У столиці спостерігається епідемічне неблагополуччя із захворюваністю на менінгококову інфекцію. Про це 3 листопада 2017 р. повідомила директор Департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Валентина Гінзбург.
За її словами, у цьому році зареєстровано вже 27 випадків менінгіту проти 10 минулорічних. Серед дітей до 17 років — 18 випадків проти 10 — у 2016 р.
Попри те, що менінгококова інфекція з блискавичним перебігом — доволі рідкісна патологія, сьогодні вона є глобальною світовою проблемою та чи не найчастішою причиною смерті дітей від інфекційних хвороб.
Хвороба передається повітряно-крапельним шляхом (як і більшість гострих респіраторних вірусних захворювань) і має різні форми: від такої, що не загрожує життю, — до небезпечної менінгококцемії. Найбільш вразливі до захворювання — діти (близько 80% випадків) та особи з ослабленим імунітетом.
В. Гінзбург зауважила, що через нечітко виражену специфічну симптоматику розпізнати початок цієї смертельної недуги непросто навіть досвідченим фахівцям.
«Підступність хвороби полягає у тому, що перші симптоми подібні до симптомів гострої респіраторної вірусної інфекції, а смерть може настати впродовж вже 24 год після їхньої появи», — розповіла вона.
Директор Департаменту перелічила кілька основних ознак, які можуть свідчити про наявність менінгококової інфекції, а також потребують негайного огляду лікарем. Це підвищення температури тіла, особливо вище 39 °С, сонливість, млявість. Останньою з’являється висипка, що має ознаки крововиливів. До її появи для встановлення діагнозу орієнтуватися практично немає на що.
«Саме тому я наполегливо раджу дорослим не займатися самолікуванням, а батькам — при появі навіть «звичайних» симптомів гострої респіраторної вірусної інфекції не лікувати дітей самостійно, а викликати лікаря! І обов’язково прислухатися до лікарів: якщо вони вбачають за необхідне госпіталізацію, то в жодному разі не відмовлятися», — закликала В. Гінзбург.
Найчастішим проявом менінгококової інфекції є бактеріальний менінгіт, проте він може бути викликаний і іншими збудниками.
За інформацією Центру контролю і профілактики захворювань США (Centers for Disease Control and Prevention), менінгіт — це запалення захисних оболонок головного або спинного мозку людини. Бактеріальна або вірусна інфекція потрапляє до спинномозкової рідини (ліквору), яка циркулює у порожнинах головного та спинного мозку, та зазвичай викликає запальний процес. Однак причинами менінгіту можуть стати і певні травми, рак, прийом деяких лікарських препаратів, а також інші види інфекцій. Тому важливо виявити причину менінгіту, адже це найважливіший фактор для призначення правильного та ефективного лікування.
Етіологічні типи менінгіту
Бактеріальний менінгіт
Бактеріальний менінгіт — це один із найбільш небезпечних видів хвороби, що характеризується невідкладним станом та найвищим ризиком смерті. Існують вакцини, що запобігають виникненню деяких типів бактеріального менінгіту.
Вірусний менінгіт
Вірусний менінгіт досить небезпечний, однак в цілому проходить легше, ніж бактеріальний. Як правило, якщо імунна система організму функціонує нормально, хворі на цей тип менінгіту не обов’язково потребують особливого лікування та швидко одужують. Крім того, існують вакцини для профілактики деяких типів вірусного менінгіту.
Грибковий менінгіт
Випадки захворювання на цей етіологічний тип менінгіту трапляються досить рідко, хоча інколи для розвитку хвороби вистачає потрапляння спор грибка в організм через дихальні шляхи. Крім того, хворі на цукровий діабет, рак та ВІЛ-інфіковані належать до групи підвищеного ризику зараження грибковим менінгітом.
Паразитарний менінгіт
Існує безліч паразитів, які можуть стати причиною менінгіту або викликати захворювання мозку чи нервової системи людини. Як правило, порівняно з бактеріальним чи вірусним, паразитарний тип менінгіту трапляється досить рідко.
