Особлива дієта показала ефективність у дітей із системним червоним вовчаком

Системний червоний вовчак (СЧВ) у дітей — це поєднання тривалого аутоімунного конфлікту зі складними процесами формування і росту, коли будь-яка корекція у веденні хворого, що має на меті покращення стану пацієнта, є виправданим і цінним заходом. Одним із таких важелів впливу на перебіг СЧВ у дітей є специфічний режим дієти.

СЧВ у дітей є досить рідкісним захворюванням із частотою виникнення ≤1 на 100 тис. У більшості досліджень наводять дані про вік пацієнтів 11–12 років, тоді як у віці до 5 років хвороба майже не трапляється. До 80% хворих мають СЧВ у сімейному анамнезі.

У лютому 2017 р. у журналі «Current Pediatric Research» опубліковано статтю вчених із Каїрського університету (Department of Pediatric, Faculty of Physiotherapy, Cairo University), Єгипет, з цікавими практичними прикладами застосування у комплексі лікування дітей з СЧВ специфічної дієти. Її основу становлять продукти рослинного походження (бобові, зелень, огірки, морква, яблука, гранат, ананас), м’ясо курки, риба (тунець), кукурудзяний хліб. Із солодощів — мед і фініки. З напоїв — імбирний та зелений чай.

Хворі на СЧВ мають високий ризик серцево-судинних і атеросклеротичних захворювань, підвищений рівень факторів запалення, специфічні порушення імунної функції, артралгії (90% пацієнтів), еритематозний нефрит (>70%), гематологічні особливості (зменшення кількості лімфоцитів, анемія, яка може бути нормоцитарною або нормохромною). За рахунок якісного контролю раціону таких хворих можна суттєво знизити ймовірність ускладнень і покращити системний стан організму. Ефективне обмеження калорійності дозволяє знизити вміст холестерину в крові, контролювати масу тіла й уникати розвитку інсулінорезистентності. Зниження надходження білка з їжею зменшує кількісний вміст факторів запалення в організмі.

Враховуючи всі негативні і позитивні чинники харчових сполук за їхньою дією на перебіг СЧВ, автори запропонували раціон, з якого виключено всі продукти, які містять гістаміни (такі як помідори), і в якому підвищено вміст моно- та поліненасичених жирних кислот (обмеження омега-6 і збільшення омега-3). Останні зумовлюють протизапальний ефект дієти і є важливим допов­ненням до бідної на білок їжі. У цілому, таке харчування індукує зниження рівня інтерлейкінів та інших медіаторів запалення в сироватці крові пацієнтів, модулюючи імунну відповідь. На користь цього факту свідчить ефективність запропонованої дієти під час відновлення організму. Багата на клітковину дієта покращує всмоктувальну функцію кишечнику, знижує глікемічний індекс, що також гальмує запальні процеси, оскільки між ними існує лінійна залежність. Збільшення частки жирової клітковини в організмі завжди призводить до підвищення активності макрофагів, що в свою чергу провокує появу аномальної імунної реакції і тому є вкрай небажаним. Надмірне надходження білка в організм хворих на СЧВ має першочергове значення через свій негативний вплив на клубочкову фільтрацію нирок, які зазнають шкоди через накопичення імунних комплексів IgG. Але дієта з обмеженим вмістом білка дала цілком задовільний клінічний результат щодо стану видільної системи. Підвищений рівень гомоцистеїну у пацієнтів із СЧВ потребує виключення зі звичайного раціону усієї їжі, що містить гістаміни. Деякі дослідження демонструють, що залізо та його агенти цілком здатні здійснювати аутоімуногенний вплив на організм. Тому автори рекомендують включати до раціону тільки природні джерела заліза.

Результати запропонованої дієти до і після застосування наведено в таблиці.

Таблиця. Порівняння показників лабораторних досліджень до і після застосування дієти

Зважаючи на такі позитивні зміни, можна зробити висновок щодо безперечної цінності запропонованих рекомендацій для практики.

• Salah Y., Abuelkheir S. (2017) Effect of diet regime on a child with systemic lupus erythematous. Curr. Pediatr. Res., 21(2): 201–204.

Олександр Гузій