Як повідомляють у прес-службі Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, Уряд ухвалив постанову про розвиток в Україні мережі для надання допомоги пацієнтам з гострим інфарктом міокарда. Це дозволить на умовах співфінансування закупити необхідне для стентування ангіографічне обладнання.
За рівнем смертності від серцево-судинних захворювань Україна вже не один рік «лідирує» серед країн Європи. Щороку у понад 40 тис. українців розвивається інфаркт. У цілому, від інфаркту помирають 14% пацієнтів і 21% тих, хто потребував невідкладного стентування.
На сьогодні згідно з розрахунками Європейської спілки кардіологів, орієнтовна потреба для України у невідкладних стентуваннях для пацієнтів з гострим інфарктом міокарда становить 16 тис., тоді як у 2016 р. проведено лише 6,8 тис. таких операцій.
Як обіцяють у повідомленні прес-служби МОЗ, завдяки здійсненню міжнародною організацією централізованих закупівель стент-систем та витратних матеріалів (у 2017 р. закуплять близько 11 тис. стентів), вперше в історії нашої держави кожен пацієнт, який потребує невідкладної ангіографії/стентування, матиме змогу отримувати їх безкоштовно.
Для цього ухвалено постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання ангіографічного обладнання». Вона передбачає закупівлю стаціонарного ангіографічного обладнання на умовах співфінансування з місцевих бюджетів.
Мета сувенції — розбудова регіональної реперфузійної мережі, яка дозволить принципово змінити систему надання допомоги пацієнтам із гострим інфарктом міокарда. Ефективне функціонування цієї мережі залежить не лише від наявності ангіографів. Це насамперед налагоджена та чітка робота усіх ланок — швидкої допомоги, реперфузійних центрів та кардіологічних відділень, які забезпечуватимуть післяопераційну реабілітацію пацієнтів.
Згідно з Постановою, закупівля ангіографів буде здійснюватися для багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування ІІ рівня в межах створених госпітальних округів, щоб забезпечити 2-годинний доїзд пацієнтів з інфарктом міокарда до цих закладів охорони здоров’я.
Реперфузійні центри повинні функціонувати у режимі 24 год 7 днів на тиждень 365 днів на рік (24/7/365). Кожен пацієнт, який потребує невідкладного стентування, забезпечуватиметься якісною і своєчасною діагностикою та ефективним і безкоштовним лікуванням. Відповідно до європейських протоколів лікування, стентування мають проводити у перші 2 год контакту пацієнта з медичним персоналом (максимум 12 год від початку симптомів).
Реперфузійні центри — це лише одна складова. Важливим є регулювання роботи екстреної медичної допомоги, що мусить бути забезпечена електрокардіографами та дефібриляторами, мати постійний телефонний зв’язок з реперфузійними центрами та відділеннями кардіології, а також навчання лікарів згідно з сучасними протоколами надання допомоги.
Діяльність реперфузійних центрів у тому числі спрямована на зниження рівня смертності пацієнтів з гострим коронарним синдромом. На сьогодні госпітальна летальність від інфаркту міокарда у клініках, які вже працюють як реперфузійні центри, становить 3–6%.
Згідно з досвідом європейських країн, налагоджена робота мережі реперфузійних центрів в українських реаліях дозволить рятувати 3 тис. життів щорічно.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами http://www.moz.gov.ua
