Міністерство охорони здоров’я України пропонує для публічного обговорення проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо видатків на первинну медичну допомогу», який розроблено з метою реалізації Концепції реформи фінансування системи охорони здоров’я України, затвердженої Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 1013-р, та дотримання державної політики децентралізації.
У пояснювальній записці до документа йдеться, що проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо видатків на первинну медичну допомогу» підготовлено Міністерством охорони здоров’я України. Запропоновані зміни розроблено відповідно до Концепції реформи фінансування охорони здоров’я, схваленої Розпорядженням Кабінету Міністрів України 30 листопада 2016 р. №1013, та Концепції розвитку системи громадського здоров’я, схваленої Розпорядженням Кабінету Міністрів України 30 листопада 2016 р. № 1002-р. Загальною метою цієї реформи є створення і запровадження нової моделі фінансування, яка передбачає чіткі та прозорі гарантії держави щодо обсягу безоплатної медичної допомоги, кращий фінансовий захист громадян у разі хвороби, ефективний та справедливий розподіл публічних коштів і скорочення неформальних платежів, створення стимулів до поліпшення якості медичної допомоги, що надається населенню державними і комунальними закладами охорони здоров’я, та підвищення ефективності процесу її надання, а також формування та реалізації ефективної державної політики для збереження та зміцнення здоров’я населення, збільшення тривалості та покращення якості життя, запобігання захворюванням, продовження активного, працездатного віку та заохочення до здорового способу життя шляхом об’єднання зусиль усього суспільства.
Концепція передбачає запровадження в Україні моделі державного солідарного медичного страхування, яка враховує кращі сучасні практики та досвід трансформації систем охорони здоров’я у світі, зокрема у Центральній та Східній Європі. Основою цієї моделі є перехід від фінансування постатейних кошторисів медичних закладів до нової системи закупівлі медичних послуг та послуг у сфері громадського здоров’я на основі результату через єдиного національного замовника (страховика).
Для послуг первинної медичної допомоги запровадження нової моделі фінансування пропонується розпочати у 2017 р. у формі прямих фінансових відносин між надавачами первинної медичної допомоги та єдиним національним замовником (центральним органом виконавчої влади, уповноваженим на виконання стратегічних медичних закупівель у цій галузі).
Основним принципом фінансування первинної медичної допомоги буде здійснення фінансування на основі капітаційної ставки — єдиного тарифу за первинне медико-санітарне обслуговування однієї людини, яка уклала із закладом охорони здоров’я відповідний договір. Капітаційна ставка (тариф) буде єдиною для всієї України, але коригуватиметься за допомогою коефіцієнтів для врахування ризиків, зумовлених статево-віковою структурою пацієнтів, характером місцевості, що ускладнює умови, в яких надається допомога (зокрема, останнє стосуватиметься гірських населених пунктів). У майбутньому до фінансування на основі простої капітаційної ставки долучатимуться додаткові складові — бонусні доплати за досягнення певних встановлених договором про надання первинної медичної допомоги результатів, у тому числі через реформування наявних програм громадського здоров’я. Як приклади такої доплати за досягнення результатів можуть розглядатися доплати за високий рівень охоплення приписаних до конкретного постачальника послуг первинної допомоги пацієнтів вакцинацією, охоплення пацієнтів, які належать до певних груп ризику, відповідними скринінговими послугами (зокрема, запобігання серцево-судинним ускладненням шляхом контролю артеріальної гіпертензії, скринінгова мамографія для жінок відповідних вікових категорій), високі показники роботи, спрямованої на ефективне лікування ВІЛ-інфекції та/або туберкульозу та ін.).
Фінансування первинної медичної допомоги за вищеописаним принципом через єдиного національного замовника (радше ніж через місцеві бюджети) необхідне для досягнення таких стратегічних цілей:
А. Завданням реформи є створення єдиного стандарту, єдиних правил та рівного доступу до всіх медичних послуг (у тому числі — первинної медичної допомоги) для кожного громадянина незалежно від реєстрації місця проживання. Місцева влада і надалі матиме значний обсяг відповідальності у сфері первинної медичної допомоги. Зокрема, органи місцевого самоврядування відповідатимуть за розвиток та операційну ефективність надавачів послуг, оскільки переважна більшість відповідних медичних закладів залишатиметься у власності й операційному керуванні громад. Однак фінансування заходів, що надаватимуться цими закладами, буде здійснюватися з Державного бюджету.
Б. Фінансування первинної медичної допомоги через національного замовника дозволить зменшити надмірне фінансове навантаження на адміністративно-територіальні одиниці, що приймають велику кількість внутрішніх мігрантів. Цей механізм також буде вигідним для самих людей, що переїжджають без зміни місця реєстрації, стимулюючи таким чином мобільність робочої сили. Зараз медична субвенція розподіляється між місцевими бюджетами на душу населення, і урбаністичні центри, до яких стікаються неофіційні заробітчани, повинні виділяти для їх обслуговування додаткові кошти. Це дискримінує внутрішніх мігрантів і ускладнює пересування в пошуках праці. Якщо заклад охорони здоров’я отримуватиме кошти з Державного бюджету за кожний договір, укладений з пацієнтом, незалежно від місця реєстрації цієї людини, це захистить як місцеві бюджети успішних міст, так і самих пацієнтів.
В. Сучасна охорона здоров’я передбачає поступову інтеграцію первинного та вторинного (спеціалізованого) рівнів медичної допомоги. Інтегрована допомога — це єдина модель, яка дозволяє ефективно протистояти надмірній госпіталізації пацієнтів і розвивати роль профілактики та первинної медичної допомоги в медичному обслуговуванні. Відповідно, пропонується поступове переведення на консолідоване фінансування охорони здоров’я для всіх рівнів медичної допомоги — як первинної (на початковому етапі), та і вторинної (спеціалізованої) — з 2018 р.
Чинна редакція Бюджетного кодексу передбачає, що основна частина видатків на первинну медико-санітарну та амбулаторно-поліклінічну допомогу здійснюється з місцевих бюджетів, в той час як кошти Державного бюджету України можуть використовуватися лише на фінансування низки поліклінік, що виконують специфічні загальнодержавні функції. Це становить перешкоду для запровадження прямих фінансових відносин між національним замовником медичних послуг та надавачами медичних послуг на первинній ланці. У Кодексі застосовуються застарілі принципи фінансування санітарно-епідеміологічного нагляду та санітарно-просвітницької роботи, які потребують урегулювання відповідно до законодавства Європейського Союзу.
Крім того, чинна редакція Бюджетного кодексу забороняє здійснення видатків на утримання бюджетних установ одночасно з двох бюджетів. Ця заборона є запорукою захисту принципу самостійності бюджетів, яка потребує чіткого розмежування між бюджетами видаткових повноважень. Водночас нова модель фінансування охорони здоров’я припускає поступовий перехід на більш комплексне розуміння характеру видаткових повноважень рівнів влади. Зокрема, це означає розмежування видатків на розвиток бюджетних установ, що здійснюються їх власниками, та видатків на реалізацію заходів цими бюджетними установами, що можуть більш ефективно здійснюватись іншими рівнями організації влади.
Пропозиції та зауваження до проекту можна надсилати до Міністерства охорони здоров’я України протягом місяця у письмовому та/чи електронному вигляді за адресою:
вул. Грушевського, 7, Київ, 01601
Управління координації центрів реформ
Тел.: (044) 226-23-31, тел./факс: 254-06-52
Е-mail: [email protected]
Консультант — Карпінська Леся Григорівна: (044) 226-23-31.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами www.moz.gov.ua
