16 березня 2017 р. у Житомирі за сприяння Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, ВГО «Українська асоціація сімейної медицини», ГО «Асоціація сімейних лікарів Житомирської області» на базі Житомирського інституту медсестринства відбувся семінар «Організаційні питання діяльності та найбільш часті клінічні проблеми в практиці сімейного лікаря», в якому взяли участь 105 сімейних лікарів Житомира і області, на чолі з головним позаштатним фахівцем зі спеціальності «Загальна практика — сімейна медицина» Управління охорони здоров’я облдержадміністрації Володимиром Хреновим.
Цього дня до житомирських колег завітав доволі представницький корпус науковців, організаторів охорони здоров’я та провідних фахівців сімейної медицини на чолі з президентом Української асоціації сімейної медицини, головним позаштатним спеціалістом МОЗ України зі спеціальності «Загальна практика — сімейна медицина» Ларисою Матюхою. Серед поважних спікерів: Костянтин Надутий, керівник департаменту менеджменту Української асоціації сімейної медицини; Оксана Ярощенко, доцент кафедри сімейної медицини Інституту сімейної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти (НМАПО) імені П.Л. Шупика; Людмила Пилипчук, лікар-ендокринолог Центральної міської лікарні (ЦМЛ) № 1 міста Житомира; Максим Романенко, співробітник кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги НМАПО імені П.Л. Шупика.
Про парадокси та сутність сімейної медицини розповіла у своєму виступі Л. Матюха, яка зокрема зазначила, що світова практика сімейної медицини заінтересована не у хворому, а у здоровому пацієнті. У 2009 р. в Барселоні фахівцями світового рівня було доведено, що у подоланні захворювань левова частка (42–65%) належить саме профілактиці. Надзвичайно важливим є те, що коефіцієнт прогнозованої втрати років життя як у чоловіків, так і у жінок із різним соціальним статусом та способом життя напряму залежить від рівня впровадження первинної медико-санітарної допомоги. Якщо підвищити рівень сімейних лікарів на 1 особу (на 10 тис. населення), то це також впливає на зниження смертності. Так, у США ще у 1963 р. вперше було проведено таке дослідження. Через 8 років після того, як вони збільшили кількість сімейних лікарів, смертність знизилася на 6–8%.
Наступний парадокс полягає у тому, що кількість отриманих консультацій не є запорукою і гарантом більш якісного та ефективного лікування. З кожним додатковим обстеженням зростає кількість лікарських помилок: 1 лікар у США припускає в середньому 22% помилок, а 4 лікарі — 49–50%. Підвищення частоти побічної дії лікарських засобів пов’язане частково з великою кількістю медичних засобів, призначених консультантами, часто сильнодіючих. Тому практика залучення багатьох консультантів, а також самонаправлення до вузьких спеціалістів може негативно позначитися на стані здоров’я людини.
Державі більш вигідно витрачати кошти на навчання, на матеріально-технічне забезпечення та кадрове забезпечення первинної ланки, яка по суті є фундаментом сімейної медицини. Натомість результати дослідження провідних країн свідчать, що там, де лікар обслуговує 2 тис. пацієнтів і отримує за це високу зарплату, значно зменшуються витрати на охорону здоров’я в цілому. Крім того, у країнах із розвинутою первинною допомогою значно зменшилась кількість народжених дітей із недостатньою масою тіла, випадків захворювання серцево-судинної системи тощо.
За даними ВООЗ (2013), для країн із розвиненою первинною медичною допомогою характерно:
- кращі показники стану здоров’я населення;
- нижчий рівень народження дітей із недостатньою масою тіла;
- нижчий рівень дитячої смертності;
- нижчий рівень смертності від серцево-судинних захворювань;
- менша втрата років життя внаслідок суїциду;
- менша втрата років життя із усіх внутрішніх причин;
- більша очікувана тривалість життя в усіх вікових групах — до 80 років;
- краща діагностика ранніх онкологічних захворювань на основі проведення доказового скринінгу (раку прямої кишки, шийки матки, молочної залози, меланоми).
Також Л. Матюха зупинилася на питанні диспансеризації населення. Найбільшою проблемою у профілактичній медицині є вміння виявити хворого серед здорових людей. На думку фахівця, основною метою диспансеризації є здійснення комплексу заходів, спрямованих на формування, збереження та зміцнення здоров’я населення, запобігання розвитку захворювань, зниження рівня захворюваності, інвалідності та смертності населення, збільшення активного довголіття.
Серед основних проблем первинної медичної допомоги — підготовка фахівців, зокрема, додипломна, розподіл спеціалістів після навчання, низька зарплата, відсутність іншої мотивації (житло, підйомні, оснащення амбулаторій), яка залежить і від місцевих органів влади, невикористання потенціалу медсестринства, що зумовлює перевантаження сімейного лікаря рутинними процедурами, відсутність компетентного менеджменту первинної медичної допомоги: керівники центрів первинної медико-санітарної допомоги є переважно вузькими спеціалістами, в тому числі стоматологами. Практика не передбачає, що після підготовки/перепідготовки лікарі працюватимуть сімейними лікарями. Проблемою також є слабка матеріально-технічна база амбулаторій, відсутність економічних важелів стимулювання людини бути здоровою.
Диспансеризація включає:
- щорічний медичний огляд населення із проведенням визначеного обсягу лабораторних та інструментальних обстежень;
- додаткове обстеження осіб, які цього потребують;
- виявлення осіб із факторами ризику, що спричиняють виникнення та розвиток захворювань;
- своєчасне виявлення захворювань;
- розроблення та проведення комплексу необхідних медичних і соціальних заходів, динамічного спостереження за станом здоров’я населення.
На завершення виступу Л. Матюха навела слова генерального секретаря ВООЗ Маргарет Чен на конференції WONCA у 2013 р.: «Охорона здоров’я, в якій хребтом є первинна ланка, а сімейні лікарі її основою — демонструє найкращі показники здоров’я, найнижчу вартість і найбільшу задоволеність користувачів…»
Керівник департаменту менеджменту Української асоціації сімейної медицини К. Надутий презентував доповідь «Права пацієнта і лікаря. Лікарське самоврядування». Крім того, велику заінтересованість аудиторії викликали виступи про сучасні питання діагностики та лікування захворювань легень, цукрового діабету тощо. Робота семінару характеризувалася великою кількістю поставлених доповідачам додаткових запитань.
Усі учасники заходу отримали відповідні сертифікати.
По закінченні семінару головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Загальна практика — сімейна медицина» Л. Матюха відвідала бази стажування заочного етапу навчання лікарів-інтернів зі спеціальності «Загальна практика — сімейна медицина» у ЦМЛ № 1 та ЦМЛ № 2 міста Житомира, а також у Радомишльському центрі первинної медико-санітарної допомоги.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами oz.zt.gov.ua
