Діагностика раку на ранніх стадіях може суттєво вплинути на смертність від ракових захворювань. В умовах обмежених ресурсів рак часто діагностують на пізніх стадіях, що призводить до низьких показників виліковування і більших витрат на лікування.
Навіть у країнах із надійною та налагодженою системою охорони здоров’я багато випадків ракових станів діагностують тоді, коли медикаментозне лікування вже не є ефективним. Саме тому проблеми пізньої діагностики та високовартісного лікування настільки актуальні в наш час.
Впровадження стратегії ранньої діагностики раку є провідним питанням для громадського здоров’я, адже це суттєво підвищує ефективність лікування. Перепони, що затримують діагностику ракових станів, необхідно ідентифікувати й оцінити, а ефективні стратегії, що включають інформування суспільства про можливі методи покращення діагностики та забезпечення доступу до своєчасного та високоякісного лікування, мають бути впроваджені на різних рівнях надання медичної допомоги.
Ці рекомендації ВООЗ спрямовані на проведення ранньої діагностики раку і мають на меті допомогти політикам та керівникам програм покращити діагностику й забезпечити доступ до своєчасного лікування.
Вступ
Щороку у 14 млн людей світу діагностують рак, більшість з них живуть у країнах з низьким і середнім рівнем економічного розвитку. У 2015 р. зафіксовано 8,8 млн випадків смертей від раку. Від раку щороку помирає більше людей, ніж від ВІЛ/СНІДу, туберкульозу та малярії разом узятих.
Приблизно ⅔ від загальної кількості випадків смерті від раку зафіксовано в менш розвинених країнах внаслідок пізньої діагностики та високовартісного лікування.
Наслідки затримки в діагностиці та стрімкого прогресу захворювання просто жахливі — ймовірність померти чи стати інвалідом підвищується з кожним днем.
Тому вкрай важливо виявити перепони, що перешкоджають своєчасній діагностиці та лікуванню, а також створити програми, що забезпечать доступ до кваліфікованої медичної допомоги.
Рання діагностика — це раннє виявлення раку в пацієнтів із наявними симптомами цього захворювання. Це відрізняє поняття ранньої діагностики від скринінгових програм, які передбачають пошук передракових станів та ще невизначених (доклінічних) стадій раку в об’єктивно здорових людей. Рання діагностика та скринінг раку безумовно є важливими складовими комплексної боротьби з новоутвореннями, але вони відрізняються один від одного вартістю, методами та вимогами.
Рання діагностика ефективна для людей з наявними симптомами і ознаками, характерними для раку. Основне завдання полягає в тому, щоб виявити захворювання на найбільш ранніх стадіях, встановити діагноз та розпочати лікування без затримки. Таким чином можна врятувати пацієнта і значно покращити якість його життя.
Є три кроки ранньої діагностики:
Крок 1: усвідомлення проблеми та пошук кваліфікованої медичної допомоги.
Крок 2: клінічне обстеження, визначення діагнозу та стадії захворювання.
Крок 3: доступ до ефективного лікування, що включає знеболення.
Крок 1: усвідомлення проблеми та пошук кваліфікованої медичної допомоги
Перший крок складається з двох основних компонентів:
- Період оцінки (період від виявлення соматичних змін до сприйняття своєї проблеми та готовності обговорити свої симптоми із медичним працівником).
- Поведінка пошуку (період від усвідомлення необхідності обговорити симптоми до початку діагностичних процедур).
Пацієнти мають бути проінформовані про специфічні ракові симптоми, зрозуміти серйозність і важливість цих симптомів, подолати страх та упередження, пов’язані з раком, і мати доступ до медичних закладів, де надається первинна медична допомога.
Крок 2: клінічне обстеження, визначення діагнозу та стадії захворювання.
Другий етап може бути розділений на три складові:
- Точний клінічний діагноз. Цей етап починається з візиту до сімейного лікаря (терапевта загальної практики), який відповідає за первинну медико-санітарну допомогу. Лікар повинен уважно поставитися до будь-яких підозрілих симптомів, проконсультувати такого пацієнта і направити на подальші дослідження, які могли б підтвердити діагноз.
- Діагностичні процедури й аналізи. Основним методом діагностики є оцінка біопсійного матеріалу на наявність пухлинних клітин, адже без цього аналізу неможливо достовірно встановити стадію захворювання та призначити лікування.
- Визначення стадії раку. Цей етап базується на попередньо проведених рентгенологічних, хірургічних, цитологічних, біохімічних дослідженнях та клінічних проявах захворювання.
Без точної оцінки стадії раку неможливо призначити правильне та ефективне лікування.
Відповідні діагностичні процедури та схеми лікування мають бути затверджені у протоколах.
Крок 3: доступ до ефективного лікування, що включає знеболення.
На цьому етапі пацієнт повинен мати доступ до своєчасного, якісного та доступного лікування. Ефективне лікування включає міждисциплінарний підхід і продуманий, задокументований план, розроблений багатьма висококваліфікованими спеціалістами. Це все потрібне для того, щоб більшість пацієнтів розпочали протипухлинну терапію протягом 1 міс після встановлення діагнозу.
Усі ці етапи ранньої діагностики — від моменту появи характерних симптомів до початку лікування — зазвичай мають займати до 90 днів.
| Етапи ранньої діагностики | Перешкоди | Потенційні рішення проблеми | |
|---|---|---|---|
| Крок 1: усвідомлення проблеми та кваліфікована медична допомога | Усвідомлення та прийняття діагнозу | Низька обізнаність населення | Проведення санітарно-просвітньої роботи серед населення |
| Пошук первинної медичної допомоги | Упередження та стереотипи | Спростувати всі стереотипи та надати достовірну інформацію про методи діагностики і терапії | |
| Обмежений доступ до кваліфікованої медичної допомоги | Проінформувати населення про те, де можна отримати консультацію з приводу лікування та первинну медичну допомогу | ||
| Крок 2: клінічне обстеження, визначення діагнозу та стадії захворювання | Точний клінічний діагноз | Неточність в оцінці симптомів та визначення діагнозу | Покращення надання первинної медико-санітарної допомоги |
| Діагностичні процедури й аналізи | Недоступність діагностичних методів та неможливість встановити стадію захворювання | Основні діагностичні методи (цитологічні та біохімічні дослідження) мають бути доступними на II рівні надання медичної допомоги | |
| Направлення на лікування | Неефективна співпраця між діагностичними центрами | Покращити координацію між діагностичними центрами та зробити її ефективнішою | |
| Крок 3: доступ до ефективного лікування, що включає знеболення | Доступне, якісне лікування | Фінансові та географічні перепони | Необхідно розробити базову, якісну схему лікування, яка буде доступна загалу та знизить витрати пацієнтів на непотрібні діагностичні процедури і високовартісне лікування |
| Соціокультурні перепони | |||
Висновок
Несвоєчасна діагностика і неможливість отримувати якісне лікування спричиняють прогресування ракових захворювань та підвищують смертність від раку. Рішення мають бути орієнтовані на створення гнучкої системи надання медичних послуг, що гарантує належні умови для діагностики та ефективного лікування. Усі ці заходи сприятимуть зниженню смертності та покращенню рівня життя для людей, в яких діагностовано рак.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами www.moz.gov.ua
