Методика розрахунку вартості послуги з медичного обслуговування (далі — Методика) затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 р. № 1075. Про це та про інші подробиці впровадження медичної реформи нещодавно повідомляло наше видання.
Як методологічна основа в Методиці використовується стандартний спосіб аналізу витрат шляхом їх покрокового розподілу «зверху донизу», описаний у багатьох міжнародних наукових і практичних публікаціях. Зокрема, для розробки цієї Методики як методологічну основу використано Практичний посібник з обліку пов’язаних з наданням медичних послуг витрат (Özaltın A., C. Cashin, eds. Costing of Health Services for Provider Payment: A Practical Manual Based on Country Costing Challenges, Trade-offs, and Solutions: Спільна навчальна мережа для універсального покриття послугами охорони здоров’я, 2014), розроблений — інноваційним співтовариством (Joint Learning Network For Universal Health Coverage — JLN), орієнтованим на потреби країн, які стали його членами, що має серед своїх членів практиків та політиків з усього світу, які спільно працюють над розробкою глобальних інформаційних продуктів з метою подолання розриву між теорією та практикою. Членами JLN є керівники міністерств охорони здоров’я, національних установ, відповідальних за фінансування галузі охорони здоров’я, та інших ключових державних організацій у 27 країнах Азії, Африки, Європи, країнах Латинської Америки і Близького Сходу, а також група міжнародних, регіональних та місцевих партнерів. У роботі та фінансуванні Спільної навчальної мережі беруть участь Світовий банк, ВООЗ, Німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ, Фонд Рокфеллера та інші міжнародні організації. Протягом 2012–2014 рр. експерти JLN узагальнили передовий міжнародний досвід щодо обліку витрат у сфері медичного обслуговування, а також провели низку міжнародних семінарів та конференцій, де презентували практику багатьох країн. Результатом зазначених зусиль стала розробка відкритого для вільного використання зазначеного Практичного посібника, який було покладено в основу розробки цієї Методики.
Ця Методика визначає методологію та порядок обліку фактичних витрат, які здійснюють заклади охорони здоров’я у зв’язку з наданням послуг з медичного обслуговування (далі — медичні послуги) і які враховуються під час встановлення єдиних тарифів на медичні послуги, що надаються відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я за договорами про медичне обслуговування населення у межах програми державних гарантій медичного обслуговування населення згідно із Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (далі — програма медичних гарантій).
Методика спрямована на забезпечення стандартизації та уніфікації підходів до обліку витрат у закладах охорони здоров’я і встановлення базових принципів універсальної національної системи розрахунку вартості послуг з медичного обслуговування, фінансування яких забезпечується за рахунок бюджетних коштів у межах програми медичних гарантій.
У рамках Методики врегульовані основні методологічні аспекти процесу обліку витрат на основі методу стандартного аналізу витрат шляхом їх покрокового розподілу «зверху донизу».
Методика є обов’язковою для застосування:
- референтними закладами охорони здоров’я, дані аналізу витрат у яких використовуються для розрахунку єдиних тарифів на медичні послуги в межах програми медичних гарантій, — для обліку та аналізу фактичних витрат, пов’язаних із наданням зазначених послуг;
- Міністерством охорони здоров’я — під час розроблення пропозицій щодо єдиних тарифів на медичні послуги в межах програми медичних гарантій.
Як один з інструментів поліпшення внутрішнього управління витратами Методика може використовуватися також в інших закладах охорони здоров’я, які надають медичні послуги в межах програми медичних гарантій.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами moz.gov.ua
