістів, які закінчили вищий медичний навчальний заклад та в змозі надавати якісну медичну допомогу.
Поняття народної медицини у законодавстві визначене як “методи оздоровлення, профілактики, діагностики і лікування, що ґрунтуються на досвіді багатьох поколінь людей, усталені в народних традиціях і не потребують державної реєстрації”. Однак наголошуємо, що застосовувати це визначення на практиці неможливо.
По-перше, законодавством не передбачено критерії підтвердження досвіду багатьох поколінь та всталеності у народних традиціях. Це можуть підтвердити лише спеціалісти-етнологи чи культурологи, водночас дослідження традицій та досвіду багатьох поколінь народу не належить до компетенції МОЗ України, відповідно у штаті Міністерства немає таких спеціалістів.
По-друге, будь-які методи оздоровлення, діагностики та лікування мають бути безпечними та дієвими для пацієнтів. Народні методи не входять до арсеналу сучасної доказової медицини, а отже, їх безпека та ефективність ніким і ніколи не перевірялася в умовах строгих наукових експериментів.
Процедура “експертизи” цілителів, що наразі передбачена законодавством, визначає, що цілитель має надати обґрунтування методу лікування, який він хоче застосовувати. Водночас, переважна більшість методів альтернативної та народної медицини базуються на ідеях, що суперечать сучасній науковій картині світу та медичній науці.
Для перевірки методів альтернативної медицини, які б гарантували їх безпечність та дієвість, необхідно проводити наукові та клінічні дослідження за усталеними методиками. Такі дослідження зазвичай тривають роками і вимагають значного фінансування та широкого залучення експертів. Жоден з методів народної медицини ніяким чином не можна перевірити “на місці” у момент звернення цілителя за дозволом.
Існуюча процедура атестації та експертизи цілителів не дозволяє МОЗ видати жодному з них дозвільні документи, оскільки неможливо гарантувати безпечність використовуваних ними методів для пацієнтів.
З урахуванням викладеного законопроектом запропоновано скасувати спеціальний дозвіл на зайняття народною медициною (цілительством) шляхом скасування статті 74¹ Основ законодавства України про охорону здоров’я, в якій передбачається порядок видачі зазначеного дозволу.
Метою прийняття законопроекту є уникнення шахрайських вчинків та забезпечення захисту конституційних прав громадян на охорону здоров’я.
Разом з тим у вирішенні завдань Уряду, визначених Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2014 р. № 695 «Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України», зокрема щодо скорочення дозвільних документів, які не є актуальними, запропоновано скасувати дозвільний документ на зайняття народною медициною (цілительством), порядок видачі якого передбачено статтею 74¹ Основ законодавства України про охорону здоров’я та пунктом 128 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності».
Пропозиції та зауваження можна надсилати до:
Міністерства охорони здоров’я України за адресою: 01601, м. Київ-601, вул. Михайла Грушевського, 7, е-mail: [email protected]; (044) 200-08-16.
Законопроект, пояснювальна записка та аналіз регуляторного впливу оприлюднені шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров’я України: http://www.moz.gov.ua.
Термін обговорення законопроекту становить 1 міс з моменту його оприлюднення.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами moz.gov.ua