За інформацією Дитячого фонду Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ), понад 200 тис. дітей — тобто кожна четверта дитина у двох областях на Сході України — потребують термінової та постійної психосоціальної підтримки для подолання травм, які з’явилися у них за більше ніж трирічний період конфлікту.
Діти, яким потрібна невідкладна підтримка, проживають у межах 15-кілометрової зони з обох сторін лінії конфлікту, яка розділяє підконтрольні й непідконтрольні Уряду райони у Донецькій та Луганській областях, і де тривають найбільш інтенсивні бойові дії.
Поблизу лінії конфлікту діти живуть в атмосфері постійного страху та невизначеності, оскільки перед ними стоїть небезпека неочікуваних обстрілів, бойових дій, мін та інших нерозірваних боєприпасів. Багато дітей ризикують своєю безпекою, щоб продовжувати ходити до школи. Протягом останнього епізоду ескалації насильства у лютому та березні 2017 р. було ушкоджено 7 шкіл, а всього з початку конфлікту у 2014 р. постраждали 740 навчальних закладів — кожний п’ятий у східних областях.
Батьки, вчителі, директори шкіл та шкільні психологи продовжують повідомляти про вражаючі зміни у поведінці дітей, навіть маленьких дітей віком 3 роки. У них спостерігаються такі симптоми, як високий рівень тривожності, нічне нетримання сечі, нічні кошмари, агресивна поведінка і відсторонення від життя своїх сімей та громад.
Більшість із 200 тис. дітей зі східних областей України, які потребують постійної психосоціальної підтримки, наразі не отримують належної допомоги. Послуги для них не покривають усіх потреб і недостатньо фінансуються. Соціальні працівники, психологи та спеціально підготовлені вчителі працюють практично цілодобово. Водночас, зважаючи на продовження конфлікту, визнана необхідність у додаткових ресурсах для задоволення потреб цих дітей.
ЮНІСЕФ закликає надати фінансування у розмірі 31,2 млн дол. США для забезпечення підтримки дітей і сімей, які постраждали від конфлікту на Сході України. Зокрема, необхідно виділити 5,5 млн дол. для належного функціонування служб підтримки дітей та надання їм психосоціальної допомоги. Станом на сьогодні ЮНІСЕФ зміг зібрати менше третини необхідних коштів, і потреба у коштах для захисту дітей залишається дуже гострою.
Минулого року ЮНІСЕФ охопив заходами із психосоціальної підтримки приблизно 200 тис. дітей. Вона надавалася через громадські центри захисту, мобільні бригади, вчителів та шкільних психологів. Водночас наявні ресурси не дозволяють задовольнити усі потреби у довгостроковій підтримці.
У свою чергу, Уряд України підтримав ініціативу ЮНІСЕФ та Всеукраїнського громадського об’єднання «Національна асамблея людей з інвалідністю України» щодо запровадження національної платформи раннього втручання.
Ця платформа будуватиме діалог між громадянським суспільством і Урядом щодо системного підходу до послуг раннього втручання в Україні, що допомагатиме маленьким дітям з інвалідністю, порушеннями розвитку і ризиком їх виникнення та їхнім батьками. За оцінкою експертів, майже 250 тис. дітей в Україні віком від 0 до 4 років можуть потребувати такої допомоги.
Меморандум підписали Міністерство охорони здоров’я (МОЗ), Міністерство освіти та Міністерство соціальної політики України, а також Національна асамблея людей з інвалідністю України, Благодійний фонд «Інститут раннього втручання», Всеукраїнська Фундація «Захист прав дітей», Фундація «Soft Tulip» (Нідерланди), Європейська асоціація раннього втручання «EURLYAID» та ЮНІСЕФ. Підписання меморандуму відбулося 13 квітня 2017 р. у Києві.
Раннє втручання — це міждисциплінарна сімейно-центрована комплексна допомога для сім’ї з дитиною від народження до 4 років, що має інвалідність, порушення розвитку чи ризик їх виникнення. Система раннього втручання підтримує всю сім’ю, даючи їй навички, необхідні для забезпечення найкращих умов для збереження здоров’я дитини, її розвитку та освіти. Це допомагає запобігти прогресуванню розладів, а також інституціоналізації дітей. Завдяки ранньому втручанню діти і батьки отримують знання, навички, що дозволяють їм ефективно інтегруватися в громади.
