Законопроект про первинну медичну допомогу на засадах сімейної медицини знаходиться на розгляді в Парламенті

25 вересня 2017 о 17:42
1155

3252352300Наразі у Верховній Раді України знаходиться на розгляді законопроект № 6634 від 22.06.2017 р. «Про первинну медичну допомогу на засадах сімейної медицини».

Авторами законопроекту виступили народні депутати України Сисоєнко Ірина Володимирівна, Яриніч Костянтин Володимирович, Кириченко Олексій Миколайович, Березенко Сергій Іванович.

Як йдеться у пояснювальній записці до документа, з досвіду розвинених країн відомо, що більше 80% проблем зі здоров’ям людини можна розв’язувати на первинному рівні охорони здоров’я. Саме тому розвиток первинної медико-санітарної допомоги став для багатьох країн виходом із кризової ситуації в системі медицини.

На сьогодні первинна медико-санітарна допомога, як основа будь-якої системи охорони здоров’я, опікується профілактикою і задовольняє майже 80–90% потреб населення у медичній допомозі, а також вважається раціональною з погляду економіки, потребуючи лише до 30% ресурсів галузі охорони здоров’я в цілому.

Відповідно до Європейської рамкової програми ВООЗ, яка була презентована на 66-й сесії Європейського регіонального комітету для дій щодо організації інтегрованого надання медичних послуг, первинна медико-санітарна допомога була визнана як один з основних компонентів ефективних систем охорони здоров’я. Вона «є першим рівнем контакту окремих осіб, сім’ї та громади з національною системою охорони здоров’я, максимально наближає медико-санітарну допомогу до місця проживання та роботи людей і являє собою перший етап безперервного процесу охорони здоров’я народу».

Важливий принцип первинної медичної допомоги на засадах сімейної медицини — ставитися до пацієнтів як до надійного партнера, зберігаючи при цьому відповідальність за результати лікування.

Системи первинної медико-санітарної допомоги в різних країнах є різними залежно від історичних та соціально-економічних умов розвитку, однак більшість із них базується на принципах загальної практики — сімейної медицини.

Нині у більшості держав світу частка лікарів загальної практики — сімейної медицини серед усіх лікарів становить 30–50%. Їхня питома вага найбільша у Франції — 54%, а найменша в Іспанії — 15%, в США кількість лікарів загальної практики — сімейної медицини становить 39%. В Європі на 100 000 населення в середньому припадає 68 сімейних лікарів (від 47 — в Нідерландах до 115 — в Бельгії).

З метою забезпечення зниження рівня захворюваності, інвалідності та смертності населення в Україні в 2011 р. було розпочато комплексну реформу медичної галузі, провідне місце в якій відведено налагодженню ефективного функціонування системи надання населенню доступної та високоякісної первинної медичної допомоги на засадах сімейної медицини.

Для створення законодавчої та нормативно-правової бази для реалізації реформ було розроблено та ухвалено значну кількість нормативно-правових актів — законів України, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, ряду методичних рекомендацій.

Зокрема, було внесено відповідні зміни щодо удосконалення надання медичної допомоги до Основ законодавства України про охорону здоров’я, де було дано визначення первинної медичної допомоги, що базується на засадах загальної практики — сімейної медицини та визначено основні права та обов’язки сімейних лікарів, а також ухвалено Закон України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві», що дав старт реформуванню первинної ланки медичної допомоги на засадах загальної практики — сімейної медицини у чотирьох пілотних регіонах. А для забезпечення раціонального фінансування заходів з реформування первинної медичної допомоги внесено відповідні зміни до Бюджетного кодексу України, згідно з якими з 1 січня 2011 р. видатки на функціонування сільських закладів охорони здоров’я (дільничних лікарень, медичних амбулаторій, фельдшерсько-акушерських та фельдшерських пунктів) були віднесені до видатків, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського, АР Крим та обласного значення.

Водночас, починаючи з 2012 р., у вищих навчальних закладах IV рівня акредитації та закладах післядипломної освіти були запроваджені цикли спеціалізації з фаху «Загальна практика — сімейна медицина» для перепідготовки (підвищення кваліфікації) лікарів — спеціалістів реорганізованих закладів охорони здоров’я, які мали працевлаштовуватися на посади лікарів з фаху «Загальна практика — сімейна медицина», за затвердженою МОЗ України програмою за очно-заочною формою навчання з використанням дистанційних методів підготовки, в тому числі через мережу Інтернет.

Однак, незважаючи на створене законодавче підґрунтя у цій сфері та вжиті заходи щодо практичної реалізації норм законодавства, після завершення зазначеного вище пілотного проекту, мережа закладів первинної медичної допомоги й досі не сформована належним чином і не забезпечує потреб населення у якісній та доступній первинній допомозі.

На сьогодні мережа закладів первинної медичної допомоги в Україні становить 5,5 тис. центрів первинної медико-санітарної допомоги та амбулаторій сімейної медицини, чисельність медичного персоналу налічує більше 35 тис. осіб, із них: 13 тис. лікарів загальної практики — сімейної медицини, 22 тис. середнього персоналу з медичною освітою за спеціальністю «Загальна практика — сімейна медицина». Один лікар загальної практики — сімейної медицини обслуговує дільницю, яка включає від 1500 до 2000 осіб дорослого та дитячого населення (500–600 сімей).

Сімейну медицину як спеціальність особливо характеризує система професійних цінностей та компетенцій спеціалістів, які в ній працюють. Це, перш за все, широкий погляд на клінічні проблеми пацієнта, медичне обслуговування в контексті сім’ї, індивідуальний підхід до здоров’я пацієнта та членів його сім’ї.

