13 жовтня 2016 р. в Українському кризовому медіа-центрі пройшов круглий стіл щодо стану військової медицини в Україні за участю в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, заступника міністра Олександра Лінчевського, військового хірурга і стажера відділу координації та медичного забезпечення АТО, надзвичайних та воєнних станів Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України Олександра Данилюка, інструктора з тактичної медицини ГО «Захист Патріотів» Павла Івка та лікаря-травматолога Київської міської клінічної лікарні № 17 Максима Циганка.
«Український морський піхотинець має отримувати такий же рівень медичної допомоги, як морський піхотинець США», — зазначила під час круглого столу в четвер в.о. міністра охорони здоров’я України У. Супрун.
Згідно з офіційною статистикою Міністерства оборони України, бойові втрати Збройних Сил України (ЗСУ) у 2015 р. становили 2132 бійця. У 2016 р. загинули 173 українських військовослужбовця; 15% з них, ймовірно, залишилися б живими, якби пройшли належне навчання та отримали індивідуальну аптечку західного зразка.
У. Супрун наголосила на важливості якісної підготовки кожного військовослужбовця. Перші хвилини після поранення визначають подальшу долю бійця, тому максимальна увага має приділятися саме цьому етапу надання допомоги.
«Тут важливим є навчання кожного бійця, сучасна аптечка (без компромісів), підготовка бойових медиків та евакуаційний транспорт», — підкреслила У. Супрун.
Те ж саме стосується й лікарів, які працюють у зоні конфлікту, адже медична допомога надається не медикаментами чи обладнанням, а людьми. «Західний рівень допомоги неможливий без західного навчання, — зазначив заступник міністра О. Лінчевський. — Американського піхотинця лікує добре підготовлений лікар, а значить, і український лікар має бути підготовлений. Білий халат не додає знань. Знання та навички здобувають на курсах».
Сьогодні, незважаючи на відносний успіх у впровадженні тактичної медицини, система підготовки медиків та медичне забезпечення ЗСУ все ще залежить від громадських організацій та гуманітарної допомоги.
Згідно зі звітами Генштабу, сьогодні медичні підрозділи забезпечені спеціальною медичною технікою на 80%, броньованою санітарною технікою на 45%, а індивідуальними аптечками на 100%. Проте громадські організації й надалі продовжують підтримувати військових спорядженням та що важливіше — навчаннями з тактичної медицини.
«Коли йдеться про життя пораненого бійця — компромісів не існує. І якщо немає грошей на сучасні аптечки, треба шукати гроші, а не купувати непотріб», — зазначив П. Івко, інструктор з тактичної медицини ГО «Захист Патріотів», яка від травня 2014 р. навчає українських військових першій допомозі за західними стандартами. «Не можна допустити «звичну» радянську формалізацію та діяльність «для галочки». Навчання та забезпечення бійців мають бути якісними», — додав П. Івко.
Сучасний стандарт госпіталізації — скальпель хірурга через 30 хв після поранення. Шляхи досягнення цього — евакуаційний транспорт і нормальна логістика, мобільний госпіталь має бути мобільним.
«Війна на нашій землі, де ми маємо цивільну мережу лікарень, які треба посилювати за рахунок цивільних чи військових лікарів», — сказав лікар-травматолог Київської міської клінічної лікарні № 17 М. Циганок.
У 2016 р. медики-добровольці заснували Громадську організацію «Медичний корпус», на меті в якої — невідкладна лікарська допомога в зоні зіткнення та підсилення лікарень у прифронтових населених пунктах.
МОЗ України, зі свого боку, запустило програму, яка дозволяє лікарям-добровольцям брати відрядження на 1 міс, аби підсилювати лікарні у прифронтовій зоні.
Крім того, розробляються програми щодо співпраці медиків силових структур із цивільними лікарнями, щоб дозволити їм допуск до діагностики та лікування у цих закладах. Про це розповів військовий хірург і стажер відділу координації та медичного забезпечення АТО, надзвичайних та воєнних станів МОЗ України О. Данилюк: «Ми затвердили стандарти аптечок до державного оборонного замовлення на наступний рік. Віднині українські військові мають отримувати такі ж аптечки, як і військові країн — членів НАТО».
У. Супрун також додала, що цього тижня у МОЗ України пройшла зустріч з експертами НАТО та медичних служб силових відомств України щодо зміни військової медицини в Україні.
«Найважливіше, що обговорили — створення єдиного цивільно-військового простору, до якого входитимуть медики з усіх силових структур. Наші іноземні партнери готові сприяти і надавати будь-яку консультацію щодо впровадження такої системи в Україні», — зазначила в.о. міністра.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами http://www.moz.gov.ua/