Амебний менінгіт
Первинний гнійний менінгіт (менінгоенцефаліт) — це рідкісне, але смертельно небезпечне захворювання, збудником якого є Амеба неглерія Фоулера (лат. Naegleria fowleri) — непаразитичний мікроорганізм, розповсюджений у теплих водах та ґрунтах.
Неінфекційний менінгіт
Менінгіт може виникати і в результаті певних неінфекційних причин, таких як: рак, системний червоний вовчак (рідше хвороба Лібмана — Сакса), прийом певних лікарських препаратів, травма голови, а також операція на мозку.
Поширення бактерій та вірусів, що є збудниками менінгіту
Бактеріальний менінгіт
Як правило, мікроорганізми, які є збудниками бактеріального менінгіту, передаються від однієї людини до іншої. Деякі бактерії розповсюджуються через їжу. Однак часто форма поширення бактерій залежить від їхнього типу.
Вірусний менінгіт
Люди можуть передавати іншим віруси, які є збудниками менінгіту. Якщо ви контактуєте із хворими на вірусний менінгіт, то існує невеликий ризик заразитися вірусом.
Бактеріальний менінгіт
Бактеріальний менінгіт — це дуже серйозне та смертельно небезпечне захворювання. Смерть від цього типу менінгіту може настати протягом декількох годин. Більшість людей виліковуються від бактеріального менінгіту без наслідків. Проте досить часто виникають серйозні ускладнення, що призводять до певних розладів та навіть втрати дієздатності (пошкодження мозку, втрата слуху та нездатність до навчання).
Збудниками менінгіту є кілька видів бактерій, серед них:
- Streptococcus pneumoniae (у клінічній практиці — «пневмокок»);
- Group B streptococcus — GBS (стрептокок групи Б);
- Neisseria meningitidis (менінгокок);
- Haemophilus influenzae (гемофільна паличка, паличка інфлюенци, паличка Пфейфера);
- Listeria monocytogenes (лістерії — збудники лістеріозу).
Ці бактерії часто асоціюють і з іншою тяжкою хворобою — сепсисом — особливо гострою та смертельно небезпечною реакцією організму на інфекцію, яка може спричинити пошкодження тканин, відмову органів та навіть смерть.
Причини бактеріального менінгіту
Як правило, для кожної вікової групи типові різні причини зараження та розвитку бактеріального менінгіту:
- новонароджені: стрептокок групи Б, пневмокок, бактерії Listeria monocytogenes, кишкова паличка (лат. Escherichia coli);
- немовлята та діти молодшого віку: пневмокок, менінгокок, гемофільна паличка типу Б (Hib-інфекція, або гемофільна інфекція), стрептокок групи Б;
- підлітки та молодь: менінгокок, пневмокок;
- дорослі: пневмокок, менінгокок, гемофільна паличка типу Б (Hib-інфекція), стрептокок групи Б, бактерії Listeria monocytogenes.
Фактори ризику розвитку бактеріального менінгіту
Деякі люди належать до групи підвищеного ризику захворювання на бактеріальний менінгіт. Серед найбільш поширених факторів ризику виділяють такі:
- вік. Діти молодшого віку належать до групи підвищеного ризику розвитку бактеріального менінгіту порівняно з представниками інших вікових груп. Однак люди будь-якого віку можуть захворіти на бактеріальний менінгіт;
- умови проживання. Інфекційні хвороби найчастіше поширюються у місцях скупчення людей;
- порушення стану здоров’я. Особи з певними порушеннями стану здоров’я, а також ті, які перенесли деякі операції чи приймали конкретні ліки, належать до групи підвищеного ризику захворювання на бактеріальний менінгіт;
- робота з патогенними бактеріями, що викликають менінгіт. Наприклад, мікробіологи, які регулярно працюють із патогенними бактеріями в лабораторіях в умовах підвищеного ризику зараження;
- подорожі. Мандрівники, які подорожують вказаними нижче маршрутами, можуть піддаватися підвищеному ризику зараження менінгококовою інфекцією:
− так званий пояс менінгіту в країнах Африки на південь від Сахари, особливо в сухий сезон;
− Мекка під час щорічного паломництва Хадж та Умра.
