11% дорослого населення Чернігівщини — у групі ризику щодо захворювання на туберкульоз

9 листопада 2016 о 10:55
662

11% дорослого населення Чернігівщини — у групі ризику щодо захворювання на туберкульозДо Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом, який відзначають 1 грудня, в Чернігівській області з 16 листопада до 15 грудня будуть проводитися тематичні заходи. Основна мета цих заходів — донести інформацію до населення про хвороби, які вже давно вийшли за межі соціальних.

«Проблема туберкульозу залишається актуальною для всієї світової спільноти. Туберкульоз є одним із найпоширеніших і найзагрозливіших інфекційних захворювань сьогодення. На жаль, Україна посідає 7-ме місце в Європі за рівнем захворюваності і належить до 30 країн, де ця недуга найпоширеніша. Кожний десятий хворий на туберкульоз в Європі — українець. Особливістю епідемії туберкульозу є поєднання його із ВІЛ-інфекцією», — зауважила заступник голови — керівник апарату облдержадміністрації Наталія Романова 3 листопада на засіданні обласної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу.

Чернігівська область також має невтішну статистику. За захворюваністю на туберкульоз у 2015 р. вона була на 5-му місці серед областей України. На сьогодні сформована група ризику в кількості 96 693 особи, в тому числі медична — 72 477 і соціальна — 24 216, що становить 11% всього дорослого населення.

До роботи у сфері протидії туберкульозу на Чернігівщині залучено органи влади, урядові заклади та установи, громадські організації. Наразі в області реалізовується цільова соціальна програма протидії захворюванню на туберкульоз на 2012–2016 рр. На виконання заходів цієї програми у 2016 р. використано 14 млн 396 тис. грн.

Уже помітні результати її впровадження: зниження захворюваності на туберкульоз (серед неповнолітніх: із 13 випадків у 2015 р. до 7 — у 2016 р.), смертності хворих, зменшилася кількість пацієнтів із рецидивами.

Однак, незважаючи на позитивні зрушення в контролі за захворюваністю на туберкульоз, ситуація на Чернігівщині залишається загрозливою. Показники захворюваності на туберкульоз, смертності від нього ще утримуються на епідемічному рівні. Залишаються актуальними проблемами поширення алкоголізму та наркоманії серед контингенту хворих на туберкульоз, зростання рівня поєднаної патології — туберкульоз/ВІЛ.

В області серед зареєстрованих ВІЛ-інфікованих понад 20% хворіють на туберкульоз і понад 40% із них помирають від цієї недуги. ВІЛ-інфекція сприяє розвитку активної форми туберкульозу та підвищує ймовірність виникнення рецидивів туберкульозу.

Слід зазначити, що на Чернігівщині впроваджуються сучасні моделі амбулаторного лікування хворих на туберкульоз. Створено 22 ДОТ-кабінети (Directly Observed Treatment — лікування під безпосереднім наглядом) на базі протитуберкульозних кабінетів центральних районних лікарень і 4 — у протитуберкульозних закладах. До речі, Чернігівська область єдина в Україні запровадила лікування вдома під безпосереднім наглядом медичних працівників за допомогою скайп-зв’язку.

Знижує інтенсивність захворювань на туберкульоз і замісна підтримувальна терапія як один із методів лікування наркотичної залежності та зниження ризику поширення ВІЛ-інфекції.

Для забезпечення успішності заходів боротьби із туберкульозом важливо змінити ставлення самих громадян до захворювання. Таким чином, у центрі уваги постає роз’яснювальна робота.

«Стратегія контролю над туберкульозом має складатися із постійної роботи серед соціальних груп ризику, оскільки більшість хворих — це особи із малозабезпечених верств населення. Необхідно приділяти першочергову увагу організації флюорографічного обстеження у віддалених населених пунктах області і максимально використовувати можливості пересувних установок. До роботи необхідно активно залучати територіальні громади, приділяти особливу увагу міжвідомчій координації дій», — наголосила Н. Романова.

Головна мета — інформувати про захворюваність на туберкульоз якомога більше людей, особливо про шляхи передачі і необхідність профілактичних заходів. Якщо люди зрозуміють, як передається захворювання та як йому можна запобігти, вони зможуть за допомогою цих знань дбати про власне здоров’я і про здоров’я оточуючих.

Тільки за умови спільної скоординованої праці усіх зацікавлених служб, урядових та неурядових організацій можна досягти успіху та запобігти новим випадкам інфікування.

Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами http://cg.gov.ua/