Як повідомили у прес-службі Департаменту охорони здоров’я Кіровоградської обласної державної адміністрації, перелік госпітальних округів (ГО) Кіровоградської області та їх центрів (у розрізі адміністративно-територіальних одиниць) такий:
1. Західний ГО (205,0 тис. осіб) з центром в смт Добровеличківка включає: Новоукраїнський (41 842), Гайворонський (38 009), Добровеличківський (33 796), Голованівський (30 861), Новоархангельський (24 569), Благовіщенський (22 622), Вільшанський (12 603) райони.
Лікарні інтенсивного лікування І рівня:
- Комунальний заклад (КЗ) «Добровеличківська центральна районна лікарня (ЦРЛ)»
- КЗ «Новоукраїнська ЦРЛ»
- КЗ «Гайворонська ЦРЛ»
Лікарні планового лікування:
- КЗ «Новоархангельська ЦРЛ»
- КЗ «Благовіщенська ЦРЛ»
- КЗ «Вільшанська ЦРЛ»
- КЗ «Голованівська ЦРЛ»
- КЗ «Помічнянська міська лікарня» Добровеличківського району
2. Кропивницький ГО (529,7 тис. осіб) з центром в Кропивницькому включає: м. Кропивницький (до 2016 р. — Кіровоград) (238 617), м. Знам’янку (282 53), Маловисківський (43 269), Кіровоградський (37 091), Долинський (34 234), Новомиргородський (28 467), Олександрівський (27 218), Бобринецький (25 789), Знам’янський (22 835), Новгородківський (15 546), Компаніївський (15 350), Устинівський (13 063) райони.
Лікарні інтенсивного лікування ІІ рівня (центри ГО):
- КЗ «Кіровоградська міська лікарня швидкої медичної допомоги»
- КЗ «Пологовий будинок №1 м. Кропивницького»
- КЗ «Центральна міська лікарня м. Кропивницького».
Лікарні інтенсивного лікування І рівня:
- КЗ «Кіровоградська ЦРЛ»
- КЗ «Маловисківська ЦРЛ»
- КЗ «Знам’янська ЦРЛ»
- КЗ «Бобринецька ЦРЛ»
- КЗ «Долинська ЦРЛ»
Лікарні планового лікування:
- КЗ «Міська дитяча лікарня м. Кропивницького»
- КЗ «Міська лікарня № 2 м. Кропивницького»
- КЗ «Міська лікарня м. Знам’янки»
- Державний заклад (ДЗ) «Спеціалізована медико-санітарна частина (СМСЧ) № 19 Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України« (м. Кропивницький)
- ДЗ «СМСЧ № 17 МОЗ України (смт Смоліне Маловисківського району)
- КЗ «Новомиргородська ЦРЛ»
- КЗ «Олександрівська ЦРЛ»
- КЗ «Компаніївська ЦРЛ»
- КЗ «Устинівська ЦРЛ»
- КЗ «Новгородківська ЦРЛ»
3. Олександрійський ГО (235,9 тис. осіб) з центром в м. Олександрії включає: м. Олександрію (91 208), м. Світловодськ (53 125), Олександрійський (35 370), Петрівський (24 132), Онуфріївський (18 272), Світловодський (12 301) райони.
Лікарні інтенсивного лікування ІІ рівня:
- КЗ «Міська лікарня № 1 м. Олександрії»
- КЗ «Дитяча міська лікарня м. Олександрії»
- КЗ «Олександрійська ЦРЛ»
Лікарні інтенсивного лікування І рівня:
- КЗ «Світловодська ЦРЛ»
Лікарні планового лікування:
- КЗ «Онуфріївська ЦРЛ»
- КЗ «Петрівська ЦРЛ»
Наявне населення за адміністративно-територіальними одиницями області враховано станом на 01 жовтня 2016 р.
Представлену мережу ГО закладів охорони здоров’я вторинного рівня надання медичної допомоги Кіровоградської області сформовано відповідно до критеріїв, визначених Порядком утворення госпітальних округів за територіальним принципом із урахуванням факторів кадрового та матеріально-технічного забезпечення, основних напрямів звернень пацієнтів до медичних закладів.
Особливістю функціонування системи надання медичної допомоги в області є формування маршрутів пацієнтів до медичних закладів. Жителі районів, які оточують обласний центр (м. Кропивницький) та місто обласного значення Олександрію, схильні лікуватися саме там (доцентрова тенденція), а на периферії області існує тяжіння до інших центрів надання медичної допомоги (відцентрова тенденція, у тому числі в медичні заклади інших областей).
Це найбільше притаманно жителям районів на заході області. Гайворонський район розташований на майже однаковій відстані від Києва, Вінниці, Одеси і Кропивницького (близько 235 км), що і є найбільшим радіусом реалізації інтересів пацієнтів цієї території. Жителі Благовіщенського, Голованівського районів тяжіють до лікарень Умані Черкаської та Первомайська Миколаївської областей. Мешканці Вільшанського району переважно лікуються в лікарнях Первомайська Миколаївської області та в Добровеличківській ЦРЛ. Жителі Новоархангельського району також успішно лікуються в Умані Черкаської області. Зазначена логістика пацієнтів визначається близькістю (до 40 км) до цих медичних закладів і більшими можливостями щодо отримання якісних медичних послуг.