Для ефективного розвитку первинної медичної допомоги на засадах сімейної медицини необхідно розробити правові, організаційні, економічні та соціальні основи забезпечення громадян України та інших осіб, які перебувають на її території, первинною медичною допомогою, встановити засади функціонування та розвитку сімейної медицини. Створення умов для розвитку первинної медичної допомоги на засадах первинної медичної допомоги дозволить забезпечити тривалий медичний нагляд та опіку в усі періоди життя людини незалежно від характеру хвороби, стану органів і систем її організму. Разом з цим це дозволить покращити важливу складову національної безпеки держави — збереження та зміцнення здоров’я населення України.

Тож в умовах катастрофічного погіршення стану здоров’я народу України та наявних викликів сьогодення, зокрема у вигляді триваючого збройного конфлікту на Сході України, необхідно вжити невідкладних заходів з метою завершення розпочатого реформування розвитку в Україні первинної медичної допомоги та розвитку повноцінного інституту сімейної медицини, що відповідатиме кращим міжнародним стандартам та дасть змогу забезпечити на належному рівні усі потреби населення у первинній медичні допомозі.

Слід зазначити, що до авторського колективу законопроекту увійшли відомі вітчизняні фахівці із сімейної медицини та інших медичних спеціальностей (див. таблицю).

Таблиця. Авторський колектив з розробки проекту Закону України «Про первинну медичну допомогу на засадах сімейної медицини»

з/п
П.І.Б. Посада Заклад, установа, організація
1. Сисоєнко Ірина Володимирівна Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я,

народний депутат україни

Верховна Рада України
2. Шекера Олег Григорович Директор Інституту сімейної медицини,

заслужений лікар україни, доктор медичних наук, професор,

голова Експертної проблемної комісії МОЗ та НАМН України зі спеціальності «Загальна практика — сімейна медицина»,

член правління Української асоціації сімейної медицини,

президент Міжнародної громадської організації (МГО) «Міжнародна асоціація здоров’я суспільства»

Національна медична академія післядипломної освіти (НМАПО) імені П.Л. Шупика,

Українська асоціація сімейної медицини,

МГО «Міжнародна асоціація здоров’я суспільства»

3. Жестерьов Анатолій Анатолійович Завідувач науково-організаційного відділу Інституту сімейної медицини НМАПО імені П.Л. Шупика
4. Коваль Наталя Василівна Радник з правових питань МГО «Українське бюро захисту прав людини»
5. Ткаченко Вікторія Іванівна Доктор медичних наук, доцент кафедри сімейної медицини,

член правління Української асоціації сімейної медицини,

позаштатний спеціаліст Київської області зі спеціальності «Загальна практика — сімейна медицина»

НМАПО імені П.Л. Шупика,

Українська асоціація сімейної медицини

МГО «Міжнародна асоціація здоров’я суспільства»

6. Хіміон Людмила Вікторівна Завідувач кафедри сімейної медицини,

доктор медичних наук, професор,

член правління Української асоціації сімейної медицини

НМАПО імені П.Л. Шупика,

Українська асоціація сімейної медицини

7. Краснов Володимир Володимирович Завідувач кафедри педагогіки, психології, медичного та фармацевтичного права,

доктор медичних наук, професор

НМАПО імені П.Л. Шупика
8. Шекера Оксана Олегівна Доцент кафедри терапевтичної стоматології,

кандидат медичних наук, доцент,

член правління МГО «Міжнародна асоціація здоров’я суспільства»,

член правління громадської організації «Українська академія пародонтології»

Національний медичний університет (НМУ) імені О.О. Богомольця

МГО «Міжнародна асоціація здоров’я суспільства»

Громадська організація «Українська академія пародонтології»

9. Мінцер Озар Петрович Завідувач кафедри медичної інформатики, директор Центру дистанційного навчання,

доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України,

президент Всеукраїнської асоціації фахівців з медичної техніки інформатики та статистики,

голова Експертної проблемної комісії МОЗ та НАМН України з інформаційних технологій

НМАПО імені П.Л. Шупика,

Всеукраїнська асоціація фахівців з медичної техніки інформатики та статистики

10. Медведовська Наталія Володимирівна Професор кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги,

доктор медичних наук, старший науковий співробітник

НМАПО імені П.Л. Шупика
11. Царенко Анатолій Володимирович Доцент кафедри паліативної та хоспісної медицини,

кандидат медичних наук, доцент,

віце-президент МГО «Міжнародна асоціація здоров’я суспільства»

НМАПО імені П.Л. Шупика

МГО «Міжнародна асоціація здоров’я суспільства»

12. Мазур Ірина Петрівна Професор кафедри стоматології, доктор медичних наук, професор,

президент Асоціації стоматологів України

НМАПО імені П.Л. Шупика,

Асоціація стоматологів України

13. Кіржнер Геннадій Давидович Асистент кафедри загальної практики (сімейної медицини),

кандидат медичних наук,

директор Департаменту МГО «Міжнародна асоціація здоров’я суспільства»,

дійсний член Європейського товариства телемедицини

НМУ імені О.О. Богомольця,

МГО «Міжнародна асоціація здоров’я суспільства»,

Європейське товариство телемедицини

14. Бекетова Галина Володимирівна Завідувач кафедри дитячих і підліткових захворювань,

доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України,

президент Асоціації педіатрів міста Києва,

головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «Педіатрія»

НМАПО імені П.Л. Шупика,

Асоціація педіатрів міста Києва

Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами rada.gov.ua