На базі столичної Міської лікарні № 1 планується створити Київський міський лікувальний навчально-впроваджувальний центр електрозварювальної хірургії та нових хірургічних технологій. Про це домовилися учасники виїзної наради за участі президента Національної академії медичних наук України Андрія Сердюка, начальника Головного управління охорони здоров’я м. Києва Раїси Моісеєнко, ректора Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика Юрія Вороненка та керівництва Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України. Саме тут учасникам наради продемонстрували новітні досягнення в галузі зварювання живих тканин.
Технологія високочастотного зварювання живих м’яких тканин — новий перспективний напрямок, який має широкі можливості та переваги у практичній хірургії. Її використання в Україні розпочалося ще 2004 р., й відтоді вона постійно розвивалася та вдосконалювалася. Зокрема, на сьогодні створено близько 130 різноманітних хірургічних методик, що застосовуються на практиці, виконано близько 70 тис. операцій у 54 клініках України.
Водночас фахівці переконані, що масштаби застосування методу зварювання живих тканин недостатні, адже прогрес не стоїть на місці. В Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона створено нове, досконаліше обладнання, дію якого продемонстрували учасникам виїзної наради. Принципова різниця нових розробок із попередніми зразками полягає в системі управління, в алгоритмі роботи апарату. Науковцям вдалося створити кілька алгоритмів роботи джерела, яке працює по-різному для різних видів тканин. Таким чином, хірург отримуватиме ту норму струму, яка необхідна йому при конкретному оперативному втручанні. На сьогодні у світі поки що не існує аналогів такого устаткування.
Нині в Україні загалом використовується близько 100 апаратів зварювання живих тканин, що вкрай недостатньо. Аби покрити потреби держави до рівня районних та міських лікарень, необхідно кілька тисяч одиниць обладнання. Тож виробництво близько 200 апаратів на рік дало б змогу поліпшити ситуацію в хірургії. Загалом же в Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона запевняють, що готові продукувати і 500 одиниць щороку, аби працювати не лише на український ринок, а й пропонувати обладнання на експорт. Щоб запровадити серійне виробництво таких апаратів, потрібні дві передумови: державне замовлення та кошти. Це дало б можливість українським розробникам вийти на російський, білоруський, казахський, а в перспективі — й на інші ринки.
Поки що програма мінімум — забезпечити українських хірургів новітніми технологіями. Проблема їх впровадження традиційно полягає у відсутності коштів. Як відомо, районні, обласні лікарні фінансуються з місцевих бюджетів, тож і розв’язувати питання про закупівлю нового обладнання також мають на місцевому рівні. Фактично успішність просування нових методик у хірургії залежить від активної позиції начальників обласних управлінь охорони здоров’я.
Прикладом для наслідування може стати київська влада, яка найближчим часом обіцяє детально вивчити це питання. Адже медична допомога тисячам киян та гостям столиці спонукає владу тримати руку на пульсі. Начальник Головного управління охорони здоров’я м. Києва Раїса Моісеєнко переконана, що спільно з викладачами Національної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика у столиці вдасться створити потужний центр, який у перспективі стане хорошою базою підготовки фахівців з електрозварювання тканин для всієї України.
Президент Національної академії медичних наук України Андрій Сердюк, який активно підтримав ідею створення навчального центру, висловив побоювання, що Україна може втратити позиції внаслідок повільного просування цього ноу-хау в медицині. Не за горами той час, коли, використавши ідею українських винахідників, міжнародні компанії, що мають потужні фінансові можливості, випередять Україну в освоєнні світових ринків. І тоді Україні — піонеру в електрозварюванні живих тканин — доведеться купувати те, що самі винайшли.
Як повідомив Георгій Маринський, заступник генерального директора НТК «Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона» Національної академії наук України, створено нове обладнання, яке більш досконале та відрізняється багатопрограмністю. Йдеться про можливість адаптації цих програм для потреб хірургів різного профілю. Випробовування, які продемонстровано на тваринах у рамках експерименту, засвідчують, що обладнання має низку технічних переваг. На сьогодні триває процес його сертифікації, після чого Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона зможе розпочати випуск устаткування для потреб лікарень.
Новий навчальний центр, створення якого планується, дасть змогу випробувати нові технології на практиці, навчити хірургів застосовувати новітні технології під час оперативних втручань. Як свідчить досвід, термін підготовки хірурга до роботи з таким обладнанням становить 2–3 тиж. Тож, за сприяння Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика медична галузь вже найближчим часом буде забезпечена достатньою кількістю фахівців у цій сфері. Важливим також є те, що розроблений інструмент цілком доступний із фінансової точки зору: його вартість у декілька разів нижча за іноземний аналог.
За матеріалами www.medsvit.org