Іще одним із визначальних факторів такого процесу є відсутність розташування із західного напрямку до обласного центру міст обласного значення та центрів надання медичної допомоги відповідного рівня.
Враховуючи ці особливості, створено Західний ГО (205 тис. осіб), який на заході має потужну лікарню — Гайворонську ЦРЛ — та на сході ГО — 2 ЦРЛ — Добровеличківську та Новоукраїнську, в які реально спрямувати потоки пацієнтів, що орієнтовані на отримання медичної допомоги в обласному центрі.
Аналогічні відцентрові тенденції існують і на інших територіях, що межують з областями, хоча й виражені не так потужно: прихильність жителів Петрівського та Долинського районів до лікарень Кривого Рогу та Жовтих Вод Дніпропетровської області, жителів Світловодська і Світловодського та Онуфріївського районів до лікарень Полтавської області, зокрема, що базуються в Кременчуці.
У зв’язку із зазначеним виникає низка проблемних моментів щодо функціонування ГО у форматі, визначеному Порядком утворення госпітальних округів.
Невідповідність бажань пацієнтів щодо отримання медичних послуг та меж адміністративних територій. З цієї позиції випливають дві проблеми:
- адекватної компенсації за фактичні звернення на основі певних розрахунків вартості медичних послуг за умови їх надання на інших територіях при самостійних зверненнях пацієнтів;
- доцільності повного фінансування медичних закладів на територіях, з яких їдуть пацієнти до лікарень інших територій.
Кіровоградська область є аграрною, і між населеними пунктами (що розділені на десятки кілометрів полями) існують значні відстані. За довжиною із заходу на схід область розтягнута на 335 км. Тому радіус надання медичної допомоги у 60 км (доїзд за 60 хв) у центрах ГО є дещо складним завданням для області — виникає потреба у визначенні проміжних центрів на шляху до основних лікувально-профілактичних закладів ГО, що і знайшло своє відображення в сформованому Плані.
Кількість населення в районах (21) області становить: у 5 районах — 12–20 тис. осіб, у 6 — 20–30 тис., ще у 6 — 30–40 тис., у 5 — більше 40 тис. осіб. Тому виконання вимоги щодо забезпечення надання медичної допомоги не менш як 120 тис. особам в лікарнях інтенсивного лікування як І, так і ІІ рівня для Кіровоградської області нереальне (окрім міст обласного значення). Жодна із 21 функціонуючої ЦРЛ не відповідає зазначеному критерію. Аналогічно, населених пунктів (міст) для розміщення там центрів ГО на рівні районів із населенням понад 40 тис. осіб в області не існує.
За 2016 р. в області народилося близько 8,5 тис. малюків, більша кількість яких — в містах обласного значення. У районних пологових відділеннях кількість пологів становить від 80 до максимум 200–250 (у великих районах). Якщо виходити із запропонованих критеріїв організації пологодопоміжних медичних закладів, то або завчасно потрібно госпіталізувати вагітних, або значна їх частина буде народжувати під час транспортування до потужних центрів, у кращому випадку, якщо це буде автомобіль екстреної медичної допомоги, а не приватний транспорт. Для компактних областей це не проблема, для Кіровоградської області — велика. Тим паче, що поки місцеві органи самоврядування приймають відповідні рішення щодо наявності в територіальних медичних закладах тих чи інших структурних підрозділів (у тому числі пологових відділень), подібні вимоги, хоча і мають економічне та медичне підґрунтя, ідуть у розріз із юридичними нормами та можливими соціальними наслідками щодо їх реалізації.
Як повідомляється у пояснювальній записці до мережі ГО закладів охорони здоров’я вторинного рівня надання медичної допомоги Кіровоградської області, структурно-функціональна модель організації надання медичної допомоги в Україні в 2011 р. була доповнена позицією створення ГО з метою забезпечення належної якості та доступності безоплатної вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги та ефективного використання ресурсів системи охорони здоров’я. Проте у процесі створення ГО є багато проблемних питань. Це і неоднорідність матеріально-технічного забезпечення медичних закладів, і різна специфіка організації медичної допомоги в різних областях залежно від характеру місцевості (особливості гірських територій на заході, великі відстані між населеними пунктами в центральних аграрних областях, лісиста місцевість на півночі, урбанізовані території на сході країни), і історично сформовані тенденції структурного розвитку галузі відповідно до наявності медичних вищих навчальних закладів тощо. Окрім об’єктивних факторів розвитку країни та галузі охорони здоров’я, існує ще позиція пацієнтів, для кого безпосередньо функціонує галузь, їх бажання лікуватися там, де доступніше та якісніше. Інколи це не завжди збігається з межами районів та областей.
Нагадаємо, 30 листопада 2016 р. затверджено постанову Кабінету Міністрів України № 932 «Про затвердження Порядку створення госпітальних округів».
Як повідомляло наше видання, станом на 24.01.2017 р. 12 областей України та Київ подали на погодження перелік ГО.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами health.kr-admin.gov.ua