Як передається бактеріальний менінгіт
Як правило, збудники бактеріального менінгіту передаються від однієї людини до іншої. Деякі бактерії розповсюджуються через їжу, наприклад лістерії (Listeria monocytogenes). У більшості випадків шлях розповсюдження бактерій залежить від їхнього типу.
Важливо пам’ятати, що люди можуть переносити такі бактерії і при цьому не захворіти на менінгіт. Таких людей називають «переносниками». Більшість переносників не хворіють на менінгіт, але можуть заразити інших.
Ось приклади найпоширеніших шляхів розповсюдження бактерій від однієї людини до іншої:
- матері можуть заразити дитину бактеріями стрептококу групи Б та кишковою паличкою під час вагітності та пологів;
- деякі збудники передаються з крапельками слини при чханні, кашлі та близькому контакті, наприклад гемофільна паличка типу Б (Hib-інфекція) та пневмококи;
- менінгококи передаються через слизові виділення дихальних шляхів або горла (слина або мокрота). Це найчастіше відбувається при близькому (кашель чи поцілунок) або тривалому контакті (спільне проживання) із хворим;
- кишкова паличка може потрапити в організм з їжею, приготованою переносниками збудника, які не помили руки після відвідування туалету.
Ознаки та симптоми бактеріального менінгіту
Зазвичай першими симптомами менінгіту є підвищення температури тіла, головний біль та ригідність (підвищення тонусу) потиличних м’язів. До інших поширених симптомів належать:
- нудота;
- блювання;
- фотофобія, або світлобоязнь (хвороблива чутливість ока до світла);
- зміни психічного стану (розгубленість).
На відміну від дітей старшого віку, новонароджені та немовлята належать до групи підвищеного ризику розвитку бактеріального менінгіту. Найбільш поширеними симптомами менінгіту у малюків є дратівливість, блювання, втрата апетиту, зниження активності. Крім того, лікарі завжди визначають стан великого тім’ячка та перевіряють рефлекси для діагностики причини захворювання у дітей. Якщо ви помітили один із перерахованих вище симптомів у свого малюка, негайно проконсультуйтеся із лікарем.
Симптоми бактеріального менінгіту можуть розвиватися раптово та миттєво, а можуть і з’явитися через кілька днів (переважно протягом 3–7 днів після зараження збудником).
Пізніше можуть розвиватися і такі небезпечні симптоми менінгіту, як судоми чи кома. Тому кожен, хто помітив у себе симптоми менінгіту, повинен якнайшвидше звернутися до лікаря.
Бактеріальний менінгіт під час вагітності
Вагітні належать до групи підвищеного ризику розвитку лістеріозу — інфекційного захворювання, збудниками якого є бактерії роду Listeria monocytogenes. Вплив хвороби буде незначним для самої вагітної жінки: як правило, підвищується температура тіла до високих відміток та можуть з’явитися деякі класичні симптоми легкої форми гострої респіраторної вірусної інфекції. Інша справа — вплив лістеріозу на плід: у майбутньої дитини можуть бути дуже серйозні проблеми зі здоров’ям, у тому числі розвиток менінгіту. Крім того, інфікування під час вагітності може стати причиною викидня, народження мертвого плода (мертвонародження), передчасних пологів тощо. Оскільки заразитися лістеріозом можна при вживанні продуктів харчування, заражених цими бактеріями, вагітні жінки повинні знизити ризик розвитку менінгіту (як серйозного ускладнення після інфікування збудниками Listeria monocytogenes) у себе та плода, уникаючи певних продуктів харчування та самостійно готуючи їжу вдома з дотриманням усіх правил гігієни.
