6 вересня 2016 р. під час прес-брифінгу, проведеного в рамках Міжнародного заходу з протидії поширення туберкульозу, експерти обґрунтували доцільність впровадження амбулаторної моделі лікування хворих на туберкульоз (ТБ) як однієї з найважливіших складових реформування системи охорони здоров’я заради подолання епідемії ТБ в Україні.
Йдеться про лікування закритої форми ТБ поза стаціонарами, на рівні первинної ланки медичної мережі та в домашніх умовах. Завдяки врахуванню індивідуальних потреб пацієнтів це сприятиме більшій прихильності хворих до лікування, що, безумовно, допоможе знизити поширеність хвороби. Саме таку, зручнішу для хворих допомогу, називають пацієнторієнтованим підходом.
Необхідність переходу до комплексних, орієнтованих на пацієнта систем амбулаторної протитуберкульозної допомоги виникає у зв’язку з критичною ситуацією, що склалася в Україні та у всьому регіоні Східної Європи та Центральної Азії з розповсюдженням мультирезистентного туберкульозу (МРТБ). У нашій державі це перейшло у справжню катастрофу — ми входимо до п’ятірки країн світу з найтяжчим тягарем МРТБ! На жаль, Україна досі має і найгірші в Європі показники успішності лікування ТБ — виліковуються лише 71% нових випадків та 38,6% випадків МРТБ. За оціночними даними експертів ВООЗ, у 2015 р. близько 23% хворих на ТБ в Україні взагалі не було виявлено. Поширеність усіх форм активного ТБ у 2015 р. становила майже 85 осіб на кожні 100 тис. населення.
«У більшості випадків скорочення термінів перебування хворого у лікарні, а деколи й початок лікування вдома (за наявності умов для інфекційного контролю) є більш доцільними, — повідомив виконавчий директор Міжнародного благодійного фонду «Альянс громадського здоров’я» Андрій Клепіков. — З точки зору громадського здоров’я лікування у стаціонарі не запобігає поширенню ТБ, адже основне розповсюдження інфекції відбувається ще до встановлення діагнозу та госпіталізації. Ризик передачі інфекції від хворого на ТБ значно знижується через 14 днів від початку ефективного лікування. А перебування в стаціонарах часто призводить до внутрішньолікарняного інфікування пацієнтів із резистентними штамами бактерій».
Госпіталізація людей, які цього не потребують, є з одного боку марною тратою фінансових та людських ресурсів, а з іншого — може негативно позначитися на роботі чи соціальному житті хворого та його родини. За даними експертів, скорочення часу перебування хворих у стаціонарах хоча б на 1 день протягом року може зекономити Україні щонайменше 50 млн грн.
«Наразі ми фіналізуємо Концепцію Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2017–2021 роки та Стратегію забезпечення сталої відповіді на епідемії туберкульозу, в тому числі хіміорезистентного, та ВІЛ-інфекції/СНІДу на період до 2020 року. Вони відповідатимуть міжнародним нормам і ми активно працюватимемо над їх впровадженням», — зазначила заступник міністра охорони здоров’я з питань громадського здоров’я та євроінтеграції Оксана Сивак.
«Сьогодні у протитуберкульозних закладах України функціонує 16 тис. ліжок, але лише 55% таких закладів відповідають вимогам інфекційного контролю, що створює значний ризик інфікування стійкими штамами у стаціонарі, — інформувала директор Державної установи «Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами МОЗ України Наталія Нізова. — Хворі на ТБ без бактеріовиділення можуть лікуватися в амбулаторних умовах без ризику інфікувати мікобактеріями оточуючих. Така практика довела свою ефективність у Європейських країнах та відповідає рекомендаціям ВООЗ».
Нині нашій державі надається багатостороння міжнародна підтримка для реформування підходів у подоланні епідемії ТБ та підготовки суспільства до прийняття нових моделей лікування. Для таких реформ вкрай важливим є готовність органів влади до рішучих кроків.
