«Травматизм — глобальна проблема сьогодення» — під такою назвою Комітет з питань охорони здоров’я Верховної Ради України провів засідання круглого столу. До участі у заході, що відбувся наприкінці вересня, було запрошено народних депутатів України, представників Адміністрації Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України та інших заінтересованих міністерств і відомств, обласних державних адміністрацій, департаментів охорони здоров’я, Національної академії медичних наук (НАМН) України, вищих медичних навчальних закладів, міжнародних організацій, науковців, експертів і представників засобів масової інформації.
Головна мета заходу — привернення уваги органів влади та суспільства до проблеми травматизму в Україні.
Незважаючи на те що проблема не нова, травматизм залишається однією з актуальних проблем сучасної медицини, оскільки серед постраждалих із травмами відзначаються високі рівні інвалідизації та смертності. Традиційний погляд на травми як на нещасні випадки або як на випадкові події призвів до деякої зневаги в цій галузі суспільної охорони здоров’я. Однак останні оцінки показують, що травми є однією з головних причин смерті та інвалідності у світі. Вони зачіпають все населення, незалежно від віку, статі, доходу або географії регіону. Травми, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), є причиною 16% глобального тягаря хвороб і призводять до 5,8 млн смертей щорічно.
Україна займає перше місце за смертністю в Європі. У країні щорічно травми різної тяжкості отримують понад 4,5 млн людей, летальність внаслідок травм в останні роки має стійку тенденцію до зростання.
Травматизм в Україні — головна причина смерті найбільш працездатного населення України віком до 40 років. Травматизм необхідно розглядати як пріоритетне питання у здоров’ї нації та практично як загрозу національній безпеці. Вже немає сумнівів, що сьогодні для всього цивілізованого суспільства тяжка травма є «Вбивцею № 1», оскільки гине переважно молода і працездатна частина населення.
Боротьба з травматизмом складається із двох частин: профілактики травматизму й організації медичної допомоги при травмах. Профілактика травматизму потребує здійснення просвітницьких заходів, метою яких є запобігання ризикованій поведінці, що може призводити до травмування людини.
Учасники круглого столу зазначають, що регіонам України необхідно мати єдину відпрацьовану систему допомоги при травмах, подібну до європейської. Основними кроками створення такої системи має бути: введення єдиної статистики травм, організація служби невідкладної допомоги, створення сучасних приймальних відділень (відділення невідкладної допомоги — emergency department), створення центрів травми, зміна системи додипломної та післядипломної підготовки лікарів та інших медичних працівників.
Учасники круглого столу вважають, що розвиток єдиної системи надання медичної допомоги при травмах має відбуватися комплексно з іншими напрямами реформування системи охорони здоров’я, зокрема зі створенням госпітальних округів, оптимізацією вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги.
На думку учасників заходу, для покращення лікування постраждалих з ізольованими та поєднаними травмами важливим є відкриття на базі лікарень інтенсивного лікування, що мають створюватися у госпітальних округах, центрів травми для забезпечення комплексного надання медичної допомоги постраждалим внаслідок травм лікарями різних спеціальностей (ортопеди-травматологи, нейрохірурги, хірурги та ін.). При цьому рішення про відкриття таких центрів має прийматися на державному рівні.
Окремим питанням учасники круглого столу окреслили проблему медико-соціальних аспектів дитячого травматизму. Дитячий травматизм — одна із найпоширеніших причин звернень за медичною допомогою, каліцтва дитини, що може залишитися на все життя. Інвалідність унаслідок захворювання і травм опорно-рухового апарату викликає обмеження рухової активності, що негативно впливає на розвиток інших систем організму. Порушення рухової активності створює несприятливі умови для розвитку психіки, сенсорики, призводить до вісцеральних порушень. Фізичні дефекти утруднюють контакт хворих дітей із навколишнім середовищем, обмежують їх участь у соціальному житті, формують комплекс неповноцінності. Таким чином, дитячий травматизм стає проблемою соціальною. Тому не випадково ВООЗ визначає здоров’я не тільки як відсутність захворювань, але й як стан фізичної, розумової та соціальної рівноваги.
Особливу увагу учасники круглого столу приділили питанню сучасної бойової травми та участі медичних закладів Міноборони, МОЗ та НАМН України у системі надання високоспеціалізованої медичної допомоги постраждалим в умовах проведення АТО.
Учасники круглого столу зазначають, що сучасний стан системи надання медичної допомоги постраждалим із травмами в Україні потребує удосконалення та оновленого нормативно-правового забезпечення.
Також стратегічно важливим пріоритетним завданням держави у галузі охорони здоров’я визначено профілактику та боротьбу з наслідками травматизму для збереження здоров’я нації.
За результатами круглого столу буде ухвалена відповідна резолюція.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами iportal.rada.gov.ua
