Транскатетерне протезування аортального клапана зазвичай проводять у пацієнтів із тяжким аортальним стенозом і високим ризиком хірургічного лікування. Успіхи методу безпосередньо пов’язані із вдосконаленням клапана та техніки імплантації. Досліджень з вивчення питань незадовільних наслідків післяопераційного перебігу небагато, особливо тих, які стосуються виникнення фатальних кровотеч та їх причин.
Двокомпонентна антитромбоцитарна терапія (ДАТ) є стандартом у лікуванні після транскатетерної імплантації аортального клапана (ТІАК). На сьогодні у настановах European Society of Cardiology/European Association of Cardiothoracic Surgery і American Heart Association/American College of Cardiology рекомендовано стратегію лікування із застосуванням тієнопіридину разом із ацетилсаліциловою кислотою в низьких дозах. Для обґрунтування призначення ДАТ та з’ясування переваги застосування лише одного із препаратів фахівцями клініки Університету Осаки (Osaka University), Японія, проведено дослідження, результати якого опубліковано у «Circulation Journal» у лютому 2017 р.
Дослідники проаналізували результати невибіркового лікування впродовж 2009–2015 рр. 144 пацієнтів (жінок — 92, середній вік хворих 83±6 років), яким імплантували балонрозширювальний біологічний клапан (SAPIEN або SAPIEN XT, Edwards Lifesciences). Пацієнтів розділили на дві групи: у першій (n=66) застосовували тієнопіридин/клопідогрель + ацетилсаліцилову кислоту, у другій (n=78) — лише ацетилсаліцилову кислоту в низьких дозах. Ацетилсаліцилову кислоту призначали у дозі 100 мг/добу на термін до 6 міс. ДАТ передбачала призначення тієнопіридину 200 мг або клопідогрелю 75 мг у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою 100 мг упродовж такого самого періоду.
Кінцевою точкою через 1 рік після ТІАК були смерть від усіх причин, інфаркт міокарда, інсульт, масивні або небезпечні для життя кровотечі. З’ясовано, що ризик формування ускладнень вдвічі вищий у групі ДАТ, ніж у групі ацетилсаліцилової кислоти (30,3 і 15,4% відповідно; p=0,031). Проте частота розвитку інфаркту міокарда, різних форм інсультів статистично не відрізнялася в обох групах, за винятком фатальних кровотеч. Хворі, які отримували ДАТ, мали набагато вищу частоту формування фатальних кровотеч порівняно з групою ацетилсаліцилової кислоти (18,2% проти 4,6% відповідно; p=0,058). Функція аортального клапана за даними трансторакальної ехокардіографії була задовільною у обох групах і суттєво не відрізнялася: ефективна площа отвору становила 1,78±0,43 см2 у пацієнтів, в яких застосовували ДAT, проти 1,91±0,46 см2 у хворих, які приймали лише ацетилсаліцилову кислоту (p=0,13); трансвальвулярний градієнт тиску сягав 11,1±3,5 мм рт. ст. у групі ДАТ проти 10,3±4,1 мм рт. ст. у групі ацетилсаліцилової кислоти (p=0,31).
Автори дійшли висновку, що призначення тільки ацетилсаліцилової кислоти для профілактики тромбоемболічних ускладнень після імплантації клапана аорти транскатетерним шляхом достатньо. Доцільність ДАТ з огляду на високий ризик фатальних кровотеч не обґрунтований. Отримані результати доводять безпеку призначення лише ацетилсаліцилової кислоти після ТІАК, цей режим може бути рекомендований для зниження ризику виникнення загрозливих для життя ускладень.
- Ichibori Y., Mizote I., Maeda K. et al. (2017) Clinical outcomes and bioprosthetic valve function after transcatheter aortic valve implantation under dual antiplatelet therapy vs. aspirin alone. Circ. J., 81(3): 397–404. doi: 10.1253/circj.CJ-16-0903.
Олександр Осадчий