Парламентарі відіграють значну роль у перемозі над ТБ, оскільки без політичної волі головного законодавчого органу держави неможливо досягти стійких результатів, затвердити відповідні бюджети та здійснити вагомий громадський вплив, необхідний для подолання стигми й підвищення обізнаності громадян щодо захворювання. У 2014 р. створено унікальний міжнародний рух, що об’єднує на сьогодні понад 1400 парламентарів — Глобальний Кокус з туберкульозу.
«Глобальний Кокус з туберкульозу — це мережа парламентарів зі 130 країн світу, які проводять кампанії та працюють над подоланням глобальної епідемії ТБ як самостійно, так і об’єднуючи зусилля. Мережа діє на глобальному, регіональному та національному рівнях, — зазначила віце-голова багатопартійної Парламентської групи з глобального туберкульозу, член Палати Лордів Парламенту Великобританії Баронеса Елісон Сатті (Alison Suttie). — Ми також тісно співпрацюємо з партнерськими організаціями громадянського суспільства задля упевненості, що відповідь на ТБ буде стійкою завдяки місцевому лідерству. В цій країні ми співпрацюємо з Альянсом громадського здоров’я, який виступає Координаційним центром діяльності Кокусу в Україні».
«За останні декілька років Альянс запровадив низку інновацій у діагностуванні та лікуванні ТБ. Завдяки обладнанню, поставленому в усі регіони України, про діагноз можна дізнатися за 15 хв (замість колишніх 2 тиж), а завдяки високоякісним лікам, закупленим Альянсом за кошти Глобального фонду, та ефективно організованій соціальній підтримці пацієнтів результат успішного лікування хворих на МРТБ становить 85% (проти загальнонаціонального показника 38,6%), — додав Андрій Клепіков. — Сьогодні час змінювати й самі підходи до лікування, відповідно до найсучасніших міжнародних стандартів, яким є також лікування при закритій формі ТБ поза стаціонарами. Це дозволить зекономити державні кошти, вилікувати більше хворих та запобігти поширенню ТБ. Виграють усі!».
Нагадаємо, щорічно в Україні ТБ діагностують у понад 30 тис. осіб, 4 нові випадки щогодини. Кожен восьмий хворий помирає. Ситуація з ТБ критична у всьому регіоні Східної Європи та Центральної Азії (СЄЦА): 14 із 27 країн світу з високим тягарем стійкого до ліків ТБ знаходяться у цьому регіоні. У багатьох країнах є нагальна потреба переходу до комплексних, орієнтованих на пацієнта систем амбулаторного обслуговування. Регіональний проект «Зміцнення систем охорони здоров’я для ефективного контролю за ТБ і МРТБ у країнах Східної Європи і Центральної Азії» (проект TB-REP), партнером якого від імені Європейської Коаліції з ТБ є Альянс громадського здоров’я, саме спрямований на реформування системи протитуберкульозної допомоги як частини загальних реформ охорони здоров’я. Загальна мета проекту — зменшити тягар ТБ і зупинити поширення стійких до лікування форм шляхом забезпечення політичної прихильності й широкого впровадження доказових пацієнторієнтованих підходів для надання послуг із профілактики, лікування та догляду у сфері ТБ. Проект TB-REP спрямований на реформування системи протитуберкульозної допомоги та надає технічну підтримку протитуберкульозним проектам організацій громадянського суспільства. Реалізується проект за фінансової підтримки Глобального Фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією і охоплює 11 країн Східної Європи і Центральної Азії (Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Узбекистан, Україна, Таджикистан, Туркменістан). Незабаром в Україні та інших країнах — учасницях проекту TB-REP буде розроблено стратегії адвокації для підтримки розвитку амбулаторних моделей надання протитуберкульозної допомоги в рамках реформ систем охорони здоров’я.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами http://www.moz.gov.ua/
