Впровадження електронної системи охорони здоров’я є частиною реформи, яка допоможе звести нанівець корупційні ризики в медичній галузі. Без її втілення подолати приховані побори, «благодійні внески» та проконтролювати ефективність використання державних коштів практично неможливо. Про це заявив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк під час форуму, присвяченого Міжнародному дню боротьби з корупцією в Україні-2016.
«Ми впевнені, що ефективно реалізувати медичну реформу неможливо без електронізації сфери охорони здоров’я, тобто створення в Україні системи eHealth. Експерти наполягають, що eHealth має стати частиною загальної стратегії охорони здоров’я, і ми з ними погоджуємося», — зазначив П. Ковтонюк. Він нагадав, що сьогодні такі системи запроваджені в США, Британії, Німеччині, а також у пострадянських країнах — Латвії, Естонії.
Як розповів учасникам форуму заступник міністра, існують різні моделі створення eHealth, які залежать від цілей, принципу фінансування та організації охорони здоров’я в країні. Але головні їх завдання спільні: підконтрольність фінансування, підвищення якості й зручності медичних послуг, прозорість діяльності системи шляхом фіксації дій та ефективніше використання видатків на сферу охорони здоров’я. У МОЗ України також переконані, що для охорони здоров’я важливо досягти принципу інтероперабельності — однакового зчитування та відображення інформації, незалежно від того, де обслуговується пацієнт — у Києві, Чернігові, Львові чи Харкові.
В Україні вже є позитивний досвід Одеси, де технології допомогли частково побороти корупцію в лікарнях. Завдяки проекту «Є ліки» інформація про безкоштовні ліки в закладах тепер зібрана і відкрита на одному сайті, а також доступна через мобільний додаток. Проект стартував у квітні 2016 р., у ньому залучені 113 лікувальних закладів, 25 тис. користувачів.
П. Ковтонюк наголосив, що МОЗ України планує запустити перші елементи eHealth в Україні вже у 2017 р., починаючи з електронізації первинної ланки. Це дозволить відстежувати договори між лікарем і пацієнтом, а також чітко контролювати рух коштів. Маючи чіткі правила гри у вигляді гарантованого пакета послуг і контрактів, а також спостерігаючи рух коштів, лікарі будуть заінтересовані працювати якісніше, залучати більше пацієнтів, оскільки від цього залежатиме їх грошова компенсація. Крім того, буде вирішена проблема із лікарняними листками. За підрахунками незалежних експертів, щороку в Україні видаються близько 10–12 млн листків непрацездатності, з яких 5–10% виписуються необґрунтовано, а ⅓ — видається з порушеннями. Це призводить до значних фінансових втрат бюджетних коштів, що майже на ⅔ формується за рахунок відрахувань роботодавців, а втрати за різними підрахунками становлять від 300 до 900 млн грн.
Наступними кроками стануть електронізація вторинної ланки і спеціалізованих послуг.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами http://www.moz.gov.ua/
