10 березня 2017 р. у Рівному презентовано перше із чотирьох щорічних соціологічних досліджень про стан медичної галузі в Рівненській області, проведене фахівцями соціологічної групи «Рейтинг». Ці соцдослідження проводяться в рамках реалізації проекту Світового банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», однак питання, які аналізували соціологи, стосувалися не лише хвороб серцево-судинної системи, але й стану медичної галузі в області в цілому.
За словами керівника групи консультаційної підтримки проекту Сергія Рибачка, такі соціологічні дослідження проводитимуться щороку, адже вони дають змогу проаналізувати хід реалізації проекту Світового банку та оцінити його значення для жителів області.
«У рамках реалізації проекту протягом 4 років планується провести реконструкцію понад 100 амбулаторій області, закупити більше 5000 одиниць сучасного кардіологічного обладнання, навчити сучасним методам діагностики та надання невідкладної допомоги при серцево-судинних захворюваннях майже 1500 сімейних лікарів і фельдшерів. Ми працюємо не для «галочки». Наше завдання — справді змінити якість надання медичних послуг. Презентоване сьогодні дослідження зафіксувало позиції, з яких ми стартуємо. А далі в динаміці ми зможемо відстежувати зміни в якості надання медичної допомоги в області», — зазначив С. Рибачок.
За словами директора соціологічної групи «Рейтинг» Олексія Антиповича, соціологічне опитування продемонструвало велике сподівання жителів регіону на позитивні зміни від реалізації цього проекту та від проведення медичної реформи в цілому в країні. «На думку половини респондентів, із запровадженням цього проекту загальна ситуація із серцево-судинними захворюваннями в області покращиться, 20% думають, що ситуація не зміниться (така ж кількість тих, хто не може відповісти), лише 6% вважають, що погіршиться. Серед тих, хто знає про проект, майже 70% вважають, що ситуація покращиться. Позитивно налаштованих дещо більше серед молоді та людей середнього віку, а також серед сільського населення. 47% опитаних вірять, що ситуація в системі охорони здоров’я покращиться внаслідок медичної реформи в найближчі один-два роки, третина — залишиться на тому ж рівні, 7% — погіршиться», — розповів О. Антипович.
Разом з очікуваннями від реалізації проекту соціологи цікавилися в жителів області й про загальне ставлення до системи охорони здоров’я на Рівненщині. Так, за результатами їхнього опитування, 23% респондентів вважають, що за останні два роки загальна якість державних медичних послуг в області покращилася; така саме частка опитаних відзначили покращення загальної якості медичних послуг, отриманих ними особисто. При цьому 38–39% опитаних не відзначили жодних змін. У селах люди більш схильні відзначати позитивні зміни порівняно з містами (у райцентрах оцінки найнижчі).
«У вашій області оцінка змін у медичній галузі значно вища порівняно з такою загалом по Україні. Так, за нашими даними, лише 9% опитаних в Україні відзначили позитивні зміни у сфері охорони здоров’я, у той час як у вашій області цей показник становить 23%. Так само й негативно оцінили реформи у сфері медицини в Україні 30% опитаних. У вашій області негативно стан охорони здоров’я оцінили лише 26% респондентів», — пояснив директор «Рейтингу».
У свою чергу, начальник Обласного управління охорони здоров’я Рівненської обласної державної адміністрації Юрій Осіпчук зазначив, що невдоволення, швидше за все, ґрунтується на поганому фінансуванні охорони здоров’я, та запевнив, що результати соцдослідження обов’язково буде враховано в подальшій роботі управління. «Ми вже розробили перші кроки для того, щоб врахувати результати цих досліджень. Зокрема, це стосується показників упізнаваності сімейних лікарів у містах. У селі свого сімейного лікаря знають більше. І навпаки, сільській медицині слід більше уваги приділяти матеріальній базі лікарів та їхньому навчанню», — прокоментував Ю. Осіпчук.
До слова, за даними соцдослідження, більшість (67%) опитаних знають свого сімейного лікаря або терапевта. Рівень обізнаності вищий серед селян, жінок, осіб середнього і старшого віку та людей з дітьми. Більше половини (54%) всіх опитаних повністю або частково довіряють своєму сімейному лікарю. При цьому жінки та люди старшого віку демонструють більшу довіру лікареві, аніж чоловіки та молодь. Важливо, що більшість серед тих, хто знає свого сімейного лікаря, довіряють йому (74%).
На завершення варто зазначити, що це соцдослідження проводилося серед жителів області віком від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, районами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 800 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 3,5%. Період проведення: 21–30 грудня 2016 р.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами wb.moz.gov.ua
