Як повідомляло наше видання, медична реформа трохи загальмувала. 8 червня 2017 р. народні депутати України прийняли у першому читанні проект Закону «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» № 6327 за основу. За проголосували — 227 народних обранців, проти — 42, утрималися — 27, не голосували — 60.
Щодо проекту Закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» № 6329 та проекту Закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення законодавства України з фінансування охорони здоров’я» № 6329-1 депутати не змогли ухвалити рішення ні щодо направлення їх на повторне перше читання, ні щодо направлення на доопрацювання. Тобто ці законопроекти було відхилено.
Далі народні депутати України — члени парламентського Комітету з питань охорони здоров’я сформували робочу групу у складі 10 осіб з доопрацювання урядового проекту Закону «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» № 6327 до другого читання.
Наразі у Верховній Раді України зареєстровано 2 законопроекти «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів» від 21.06.2017 р. № 6604, поданий Урядом, та від 27.06.2017 р. № 6604-1 (альтернативний), поданий народним депутатом України Віктором Пинзеником.
У пояснювальній записці до законопроекту № 6604, поданого Урядом, зокрема, йдеться, що запропоновані зміни було розроблено відповідно до Концепції реформи фінансування охорони здоров’я, схваленої Розпорядженням Кабінету Міністрів України 30 листопада 2016 р. № 1013, та Концепції розвитку системи громадського здоров’я, схваленої Розпорядженням Кабінету Міністрів України 30 листопада 2016 р. № 1002-р. Загальною метою цієї реформи є створення та запровадження нової моделі фінансування, яка передбачає чіткі та прозорі гарантії держави щодо обсягу безоплатної медичної допомоги, кращий фінансовий захист громадян у випадку хвороби, ефективний та справедливий розподіл публічних коштів та скорочення неформальних платежів, створення стимулів до поліпшення якості медичної допомоги, що надається населенню державними та комунальними закладами охорони здоров’я, та підвищення ефективності процесу її надання, а також формування та реалізації ефективної державної політики для збереження та зміцнення здоров’я населення, збільшення тривалості та покращення якості життя, запобігання захворюванням, продовження активного, працездатного віку та заохочення до здорового способу життя шляхом об’єднання зусиль усього суспільства.
Концепція передбачає запровадження в Україні моделі державного фінансування, яка враховує кращі сучасні практики та досвід трансформації систем охорони здоров’я у світі, зокрема у Центральній та Східній Європі. Основою цієї моделі є перехід від фінансування постатейних кошторисів медичних закладів до нової системи закупівлі медичних послуг та послуг у сфері громадського здоров’я на основі результату через єдиного національного замовника (страховика).
Для послуг первинної медичної допомоги запровадження нової моделі фінансування пропонується розпочати у 2018 р. у формі прямих фінансових відносин між надавачами первинної медичної допомоги та єдиним національним замовником (центральним органом виконавчої влади, уповноваженим на виконання стратегічних медичних закупівель в цій галузі).
Основним принципом фінансування первинної медичної допомоги буде здійснення фінансування на основі капітаційної ставки — єдиного тарифу за первинне медико-санітарне обслуговування однієї людини, яка уклала із закладом охорони здоров’я відповідний договір. Капітаційна ставка (тариф) буде єдиною для всієї України, але буде коригуватися за допомогою коефіцієнтів для врахування ризиків, зумовлених статево-віковою структурою пацієнтів, характером місцевості, що ускладнює умови, в яких надається допомога (зокрема, останнє стосуватиметься гірських населених пунктів). У майбутньому, до фінансування на основі простої капітаційної ставки долучатимуться додаткові складові — бонусні доплати за досягнення певних встановлених договором про надання первинної медичної допомоги результатів, у тому числі через реформування наявних програм громадського здоров’я. Як приклади такої доплати за досягнення результатів можуть розглядатися доплати за високий рівень охоплення приписаних до конкретного постачальника послуг первинної допомоги пацієнтів вакцинацією, охоплення пацієнтів, які належать до певних груп ризику, відповідними скринінговими послугами (зокрема, запобігання серцево-судинним ускладненням через контроль артеріальної гіпертензії, скринінгова мамографія для жінок відповідних вікових категорій), високі показники роботи, спрямованої на ефективне лікування ВІЛ-інфекції та/або туберкульозу та ін.
