Житомирська область знаходиться на Півночі України, є прикордонним регіоном, який на півночі безпосередньо межує із Республікою Білорусь, на заході — з Рівненською та Хмельницькою областями, на сході — з Київською, на півдні — з Вінницькою областями.
Основними центрами економічної активності на крайніх географічних точках області є: на заході — місто Новоград-Волинський, на півночі — місто Коростень, на півдні — міста Житомир та Бердичів, на сході — міста Радомишль та Малин.
В області 5 міст обласного значення: Житомир (267 640 осіб), Бердичів (76 901), Коростень (64 475), Малин (26 551), Новоград- Волинський (56 420).
Райони області суттєво відрізняються за територією, чисельністю та щільністю населення. Середня щільність населення становить 42,3 осіб на км2.
Низька щільність населення у Поліській зоні створює додаткові проблеми регіонального розвитку, пов’язані з обмеженістю трудових ресурсів на цих територіях та розпорошенням органів та закладів, у тому числі охорони здоров’я, що надають послуги місцевому населенню.
Станом на 1 листопада 2016 р. в області проживало 1 243 492 мешканця. Демографічна ситуація в області є дещо гіршою від середньої по Україні, а тому має ризики для майбутнього розвитку через прискорене старіння населення, особливо на сільських територіях, зміну статевої структури старших груп населення, зменшення кількості осіб працездатного віку у загальній структурі населення. Найскладнішою демографічна ситуація залишається у сільських районах. Поряд з тим тенденція останніх років фіксує певну стабілізацію чисельності населення в окремих територіальних одиницях області.
Структура поширеності та захворюваності населення області суттєво не відрізняється від структури по Україні.
Формування госпітальних округів здійснюється у рамках реформи охорони здоров’я відповідно до Порядку створення госпітальних округів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 р. № 932.
На колегії управління охорони здоров’я облдержадміністрації 23 грудня 2016 р. було представлено карту-схему трьох госпітальних округів Житомирської області. Під час обговорення головні лікарі запропонували розглянути та обговорити карту-схему округів на місцях, погодити її з керівниками органів місцевого самоврядування. Більшість внесених пропозицій стосувалася статусу лікарень. Усі пропозиції головних лікарів були узагальнені та внесені на нараду 4 січня 2017 р. при голові облдержадміністрації та голові обласної ради за участю голів райдержадміністрацій, районних рад, міських голів, головних лікарів лікувально-профілактичних закладів області. За результатами наради внесено зміни до меж госпітальних округів.
Госпітальні округи створюються у рамках реформи охорони здоров’я з метою покращення надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги.
Межі госпітальних округів сформовані з урахуванням доїзду до лікарень інтенсивного лікування з найвіддаленіших населених пунктів.
У Житомирській області сформовано чотири госпітальні округи: Житомирський, Коростенський, Новоград-Волинський, Бердичівський.
Перелік адміністративно-територіальних одиниць, заклади яких входять до округів:
І. Житомирський госпітальний округ
Кількість населення в госпітальному окрузі — 605 109 осіб. Адміністративний центр — м. Житомир, місто обласного значення, чисельність населення — 267 640 осіб. На базі центральної міської лікарні № 2 планується створення лікарні інтенсивного лікування ІІ рівня.
До округу увійшли:
- смт Брусилів та Брусилівський район — 15 172 особи;
- Житомирський район — 71 775 осіб; м. Коростишів та Коростишівський район — 40 596 осіб; м. Радомишль та Радомишльський район — 37 767 осіб; смт Романів та Романівський район — 28 447 осіб; смт Черняхів та Черняхівський район — 28 616 осіб; смт Пулини та Пулинський район — 22 976 осіб; смт Хорошів та Хорошівський район — 19 050 осіб;
- Новоборівська об’єднана територіальна громада (ОТГ) (Хорошівський район) — 8756 осіб;
- Барашівська ОТГ (Ємільчинський район) — 4800 осіб; м. Андрушівка та Андрушівський район — 27 859 осіб; смт Попільня та Попільнянський район — 31 655 осіб.
ІІ. Коростенський госпітальний округ
Кількість населення в госпітальному окрузі — 267 853 особи.
Адміністративний центр — м. Коростень, місто обласного значення, чисельність населення 64 475 осіб. На базі міської лікарні планується створення лікарні інтенсивного лікування ІІ рівня.
До округу увійшли:
- Коростенський район — 26 631 особа; м. Малин та Малинський район — 45 364 особи; смт Лугини та Лугинський район — 16 533 особи; смт Народичі та Народицький район — 9432 особи; м. Овруч та Овруцький район — 56 407 осіб; м. Олевськ та Олевський район — 41 696 осіб;
- Іршанська ОТГ (Хорошівський район) — 7315 осіб.
ІІІ. Новоград-Волинський госпітальний округ
Кількість населення в госпітальному окрузі — 170 533 особи.
Адміністративний центр — м. Новоград-Волинський, місто обласного значення, чисельність населення — 56 420 осіб. На базі територіального медичного об’єднання планується створення лікарні інтенсивного лікування ІІ рівня.
До округу увійшли:
- Новоград-Волинський район — 45 515 осіб; м. Баранівка та Баранівський район — 40 167 осіб; смт Ємільчино та Ємільчинський район — 28 431 особа.
ІV. Бердичівський госпітальний округ
Кількість населення в госпітальному окрузі — 199 997 осіб.
Адміністративний центр — м. Бердичів, місто обласного значення, чисельність населення — 76 901 особа. На базі міської лікарні планується лікарня інтенсивного лікування ІІ рівня.
До округу увійшли:
- Бердичівський район — 28 310 осіб; смт Ружин та Ружинський район — 27 121 особа; смт Любар та Любарський район — 26 865 осіб; м. Чуднів та Чуднівський район — 35 141 особа;
- Червоненська ОТГ (Андрушівський район) — 5659 осіб.
Ураховуючи доступність до лікарень інтенсивного лікування 3 об’єднаних територіальних громад (Іршанська Хорошівського району, Барашівська Ємільчинського району, Червоненська Андрушівського району), вони увійшли до інших госпітальних округів, ніж увесь район/громада.
На разі в госпітальних округах визначені лише лікарні інтенсивного лікування ІІ рівня. Визначення решти лікувальних закладів госпітального округу (лікарень інтенсивного лікування І рівня, планового лікування, реабілітаційних, спеціалізованих центрів тощо) буде здійснюватися після прийняття нормативних документів (затвердження положення про лікарні, табеля оснащення, критеріїв відбору лікарень інтенсивного лікування) за результатами громадського обговорення за участю медичних працівників, місцевої влади, засобів масової інформації, громадськості.
Нагадаємо, 30 листопада 2016 р. затверджено постанову Кабінету Міністрів України № 932 «Про затвердження Порядку створення госпітальних округів».
Госпітальний округ — це функціональне об’єднання закладів охорони здоров’я, розміщених на відповідній території, що забезпечує надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги населенню такої території.
Госпітальні округи створюються з метою організації мережі закладів охорони здоров’я у спосіб, що дасть змогу забезпечити:
- гарантований своєчасний доступ населення до послуг вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги належної якості;
- ефективне використання бюджетних коштів, що спрямовуються на забезпечення фінансування вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги;
- створення умов для підготовки закладів охорони здоров’я, що надають вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу, до функціонування в умовах управлінської та фінансової автономії та надання медичної допомоги в межах договорів про медичне обслуговування населення з головним розпорядником бюджетних коштів.
Як повідомляло наше видання, станом на 24 січня 2017 р. 12 областей України та Київ подали на погодження перелік госпітальних округів.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами oz.zt.gov.ua
