3 березня 2017 р. Комітет з питань охорони здоров’я Верховної Ради України провів засідання круглого столу на тему: «Роль жінки у збереженні здоров’я сім’ї і нації».
Як зазначалося під час заходу, споконвіку особлива роль у відтворенні людських поколінь належить жінці, яка також вважається берегинею домашнього вогнища та сімейного затишку. Для кожного першою і найріднішою у світі людиною є матір, яка відіграє надзвичайно важливу роль у вихованні людини, формуванні її світогляду та способу життя.
Сьогодні жінки становлять 70% населення світу. Сучасна жінка несе на собі численні тягарі, що включають фінансову вразливість, відповідальність за домашнє господарство, догляд за дітьми, людьми літнього віку тощо. До цього ж, у багатьох країнах світу й досі лише незначна частка жінок має можливість відстоювати свої соціальні та економічні права, у тому числі право на такі базові потреби, як харчування, охорона здоров’я та освіта.
В Україні жінка традиційно рівноправна з чоловіком і є поруч з ним творцем матеріальних і духовних благ. Міцна родина, віра в Бога, повага до матері та батька — споконвічні цінності українського народу.
Жінки сучасної України — це 54% її населення. З них 59% мають середню спеціальну та вищу освіту. Серед працівників освіти та культури жінки становлять 74%, а серед працівників системі охорони здоров’я — 83%.
Величезна увага суспільства завжди була прикута до питань забезпечення збереження здоров’я дівчат, особливо дівчинки-підлітка та жінки-матері, які дають людині старт у життя.
Відомо, що здоров’я жінки значною мірою визначається умовами її розвитку в утробі матері та умовами зростання в ранньому дитинстві і підлітковому віці. На жаль, за статистичними даними, в Україні сьогодні лише 6% дітей народжується практично здоровими. Тому часто трапляється, що до того часу, коли дівчинка вступає в репродуктивний період, вона вже має низку захворювань.
За останні роки в Україні загальна захворюваність дівчат віком до 17 років зросла майже у 2 рази, при цьому у 5 разів серед цього контингенту підвищилася частота захворювань сечостатевої системи. Крім того, протягом останніх 3 років набули значного поширення онкогінекологічні захворювання у дівчат підліткового віку. Майже в 10 разів за останні 10 років зросла у дівчат й захворюваність щитоподібної залози, що зумовлено складною екологічною ситуацією в нашій країні. Усе це в подальшому призводить до порушення їх репродуктивної функції або повного безпліддя, рівень якого невпинно підвищується з року в рік.
Значний вплив на репродуктивне здоров’я підлітків та молоді має також їх статева поведінка. До факторів, що формують їхню репродуктивну поведінку, належать: негативний вплив порнографії у багатьох інформаційних полях, в тому числі пропаганда сексуального насилля, широке розповсюдження шкідливих звичок, таких як тютюнопаління, алкоголізм і наркоманія.
Викликає занепокоєння і наявний стан здоров’я вагітних в Україні, що не дозволяє очікувати народження здорового покоління у найближчі роки. Так, останнім часом майже в 2,5 раза зросла захворюваність вагітних на анемії, поширеність яких здебільшого залежить від соціально-економічного стану сімей і умов харчування. Втричі збільшилася кількість у вагітних хвороб сечостатевої системи як наслідок низької репродуктивної культури та безвідповідальної статевої поведінки. Крім того, у майбутніх матерів спостерігається підвищення більше ніж у 1,5 раза поширеності хвороб системи кровообігу, значна частка яких залишилася з підліткового віку і пов’язана з нездоровим способом життя. Такий низький рівень здоров’я вагітних значно підвищує ризик материнської та дитячої захворюваності і є причиною значних репродуктивних втрат.
За роки незалежності в Україні було створено належне законодавче підґрунтя для забезпечення дотримання прав жінок у всіх сферах суспільного життя та їх гендерної рівності з чоловіками. Проте слід зауважити, що економічна незалежність українських жінок, їх професійна зайнятість, позасімейні орієнтації та інтереси безпосередньо вплинули на їхнє бажання реалізувати свою дітородну функцію.
Так, дані соціологічних досліджень свідчать про бажання більшості українських жінок мати всього одну дитину, відкласти народження дитини на невизначений термін або взагалі відмовитися від цього. Уже у віці 20–24 років до 30% жінок не планують народження наступної дитини, а у віці 25–29 років ця частка збільшується до 47%. Неабияку роль у цьому відіграють також недостатній розвиток медичного і соціального обслуговування та вкрай складні житлові умови.
Під час круглого столу його учасниками було заслухано доповіді відомих жінок України, які зробили успішну кар’єру як політичні і громадські діячі та реалізували себе як фахівці і матері. У своїх виступах вони окреслили різні аспекти участі сучасної української жінки у збереженні власного здоров’я, а також здоров’я своєї родини та нації.
Учасники круглого столу погодилися, що основним завданням державної політики щодо сім’ї, жінок, дітей та молоді сьогодні має бути подолання тенденцій до скорочення населення, посилення інституту сім’ї, забезпечення державної підтримки народжуваності, зміцнення соціального захисту сімей з дітьми, а також продовження формування засад гендерної рівності через впровадження соціальних, економічних та демократичних європейських стандартів життєдіяльності людини і суспільства.
Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет вручив генеральному директору ПАТ «Фармак» Ф.І. Жебровській, генеральному директору корпорації «Юрія-Фарм» М.І. Гуменюку та лідеру Всеукраїнського жіночого руху «За вільну Україну» Р.Ю. Шматко медаль «За жертовність».
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами komzdrav.rada.gov.ua
