Ожиріння офіційно перестало бути «наслідком способу життя» — тепер це хронічне захворювання з чіткими алгоритмами медикаментозного лікування. У січні 2026 р. Американська діабетична асоціація (American Diabetes Association — ADA) опублікувала нові рекомендації, які змінюють роль фармакотерапії, підходи до вибору препаратів і цілі лікування. Розбираємо, що саме радить ADA, і як ці зміни вплинуть на щоденну клінічну практику лікаря.
У січні 2026 р. ADA через Професійний комітет з ожиріння опублікувала оновлені стандарти фармакологічного лікування ожиріння у дорослих. Документ є частиною «Standards of Care in Overweight and Obesity» та відображає сучасні доказові підходи до ведення пацієнтів з ожирінням і надмірною масою тіла з урахуванням коморбідних станів. Рекомендації вже отримали схвалення провідних професійних спільнот і позиціонуються як практичний інструмент для клініцистів різних спеціальностей.
Ключовою особливістю рекомендацій є остаточне закріплення концепції ожиріння як хронічного рецидивуючого захворювання з багатофакторною патофізіологією. У документі підкреслюється, що після зменшення маси тіла в організмі відбуваються компенсаторні нейроендокринні зміни — зростає апетит, зменшуються енергетичні витрати, знижується базальний метаболізм. Саме ці механізми пояснюють обмежену ефективність виключно немедикаментозних підходів і високий ризик повторного збільшення маси тіла.
Фармакотерапія як складова базового лікування ожиріння
ADA чітко наголошує, що препарати для лікування ожиріння не повинні розглядатися лише як опція «після невдачі дієти». Фармакотерапія рекомендована як частина комплексного лікування вже на ранніх етапах, особливо у пацієнтів з ожирінням або надмірною масою тіла, які мають або перебувають у групі високого ризику розвитку кардіометаболічних ускладнень.
Водночас у рекомендаціях підкреслюється, що жоден препарат не може бути ефективним у відриві від модифікації способу життя. Харчування зі зниженим енергетичним навантаженням, регулярна фізична активність та поведінкова терапія залишаються обов’язковим фоном для медикаментозного лікування. Саме поєднання цих підходів, за даними метааналізів, забезпечує найбільшу середню втрату маси тіла та її довготривале утримання.
Людиноцентричний вибір терапії та спільне ухвалення рішень
Вибір препарату, згідно з рекомендаціями ADA, має базуватися на принципах персоналізованої медицини. Лікарю рекомендується враховувати не лише очікувану ефективність у зменшенні маси тіла, але й профіль супутніх захворювань, ризик побічних ефектів, переносимість, потенційні лікарські взаємодії, економічну доступність та готовність пацієнта до тривалого лікування.
Особливу увагу приділено спільному ухваленню рішень. Залучення пацієнта до обговорення терапевтичних цілей, очікуваних результатів і можливих ризиків розглядається як фактор, що знижує терапевтичну інерцію, підвищує прихильність до лікування та покращує клінічні результати.
Вибір препаратів з урахуванням коморбідних станів
Суттєвою відмінністю нових рекомендацій є чіткий акцент на лікування ожиріння з урахуванням супутніх захворювань. ADA пропонує розглядати фармакотерапію не лише як інструмент зменшення маси тіла, а як спосіб впливу на перебіг цукрового діабету 2-го типу, артеріальної гіпертензії, атеросклеротичних серцево-судинних захворювань, серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду, метаболічно асоційованого стеатогепатиту, обструктивного апное сну та остеоартриту.
Особливе місце у рекомендаціях посідають агоністи рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1) та подвійні агоністи глюкозозалежного інсулінотропного поліпептиду (GIP) / GLP-1, які продемонстрували найбільшу середню плацебо-кориговану втрату маси тіла та позитивний вплив на глікемічний контроль, артеріальний тиск, ліпідний профіль і серцево-судинні результати. У пацієнтів з ожирінням і цукровим діабетом 2-го типу ці препарати рекомендовані як пріоритетні, якщо немає протипоказань.
Переосмислення цілей зменшення маси тіла
У рекомендаціях ADA змінюється підхід до визначення цілей лікування. Зменшення маси тіла на 5% визнається мінімально клінічно значущим порогом, який асоціюється з покращенням окремих метаболічних показників. Водночас для більшості пацієнтів із супутніми захворюваннями рекомендованою ціллю є зменшення маси тіла на 10% і більше, оскільки саме такий рівень втрати маси тіла пов’язаний із суттєвим покращенням глікемічного контролю, артеріального тиску, перебігу серцевої недостатності та захворювань печінки.
Для окремих клінічних ситуацій, зокрема при середньо-тяжкому та тяжкому обструктивному апное сну або метаболічно асоційованому стеатогепатиті, може знадобитися зменшення маси тіла на 15% і більше для досягнення клінічно значущого ефекту.
Динамічне ведення та корекція лікування
ADA наголошує на необхідності регулярного моніторингу ефективності фармакотерапії. Оцінка відповіді на лікування рекомендована щонайменше кожні 3 міс. За недостатнього ефекту лікарю слід своєчасно коригувати терапію шляхом титрації дози, зміни препарату, комбінування медикаментозних і поведінкових підходів або направлення пацієнта на метаболічно-баріатричне лікування.
Окрему увагу приділено управлінню побічними ефектами, насамперед з боку шлунково-кишкового тракту. Рекомендації містять практичні поради щодо харчування та режиму прийому їжі, які дозволяють підвищити переносимість терапії та знизити ризик передчасного припинення лікування.
Значення для щоденної клінічної практики
Нові рекомендації ADA фактично закріплюють зміну парадигми лікування ожиріння — від епізодичних спроб «зменшити масу тіла» до системного, довготривалого ведення хронічного захворювання. Для лікаря це означає необхідність активніше ініціювати розмову про фармакотерапію, формулювати реалістичні та індивідуалізовані цілі лікування й оцінювати успіх терапії не лише за показниками маси тіла, а й за впливом на загальний кардіометаболічний ризик пацієнта.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Х, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція журналу «Український медичний часопис»,
за матеріалами diabetesjournals.org
