Збереження здоров’я школярів залишається актуальною проблемою. Так, за даними Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації (КМДА), результати медичних профілактичних оглядів свідчать, що серед дітей шкільного віку міста Києва рівень захворюваності на хронічні хвороби зріс у 2010 р. на 10% порівняно з 2009 р. і становить 689,5 на 1000 учнів. Тобто майже 70% школярів мають серйозні порушення стану здоров’я.
За роки навчання у дітей зростає:
- у 2,3 раза — частота порушень гостроти зору;
- у 1,4 раза — порушення постави;
- у 3,8 раза частіше діагностується сколіоз та майже у 3 рази більше — захворювання серцево-судинної та ендокринної систем.
Незадовільний стан здоров’я школярів зумовлений зростанням шкільних і соціальних навантажень, а також:
- початком шкільних занять у 6-річному віці, коли більшість дітей не готові до навчання в наявних умовах;
- катастрофічним зниженням фізичних навантажень і рухової активності дітей (наприклад при рекомендованій нормі 10 тис. кроків на добу деякі діти здійснюють лише 500);
- нераціональним харчуванням;
- хронічними стресами;
- згубними звичками, поширеними в молодіжному середовищі.
Як наслідок — кількість хронічно хворих дітей збільшується за роки навчання у школі в 2,5 раза.
Особливу стурбованість викликає вкрай низька фізична активність серед дітей шкільного віку, яка не просто знижує рівень здоров’я і сприяє виникненню хронічної патології, а й формує повну непідготованість до найпростіших фізичних навантажень, що може призвести навіть до загибелі дитини.
За даними наукових досліджень гігієнічні норми рухової активності залежать від віку і статі дитини й у середньому становлять 3,5–5 год/добу. При цьому у половини школярів, серед яких проводилися опитування, фізична активність — 30–60 хв на день.
Відсутність навантажень сприяє розвитку захворювань серцево-судинної системи, формуванню патології кістково-м’язової системи, ендокринних порушень і проблем щодо репродуктивної функції у подальшому. Спеціалістами виявлено, що при перебуванні хлопців за комп’ютером чи за переглядом телепередач безперервно протягом 2 год у 2 рази знижується активність сперматозоїдів. При цьому дослідженням встановлено, що за комп’ютером щоденно 0,5–3 год проводять 90% школярів.
Для того щоб обговорити шляхи поліпшення здоров’я школярів, 14 квітня 2011 р. в інформаційному агентстві «Укрінформ» відбувся круглий стіл на тему «Проведення щорічних медичних профілактичних оглядів школярів у м. Києві». У засіданні взяли участь Валентина Залеська, заступник начальника Головного управління охорони здоров’я КМДА; Ганна Руденко, заступник начальника Головного управління освіти та науки КМДА; Людмила Квашніна, заступник директора Інституту педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України; Ольга Рудницька, заступник Головного державного санітарного лікаря м. Києва; головні лікарі районних дитячих поліклінік Оболонського та Голосіївського районів м. Києва.
Валентина Залеська у вступному слові зауважила, що передумовами для зниження захворюваності у дітей, в тому числі шкільного віку, є запобігання їй, передусім завдяки проведенню обов’язкових щорічних медичних профілактичних оглядів школярів, спрямованих на ранню діагностику патологічних станів, а також проведенню профілактичних та оздоровчих заходів.
У 2011 р. на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2009 р. № 1318 «Порядок здійснення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів», наказу МОЗ України від 16.08.2010 р. № 682 «Про удосконалення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів» прийнято наказ Головного управління охорони здоров’я від 23.02.2011 р. № 52 «Про удосконалення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів м. Києва». Відповідно до зазначених нормативних актів профілактичні огляди мають здійснюватися:
- виключно в територіальному лікувально-профілактичному закладі;
- індивідуально;
- у присутності батьків або інших законних представників у зручний для них час;
- протягом всього року.
Для зручності та підвищення ефективності проведення щорічних профілактичних медичних оглядів школярів у лікувально-профілактичних закладах Києва щочетверга проходить так званий «День школяра».
Головним управлінням охорони здоров’я та медичного забезпечення м. Києва організовано «гарячу лінію» з питань проведення медичних профілактичних оглядів школярів, на яку можна зателефонувати за номером (044) 278-41-91.
Крім цього, доповідач звернула увагу на організацію щеплень у загальноосвітніх навчальних закладах. Головним управлінням охорони здоров’я м. Києва змінено порядок інформування батьків щодо щеплень із письмовим роз’ясненням переваг і можливих ризиків під час різних видів імунізації та отриманням поінформованої згоди на щеплення.
Ганна Руденко, а також головні лікарі районних дитячих поліклінік відзначали основну роль батьків у здійсненні профілактичних оглядів школярів, оскільки їх присутність на медичному огляді надає можливість лікарю отримати більше суттєвої інформації щодо самопочуття школяра, а батькам — отримати від фахівця об’єктивну оцінку стану здоров’я їх дитини та рекомендації щодо його зміцнення. Також відзначалася роль засобів масової інформації у висвітленні необхідності залучення до профілактичних оглядів батьків як осіб, що несуть законодавчо визначену відповідальність за своїх дітей.
Людмила Квашніна у своїй доповіді привела дані стану здоров’я та фізичної працездатності школярів. Так, якщо серед першокласників 12,4% здорових дітей, то серед старшокласників — лише 4%. За працездатністю діти шкільного віку належать здебільшого до категорії «поганий рівень фізичної працездатності» — 48,1%; задовільний рівень — у 13,7%; і лише у 1,6% учнів — відмінний рівень фізичної працездатності. Доповідач зауважила, що унеможливити трагічні випадки, які останнім часом мали місце під час уроків фізкультури, можна, якщо під час медичного огляду дитини застосовувати пробу Руф’є, яка є простим непрямим методом визначення фізичної працездатності.
Нагадаємо, що у пробі Руф’є використовуються значення частоти серцевих скорочень (ЧСС) y різні часові періоди відновлення після фізичних навантажень. У випробуваного, який знаходиться в положенні сидячи, після 5 хв відпочинку виміряється ЧСС за 15 с (ЧСС 1), потім обстежуваний виконує 30 глибоких присідань, викидаючи руки вперед, за 45 с i відразу ж сідає на стілець. Підраховується ЧСС за перші 15 с після навантаження (ЧСС 2), потім в останні 15 с 1-ї хвилини після навантаження (ЧСС 3). Індекс Руф’є розраховується за формулою:
| Індекс Руф’є = | 4 · (ЧСС 1 + ЧСС 2 + ЧСС 3) — 200 |
| 10 |
Оцінка індексу: <3 — висока фізична працездатність, 4–6 — хороша, 7–9 — середня, 10–14 — задовільна, ≥15 — погана.
На думку доповідача, результати цього тесту допоможуть об’єктивно визначити групу для занять школяра на уроках фізичної культури.
На завершення зустрічі Ольга Рудницька висловила занепокоєння з приводу низького рівня проведення профілактичних щеплень. На сьогодні вакцинація школярів — єдиний централізований захід щодо профілактики захворюваності на керовані інфекційні хвороби. У зв’язку з масовою відмовою батьків від щеплень дітей, а також пасивністю лікарів щодо інформування родин про велике значення вакцинації — у 2009 р. щепленнями було охоплено лише 40–60% школярів, замість необхідних 95% відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Юлія Єрмолова,
фото автора