«Тепер ті діти віком до 4 років, які мають порушення у розвитку, інвалідність чи ризик їх виникнення, отримають комплексну допомогу та підтримку. Ці надзвичайні дітки мають лишатися у сім’ях, навчатися, розвиватися й бути частиною нашого суспільства. Команда МОЗ України та я особисто маємо зробити усе можливе, щоб послуга раннього втручання була якомога швидше і ширше впроваджена в Україні», — зазначила в.о. міністра охорони здоров’я України доктор Уляна Супрун.
«Сьогодні тисячі закладів охорони здоров’я, освіти та соціального захисту, а також неурядові організації надають різні послуги для дітей з особливими потребами та їхніх сімей в Україні. Проте послуги в цих установах носять фрагментарний характер і не обов’язково задовольняють потреби маленьких дітей та їхніх батьків всебічно і з фокусом на сім’ю, — сказала Джованна Барберіс, голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні. — Нові підходи, що включають координацію між різними фахівцями та секторами і враховують усі потреби дітей та їхніх сімей, даватимуть кращі результати для дітей. ЮНІСЕФ вітає Уряд України із цим кроком, що покращить координацію та ставитиме інтереси дитини передусім у розробці належної системи раннього втручання. Ми сподіваємося, що цей приклад може бути наслідуваний у розробленні інших міжгалузевих послуг для дітей і сімей», — додала вона.
За словами Павла Розенка, віце-прем’єр-міністра України, розвиток програм раннього втручання є одним із найголовніших питань, які ставить перед собою чинний Уряд. «Ми вже затвердили концепцію реформування системи охорони здоров’я та нові концептуальні підходи щодо реформування системи освіти. І в кожному з цих напрямків окрема увага приділяється дітям з інвалідністю, наданню їм якісних медичних, соціальних та освітніх послуг, зокрема передбачається створення інклюзивних класів у навчальних закладах. Це для нас надзвичайно важливі питання», — наголосив віце-прем’єр-міністр.
П. Розенко зазначив, що 1 квітня 2017 р. на Національній раді реформ затверджено програму «Інклюзивна освіта — рівень свідомості нації», покликану допомагати залучати дітей до активного і продуктивного життя, самореалізуватися і в майбутньому отримати професію. «Ми вже здійснили перші кроки щодо запровадження в Україні системи раннього втручання і національної платформи раннього втручання, яка буде створена в рамках підписаного Меморандуму, стане тим майданчиком, на якому буде сконцентрована наша подальша робота щодо розбудови системи раннього в Україні: це і приведення українського законодавства до стандартів Європейського Союзу, і налагодження самої системи раннього втручання, яка включатиме надання соціальних, медичних та освітніх послуг відповідно до потреб дітей», — зазначив П. Розенко.
Валерій Сушкевич, голова Всеукраїнського громадського об’єднання «Національна асамблея людей з інвалідністю України» (НАІУ), Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю, прокоментував: «Це великий крок для всієї нашої країни. Впевнений, що впровадження системи раннього втручання стане міцною платформою для об’єднання зусиль усіх сторін — держави, неурядових організацій, фахівців, самих сімей із дітками з інвалідністю, порушеннями розвитку та ризиком їх виникнення. Раннє втручання — це не лише нові можливості для розвитку дитини раннього віку та запобігання інвалідності, це формування принципово нових взаємин між родинами та професіоналами, це можливість системних змін у нашому суспільстві у сфері надання послуг населенню, орієнтованих на підвищення якості життєдіяльності сім’ї».
Створення системи раннього втручання запровадить міждисциплінарну і комплексну сімейно-центровану допомогу від держави та неурядових організацій для дітей та їхніх сімей. Платформа, що буде створена в рамках підписаного Меморандуму, аналізуватиме найкращий міжнародний та національний досвід функціонування системи раннього втручання, знаходитиме спільні підходи у створенні системи раннього втручання в Україні, надаватиме поради щодо внесення змін до національного законодавства, а також підвищуватиме обізнаність суспільства і сімей з дітьми про раннє втручання.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами https://www.unicef.org та http://www.moz.gov.ua
