4 вересня 2017 р. у столичному Президент Готелі відбулася спільна прес-конференція, під час якої презентовано результати другого Глобального опитування дорослих щодо вживання тютюну, реалізованого в Україні у 2017 р. Захід проводився Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) України спільно з Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) в Європейському регіоні та Україні, Київським міжнародним інститутом соціології та Національною академією медичних наук України.
До участі у заході були запрошені:
- Уляна Супрун, в.о. міністра охорони здоров’я України
- Олег Дудін, головний спеціаліст Управління громадського здоров’я МОЗ України
- Гауден Галеа, директор Відділу неінфекційних захворювань та зміцнення здоров’я на усіх етапах життя, Європейське регіональне бюро ВООЗ
- Марта Еверард, представник ВООЗ та Глава Бюро ВООЗ в Україні
- Наталія Король, фахівець з неінфекційних захворювань Бюро ВООЗ в Україні
- Володимир Паніотто, генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології
- Ганна Гопко, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах
Зазначимо, що Глобальне опитування дорослих щодо вживання тютюну (Global Adult Tobacco Survey — GATS), яке здійснюється у багатьох країнах світу, проводилося в Україні двічі (у 2010 та 2017 р. — серед дорослого населення віком від 15 років та старших) і мало на меті зібрати інформацію про поширеність вживання тютюнових виробів, припинення вживання тютюну, вплив вторинного тютюнового диму, економічні аспекти вживання тютюну, а також знання про шкоду куріння та ставлення до тютюнопаління.
Застосування уніфікованої методології для збору та аналізу даних дозволяє порівняти дані двох років та оцінити зміни, які відбулися за цей період. Отже, як зазначається, у 2017 р. частка дорослих, які курять (щоденно та епізодично), та частка щоденних курців скоротилися майже на 20% порівняно з 2010 р. (з 28,3 до 22,8% та з 25,0 до 20,1% відповідно). Значущі зміни відбулися переважно серед чоловіків, у той час як серед жінок таких змін не спостерігалося, і станом на сьогодні щоденними курцями лишаються приблизно 35,9% чоловіків та 7% жінок. Відзначається, що загалом щоденно курять близько 7,2 млн дорослих українців.
За словами О. Дудіна, порівняння результатів досліджень 2010 та 2017 р. показало позитивну динаміку за багатьма показниками, при цьому суттєво зменшилася частка тих, хто зазнає вторинного впливу тютюнового диму вдома, на роботі та у громадських місцях; суттєво зросли ціни на тютюнові вироби та підвищилася обізнаність населення про шкідливість куріння. Ці досягнення стали можливими завдяки законодавчим змінам у сфері контролю над тютюном, які відбулися в Україні за 11 років після ратифікації Рамкової конвенції із боротьби проти тютюну (РКБТ ВООЗ). Разом з тим результати дослідження свідчать про зменшення частки дорослих, які спостерігали антитютюнову рекламу чи задумувалися про те, щоб припинити курити, завдяки попередженню на пачках сигарет, і практично не змінилися показники відмови від куріння. Певна частина дорослих українців досі спостерігають куріння у громадських місцях та стикаються з рекламою тютюнових виробів. «Це ті питання, які потребують якнайшвидшого розв’язання», — зазначив О. Дудін.
В. Паніотто зауважив, що в опитуванні брали участь члени домогосподарств, які досягли віку 15 років і старші, а загалом проведено 8298 індивідуальних інтерв’ю (порівняно з 8173 у 2010 р.). Для того, аби мати змогу порівнювати результати обох досліджень, результати дослідження 2010 р. були перераховані лише для регіонів, охоплених опитуванням 2017 р., — сюди не потрапили тимчасово окуповані території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя і окремих районів Донецької та Луганської областей.
Як зазначає МОЗ України, результати проведеного дослідження використовуватимуться при формуванні подальшої політики у сфері контролю над тютюном та для розв’язання нагальних проблем, пов’язаних як із прогалинами у чинному законодавстві, так і необхідністю приймати нові закони, які б відповідали вимогам РКБТ ВООЗ. Так, важливим є посилення контролю за дотриманням чинного законодавства, зокрема щодо заборони куріння у громадських місцях та заборони маркетингу тютюнових виробів, забезпечення доступу до безкоштовних або доступних за ціною послуг з надання допомоги у відмові від куріння, посилення заходів, спрямованих на попередження населення про ризики вживання тютюну (збільшити графічні попередження про шкоду для здоров’я на пачках сигарет і забезпечити їх ротацію), регулярне підвищення цін на тютюнові вироби, проведення інформаційних кампаній з підвищення обізнаності населення про шкідливість вживання тютюну тощо.
За словами Г. Галеа, GATS — це міжнародний інструмент для систематичного моніторингу вживання тютюну серед дорослого населення та оцінки ключових показників контролю над тютюном. Він має важливе значення для зменшення вживання тютюну і пов’язаних із ним захворюваності та смертності. Щороку від хвороб, спричинених курінням, помирають понад 7 млн осіб у світі, з яких 890 тис. — пасивні курці. Більшості цих смертей можна запобігти, якщо запроваджувати ефективні заходи контролю над тютюном, спрямовані як на те, щоб стимулювати курців відмовлятися від куріння, так і на профілактику початку куріння серед некурців.
Як зазначила М. Еверард, дослідження GATS підвищує спроможність країн розробляти, впроваджувати та оцінювати програми з контролю над тютюном. Проведення цього дослідження є важливим кроком у виконанні положень РКБТ ВООЗ щодо моніторингу споживання тютюну та профілактичних заходів. Україна ратифікувала Конвенцію у 2006 р., і відтоді політика у сфері контролю над тютюном має системний характер. Реалізовано важливі ініціативи, які дозволили суттєво скоротити поширеність куріння. Разом з тим залишається ще багато питань, які потребують уваги як уряду, так і суспільства. Проведене дослідження дозволяє виявити ці питання, оцінити їх масштаб та зрозуміти, яким чином їх можна вирішити.
Народний депутат України Г. Гопко зазначає, що виконання положень цього документа передбачене також Угодою про Асоціацію України з Європейським Союзом та дозволить підвищити статус України на міжнародній арені. Важливе значення для досягнення успіху має подальша співпраця МОЗ України, народних депутатів, дослідних інститутів та громадськості, що вже дає позитивні результати. Також, за словами Г. Гопко, варто дотримуватися принципу «охорона здоров’я — в усіх політиках держави» і пам’ятати, що питання громадського здоров’я повинні завжди мати пріоритет над інтересами бізнесу, у тому числі тютюнового.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами moz.gov.ua
