У Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) України 30 травня 2017 р. проведено нараду «Гарячі лінії кризової допомоги: досвід, актуальність та можливості», ініційовану МОЗ України та Уповноваженим Президента з питань реабілітації учасників АТО Вадимом Свириденком, запрошено представників діючих гарячих ліній. Розглянуто наявний досвід та визначили основні критерії для моделі функціонування національної гарячої лінії кризової допомоги.
Як один із прикладів успішної організації подібного сервісу учасникам представили досвід створення та функціонування Австралійської телефонної «Лінії життя» (Lifeline Australia).
«Австралійська лінія життя була створена в 1963 р. і нині обслуговує близько 1 млн дзвінків на рік. Це понад 2600 звернень до сервісу на добу», — пояснює Алан Вудворд, виконавчий директор Фонду досліджень Lifeline (Австралія), який погодився поділитися досвідом з українськими колегами. За його словами, на гарячу лінію звертаються люди з проблемами в родині або в особистих стосунках, люди з залежностями, при бажанні покінчити життя самогубством, при проблемах з роботою чи фінансами або інші, які потребують кризової допомоги.
В Австралійській лінії життя працює 3000 волонтерів, які перед цим проходять 200-годинний тренінг. Ще 300 працівників отримують оплату за свою роботу, оскільки відповідають на дзвінки у пізні години або у вихідні.
На нараді зібралися представники 15 організацій з України, які надають послуги постраждалим після психотравмуючих подій або людям у кризовому стані. Усі вони — організатори як державного, так і недержавного телефонного консультування в Україні. Доповідачі озвучили, що їхні ресурси отримують 15–35 дзвінків на добу, які обслуговують від 1 до 4 операторів на зміні.
«Кожен житель України не повинен лишатися на самоті зі своїми проблемами. Ми хочемо, щоб людина, яка переживає особисту кризу або думає про самогубство, мала можливість зв’язатися з підготовленим співрозмовником. І, як доводить міжнародний досвід, телефонний дзвінок — це той перший крок, що робить людина, яка потребує допомоги», — зазначає Оксана Сивак, заступник міністра охорони здоров’я з питань європейської інтеграції.
«Навчені волонтери будуть готові вислухати, надати підтримку і перенаправити за необхідності до фахового закладу чи спеціаліста, незалежно від віку, статі, етнічного походження, релігії чи сексуальної орієнтації додзвонювача», — пояснює спеціаліст МОЗ України з медичної психології та психотерапії Андрій Карачевський.
Національна телефонна служба підтримки кризових станів має бути конфіденційна, доступна 24/7 від наземної лінії зв’язку, таксофону чи мобільного телефону за єдиним коротким номером. Дзвінок для додзвонювача має бути безкоштовним. Технічне забезпечення має переключати додзвонювача на вільного оператора в будь-якій точці України.
Учасники зібрання одноголосно погодилися об’єднати свої зусилля для створення такої єдиної національної лінії кризової допомоги. Для цього погодилися взяти участь у робочій групі при МОЗ України для вдосконалення дієвої системи телефонного консультування людей у кризових станах.
Нагадаємо, в Україні створюється комплексна система психологічної допомоги учасникам АТО
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами http://www.moz.gov.ua
