13 березня 2017 р. Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет) провів засідання круглого столу на тему: «Про санітарну охорону території України». Про це йдеться у повідомленні, розміщеному на офіційному сайті Комітету.
У заході взяли участь народні депутати України, представники Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я України, інших заінтересованих міністерств і відомств, Національної академії медичних наук України, провідних наукових медичних установ та вищих навчальних закладів, медичних асоціацій, а також медична спільнота, представники професійних спілок, міжнародних і громадських організацій, інші заінтересовані особи.
Модератором заходу був Олексій Кириченко, народний депутат України, член Комітету.
Зазначено, що трансмісивні хвороби (малярія; лихоманка Денге; чикунгунья; хвороба, яку спричиняє вірус Зіка; жовта лихоманка) виявляються у більш ніж 100 країнах світу. Щорічно на планеті реєструють понад 500 млн випадків цих хвороб, а близько 60% населення земної кулі перебувають у зоні ризику інфікування.
Міжнародні поїздки і транспортні засоби відіграють велику роль у швидкому поширенні трансмісивних хвороб у всьому світі, оскільки кордони між державами стають все більш відкритими, а швидкість і обсяги поїздок і перевезень зростають. Разом із цим підвищується імовірність поширення резервуарів збудників інфекції і патогенних мікроорганізмів, здатних викликати трансмісивні хвороби.
Не викликає сумніву, що стабільно зростаючі міжнародні транспортні зв’язки і міграція населення і розширення зон політичного та економічного співробітництва України з країнами, неблагополучними в епідемічному плані, збільшать можливість для нового занесення збудників не лише особливо небезпечних хвороб, але й інших, не менш небезпечних, тропічних хвороб, до діагностики, лікування і профілактики яких країна може виявитися не готова. Підтвердженням цьому є реєстрація в Україні впродовж перших тижнів 2017 р. трьох випадків малярії, два з яких закінчилися летально.
Із прийняттям Всесвітньою асамблеєю охорони здоров’я у травні 2005 р. Міжнародних медико-санітарних правил (ММСП) держави-учасники взяли на себе зобов’язання створювати, зміцнювати і підтримувати основні можливості систем громадського здоров’я, що стосуються питань епіднагляду, контролю та заходів реагування у визначених пунктах в’їзду на територію країни. Ці системи перш за все мають бути направлені на запобігання виникненню та усунення випадків надзвичайної ситуації/події у сфері громадського здоров’я з метою запобігання міжнародному поширенню хвороб.
Згідно з ММСП, компетентні органи, відповідальні за виконання і застосування відповідних медико-санітарних заходів, несуть відповідальність за реагування на події, які можуть загрожувати громадському здоров’ю, застосовуючи для цього міжгалузевий/міжсекторальний підхід. Зазначені події можуть бути викликані, окрім біологічних, і хімічними або радіологічними агентами.
Проведена в нашій країні оптимізація центральних органів виконавчої влади була розрахована на створення можливостей та сприятливих умов для побудови на кордоні країни сучасної системи епіднагляду згідно з вимогами ММСП (2005) з урахуванням міжнародного досвіду.
Однак базовий у цій сфері Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та Правила санітарної охорони території України, які затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2011 р. № 893, досі не приведено у відповідність до вимог сьогодення.
Це свідчить, що у структурі діяльності центральних органів виконавчої влади наразі порушено механізм координації в частині санітарної охорони території нашої країни.
Під час засідання круглого столу обговорено наявні проблеми та оптимальні шляхи для здійснення існуючими центральними органами виконавчої влади організаційних медико-санітарних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних і протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання занесенню та поширенню на території України особливо небезпечних інфекційних хвороб, та ввезенню на територію нашої країни товарів, хімічних, біологічних і радіоактивних речовин, відходів та інших вантажів, небезпечних для життя і здоров’я людини.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами komzdrav.rada.gov.ua