Вагітні можуть передавати стрептокок групи Б (Group B streptococcus) своєму плоду під час пологів. В інфікованих новонароджених може швидко розвинутися менінгіт або інші смертельно небезпечні хвороби. Тому вагітним рекомендують на 35–37-му тижні вагітності порадитися із лікарем щодо проходження спеціального тесту на наявність стрептококів групи Б. У разі позитивного результату лікар повинен призначити відповідні антибіотики (які жінки приймають під час пологів), щоб запобігти зараженню плода цією інфекцією.
Діагностика бактеріального менінгіту
Зазвичай при підозрі на менінгіт проводять аналіз крові та спинномозкової рідини. Отримані зразки відправляють в лабораторію, де фахівці роблять посів для виявлення конкретного збудника захворювання. На основі результатів лікарі підбирають правильне та ефективне лікування.
Лікування бактеріального менінгіту
Для лікування бактеріального менінгіту лікарі призначають певні антибіотики. Оскільки це захворювання прогресує раптово та миттєво, дуже важливо якомога швидше встановити діагноз та розпочати лікування.
Профілактика бактеріального менінгіту
На сьогодні вакцинація є найкращим способом захистити себе та своїх дітей від бактеріального менінгіту. Існують такі вакцини проти збудників менінгіту:
- менінгококова вакцина;
- пневмококова вакцина;
- Hib-вакцина від гемофільної інфекції.
Лікарі можуть призначати антибіотики тим, хто контактував з хворим на менінгококову інфекцію. Як правило, це робиться з профілактичною метою. Приймати антибіотики для профілактики захворювання можна у таких випадках:
- при контакті з хворими на менінгіт, збудником якого є менінгококи;
- родичам (особливо тим, які належать до групи високого ризику розвитку цього захворювання) хворого із тяжкою формою перебігу Hib-інфекції.
Ви можете дізнатися у вашого лікаря або у місцевих закладах охорони здоров’я, чи потрібна профілактика цього захворювання Вам та членам Вашої сім’ї.
Важливо пам’ятати, що здоровий спосіб життя — один із найважливіших методів захисту від бактеріального менінгіту:
- не куріть та уникайте пасивного вдихання сигаретного диму;
- виділяйте достатньо часу на відпочинок;
- уникайте близького контакту з хворими.
Дотримання цих простих правил є особливо важливим для людей, які належать до групи високого ризику розвитку захворювання, а саме:
- немовлят;
- людей похилого віку;
- людей з ослабленою імунною системою;
- людей, яким видалили селезінку, або у яких є певні порушення функціонування селезінки (функціональна аспленія).
Як запобігти менінгіту
На сьогодні вакцинація від менінгіту не входить до Календаря профілактичних щеплень в Україні як обов’язкова, а належить до рекомендованих. Тож специфічна вакцина від менінгіту не закуповується за кошти державного бюджету, але може закуповуватися за кошти місцевих бюджетів чи інших джерел, не заборонених законодавством, або громадянами у приватному порядку. Так, в Україні зареєстрована вакцина від менінгококової інфекції — Менактра.
Україна за кошти державного бюджету закуповує Hib-вакцину від гемофільної інфекції — вакцину для профілактики захворювань, збудником яких є Haemophilus influenzae типу B, серед яких і менінгіт. Ця вакцина наявна в усіх регіонах, станом на 1 жовтня 2017 р. в регіонах залишалася 262 371 доза. Інформація про наявність вакцини щомісяця оновлюється на сайті Міністерства охорони здоров’я України.
Питання включення специфічної вакцини від менінгіту та інших вакцин (пневмококової, ротавірусної, папіломавірусної) до національного календаря щеплень вивчається і має бути розглянуто окремо з урахуванням багатьох чинників. Розглядається можливість впровадження планового щеплення пневмококовою вакциною.
За матеріалами health.kievcity.gov.ua, moz.gov.ua, cdc.gov
