Створення госпітальних округів та автономізація медичних закладів у рамках реформи охорони здоров’я спонукають переглянути вимоги до лікарень І та ІІ рівня. Ці зміни запустять незворотний процес відродження медичної інфраструктури та змінять філософію функціонування лікарень.
Про це йшлося під час наради, присвяченої обговоренню нових вимог до лікарень інтенсивного лікування І та ІІ рівня, яка відбулася за ініціативи Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України та завдяки підтримці Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), яка відбулася в останніх числах травня.
Нагадаємо, на громадське обговорення винесено рамкові вимоги до лікарень інтенсивного лікування І і ІІ рівня.
Як повідомляють у МОЗ України, близько 100 головних лікарів, економістів та представників управлінь охорони здоров’я з Донецької, Луганської, Чернівецької та інших областей України обговорили нормативні документи, які визначають принципи формування та функції багатопрофільних лікарень, вимоги до потужностей за напрямками надання екстреної медичної допомоги і лікувально-діагностичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим, дітям. Адже саме кількість пологів є одним із головних критеріїв вимог до лікарень у межах госпітального округу.
Зазначено, що госпітальний округ не є юридичною одиницею, тому окремого додаткового фінансування на нього не передбачено. Кошти йтимуть напряму за конкретну медичну послугу на конкретний медичний заклад як на юридичну особу.
«Госпітальний округ — це інструмент співробітництва закладів щодо обслуговування більшої кількості пацієнтів. Оскільки пацієнт за час хвороби часто мігрує між різними рівнями медичних закладів, варто подумати про їх взаємодію. Наприклад, у госпітальних округах медичні заклади можуть створити організаційно правові об’єднання, що не заборонено законодавством, — поінформував заступник міністра. —Так само в госпітальному окрузі не буде додаткового начальника, який опікується кадровими, фінансовими питаннями. Кожна лікарня сама відповідає за свої кадри та вирішує інші питання».
Щодо контролю якості медичних послуг в нових умовах фінансування галузі, то він відбуватиметься на кількох рівнях. По-перше, на рівні ліцензування — допуск лікаря до практики та допуск закладу на ринок. По-друге, на рівні перевірки якості виконаної медичної послуги. За словами заступника міністра, функція ліцензування поки що залишатиметься в МОЗ України. Однак у подальшому вона може бути передана фаховим асоціаціям або окремій агенції, яка буде для цього створена. А контроль якості виконаної медичної послуги, за яку необхідно платити, здійснюватиме Національна служба здоров’я як замовник послуг.
Також зазначено, що на сьогодні в Україні створення госпітальних округів відбувається з різною динамікою. Ті області, які вже сформували їх, переходять до наступного етапу — обрання госпітальних рад та підготовки планів розвитку округів. Вкрай важливим є перегляд вимог до лікарень інтенсивного лікування та визначення пріоритетів для інвестицій. Наразі в пріоритеті два інвестиційних проекти — будівництво доріг як медичної інфраструктури та створення реперфузійних мереж.
«Є проект з посилення реперфузійних мереж, який особисто курує прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Йдеться і про закупівлю ангіографічного обладнання, і про побудову якісної системи. Запроваджуючи цю програму та розподіляючи обладнання, ми опираємось на госпітальні округи. Наприклад, обладнання буде поставлятися і в обласні центри, і в центри госпітальних округів. Тобто ми на практиці починаємо втілювати цей проект із врахуванням меж госпітальних округів», — зазначив Павло Ковтонюк.
Під час розгляду питання реперфузійних центрів заступник міністра охорони здоров’я України Олександр Лінчевський поінформував, що у 2016 р. здійснено близько 7 тис. стентувань.
«Ми купуємо понад 10 тис. стентів і витратних матеріалів, тож для невідкладних ситуацій цього вистачає. Але ми чесно говоримо, що на всі планові стентування в Україні ніколи не вистачало і не вистачатиме коштів. Наше завдання як Уряду — покрити невідкладні стани. І Уряд гарантує, що усі пацієнти з інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST отримають вчасну та якісну допомогу і будуть забезпечені стентами й витратними матеріалам», — повідомив О. Лінчевський, додавши, що створення реперфузійних центрів суттєво наблизить допомогу до пацієнта.
У наказі про розподіл чітко написано «для невідкладного стентування». Ми маємо ситуацію, коли держава повністю покриватиме невідкладне стентування для всіх пацієнтів. І наш перший крок — справедливий розподіл стентів і всіх витратних матеріалів між закладами охорони здоров’я.
Українські лікарі також мали нагоду поспілкуватися з консультантом Світового банку, ВООЗ та Європейської комісії Тетяною Трупеч під час прямого включення з Хорватії, яка розповіла про медичну реформу в країні, про мережу хорватських лікарень різного рівня, оптимізацію медзакладів та конкуренцію лікарень за пацієнта. Вона високо оцінила проект Вимог до лікарень інтенсивного лікування І та ІІ рівня, який розробило МОЗ України, та порадила особливу увагу звернути на розвиток денних стаціонарів.
Під час наради учасники обговорили також питання впровадження в практику міжнародних протоколів, вимоги до медичної документації та особливості фінансування медичних закладів різного рівня підпорядкування.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами http://www.moz.gov.ua
