До кінця 2016 р. 65% високотехнологічних протезів буде виготовлено в Україні. Про це 14 грудня 2016 р. заявила директор Українського науково-дослідного інституту протезування, протезобудування та відновлення працездатності Антоніна Салєєва на засіданні Уряду під час розгляду питань щодо виконання положень Конвенції ООН з прав осіб з інвалідністю.
У своєму виступі А. Салєєва розповіла про досвід інших країн, який показав, що витрати на засоби протезування хоч і досить великі, але доцільні та ефективні, якщо вдається вирішити основні завдання — компенсувати втрачені функціональні можливості пацієнтів; підібрати засоби реабілітації індивідуально; і забезпечити відповідність міжнародним нормам. За її словами, на сьогодні в Україні на перше місце виходять не технічні характеристики засобів, а їхні функціональні можливості.
Вона наголосила, що завдяки прийняттю постанови від 26 жовтня 2016 р. № 781 в України з’явилася можливість перебудувати класифікацію і всю систему забезпечення засобами реабілітації. В основу цієї постанови покладено диференційований підхід, що залежно від активності пацієнтів (низько-, середньо- та високоактивних) пропонує забезпечення технічними засобами реабілітацію різних рівнів. За словами експерта, це є надзвичайно важливим тому, що з переходом до такого принципу ми одночасно адаптуємо виріб до можливостей пацієнта, заощаджуємо кошти там, де це можливо, і створюємо умови для впровадження високофункціональних технологій. За цим принципом сформований перелік каталогів засобів реабілітації, які планується закуповувати у 2017 р. Також вперше розроблено і проходить апробацію макет електронної версії каталогу з колісних крісел, який дозволить пацієнту дистанційно ознайомитися з конкретною моделлю, здійснити пошук максимально наближеного до своїх потреб засобу, у тому числі за антропометричними даними.
Саме такий диференційований підхід покладений і в основу забезпечення протезно-ортопедичними виробами — зробити крок від механічних протезів до міотонічних з електронним управлінням. Цей принцип використовується і при забезпеченні такими важливими протезами нижніх кінцівок.
За словами А. Салєєвої, сьогодні більше 600 учасників АТО мають ампутації верхніх та нижніх кінцівок. Їхній вік переважно від 19 до 35 років, і їм дуже важливо бути забезпеченими високофункціональними засобами. 325 із них вже успішно протезовані в Україні. На жаль, раніше протези з електронним управлінням виготовляли лише за межами України, тому державою було докладено зусилля, щоб ці пацієнти були відправлені для протезування за кордон, де одночасно відбулася і підготовка вітчизняних фахівців.
«Зараз у нас вже є сертифіковані фахівці з найвищих технологій виготовлення електронних кисті, передпліччя, плеча та стегна, і до кінця 2016 р. більше 65% цих складних конструкцій буде виготовлено в Україні», — заявила А. Салєєва.
Дуже важливим, за словами директора Українського науково-дослідного інституту протезування, протезобудування та відновлення працездатності, є те, що технології, які освоїла Україна, дають хороше підґрунтя для створення постійно діючої навчальної бази з підготовки бакалаврів за спеціальністю «Ортопедична технологія та інженерія», що відповідає ІІ кваліфікаційному рівню за міжнародною шкалою. Для цього Міністерством соціальної політики вже сьогодні введено професію «Ортопедичний технолог», а науковцями цього інституту, університетів і медичних закладів підготовлено проект навчального плану та відповідних професійних програм, які будуть надані Міністерству освіти та науки для розгляду. Оперативне опрацювання цих матеріалів дозволило б вже протягом 2017 р. дооснастити навчальну базу і почати підготовку сертифікованих викладачів — створити в Україні базу підготовки висококваліфікованих протезистів, що відповідатимуть міжнародним стандартам.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами http://www.kmu.gov.ua/