Для послуг вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги запровадження нової моделі фінансування розпочнеться поступово, з 1 січня 2018 р. Зокрема, з 1 січня 2018 р. планується перехід на прямі фінансові стосунки між закладами охорони здоров’я та єдиним національним замовником з метою підготовки до оплати медичних послуг за пролікований випадок з використанням методу розподілу на діагностично-споріднені групи.
Фінансування медичної допомоги за описаним вище принципом через єдиного національного замовника (радше, ніж через місцеві бюджети) необхідна для досягнення таких стратегічних цілей:
а) Завданням реформи є створення єдиного стандарту, єдиних правил та рівного доступу до всіх медичних послуг (в тому числі первинної медичної допомоги) для кожного громадянина незалежно від реєстрації місця проживання. Місцева влада і надалі матиме значний обсяг відповідальності у сфері первинної медичної допомоги. Зокрема, органи місцевого самоврядування відповідатимуть за розвиток, підтримку та операційну ефективність надавачів послуг, оскільки переважна більшість відповідних медичних закладів залишатиметься у власності й операційному керуванні громад. Однак фінансування заходів, що будуть надаватися цими закладами, буде здійснюватися з Державного бюджету.
б) Фінансування медичної допомоги через національного замовника дозволить зменшити надмірне фінансове навантаження на адміністративно-територіальні одиниці, що приймають велику кількість внутрішніх мігрантів. Цей механізм також буде вигідним для самих людей, що переїжджають без зміни місця реєстрації, стимулюючи таким чином мобільність робочої сили. Наразі медична субвенція розподіляється між місцевими бюджетами на душу населення, і урбаністичні центри, до яких стікаються неофіційні заробітчани, повинні виділяти для їх обслуговування додаткові кошти. Це дискримінує внутрішніх мігрантів і ускладнює пересування в пошуках праці. Якщо заклад охорони здоров’я буде отримувати кошти з Державного бюджету за кожний договір, укладений з пацієнтом, незалежно від місця реєстрації цієї людини, це захистить як місцеві бюджети успішних міст, так і самих пацієнтів.
в) Сучасна охорона здоров’я передбачає поступову інтеграцію первинного та вторинного (спеціалізованого) рівнів медичної допомоги. Інтегрована допомога — це єдина модель, яка дозволяє ефективно протистояти надмірній госпіталізації пацієнтів і розвивати роль профілактики та первинної медичної допомоги в медичному обслуговуванні. Відповідно, пропонується поступове переведення на консолідоване фінансування охорони здоров’я для всіх рівнів медичної допомоги — як первинної (на початковому етапі), так і вторинної (спеціалізованої) — з 2020 р.
Чинна редакція Бюджетного кодексу передбачає, що значна частина видатків на первинну медико-санітарну та амбулаторно-поліклінічну допомогу, а також вторинну (спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) здійснюється з місцевих бюджетів, в той час як кошти Державного бюджету України можуть використовуватися лише на фінансування низки закладів охорони здоров’я, що виконують специфічні загальнодержавні функції. Це становить перешкоду для запровадження прямих фінансових відносин між національним замовником медичних послуг та надавачами медичних послуг. У Кодексі застосовуються застарілі принципи фінансування санітарно-епідеміологічного нагляду та санітарно-просвітницької роботи, які потребують урегулювання відповідно до законодавства Європейського Союзу.
Нагадаємо, розгляд законопроектів щодо реформи охорони здоров’я у сесійній залі Парламенту очікується 11–13 липня 2017 р.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами iportal.rada.gov.ua
