Прихована епідемія: як запобігти розвитку пневмонії. Всесвітній день боротьби з пневмонією 2020: ключові виклики
У листопаді 2020 р. в Україні та в усьому світі вчергове відзначили Всесвітній день боротьби з пневмонією. Ключовою метою щорічної події, заснованої 2009 року, є підвищення обізнаності щодо цього захворювання, інформування про способи профілактики і можливі наслідки пневмонії.
На сьогодні, під час пандемії COVID-19, пневмонія стала особливо актуальною проблемою. Станом на 12 листопада 2020 р. коронавірусна інфекція діагностована у понад 52 млн людей у всьому світі й часто закінчується небажаними наслідками. Так, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), COVID-19 може підвищити щорічну смертність від пневмонії на 1,9 млн осіб. Пневмонія — одне з найпоширеніших захворювань людини. В Європі на пневмонію в середньому хворіють 15 осіб на 1000 населення. В Україні, за даними академіка Ю.І. Фещенка, на пневмонію хворіють щороку від 40 тис. до 50 тис. осіб. Загальні витрати на лікування хворих на пневмонію становлять понад 10 млрд дол. США. Зросла смертність від пневмонії: у разі позалікарняної пневмонії нині вона становить 5–15% випадків, у разі госпітальних (нозокоміальних) — до 50%.
Пневмонія (або запалення легень) — це форма респіраторного захворювання, переважно інфекційного походження, з ураженням кінцевих ділянок легень — альвеол. Замість повітря вони заповнюються рідиною чи гнійними виділеннями, що робить дихання болісним, обмежує надходження кисню, провокує появу кашлю з мокротинням, підвищення температури тіла, ознобу та утрудненого дихання.
Викликати пневмонію можуть різні мікроорганізми, зокрема бактерії, віруси та гриби. Найпоширенішою причиною бактеріальної пневмонії є пневмокок (Streptococcus pneumoniae). Цей тип захворювання розвивається при потраплянні пневмокока до дихальних шляхів або є ускладненням після перенесеної застуди чи грипу. Причиною вірусної пневмонії може стати респіраторно-синцитіальна вірусна інфекція (захворювання групи ГРВІ), коронавірус, вірус герпесу, грип та аденовіруси.
Відомо декілька шляхів поширення пневмонії. Легені можуть бути інфікованими при вдиханні вірусів і бактерій, наявних на слизовій оболонці носа та глотки людини. Патогенні мікроорганізми можуть також поширюватися повітряно-крапельним шляхом при кашлі або чханні.
Перебіг пневмонії може варіювати від легкого до такого, що загрожує життю хворого. Особливо небезпечним це захворювання є для дітей молодшого віку і осіб віком старше 65 років, а також для людей з ослабленою імунною системою.
Згідно з інформацією ВООЗ, пневмонія входить до переліку 10 найпоширеніших причин смертності в усьому світі, зокрема стосується 15% дітей віком до 5 років. Щоденно захворювання є причиною смерті 2 200 дітей віком до 5 років, кожні 39 с від пневмонії помирає одна дитина. У доповіді, підготовленій під егідою Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), пневмонію названо прихованою епідемією.
Запобігання розвитку пневмонії у дітей є одним із ключових завдань у сфері глобальної охорони здоров’я, а також одним із основних компонентів стратегії зниження дитячої смертності. Оскільки пневмонія може бути ускладненням багатьох вакциноконтрольованих інфекцій — кору, кашлюку, гемофільної інфекції типу b, пневмококової інфекції, — найефективнішим заходом профілактики захворювання є вакцинопрофілактика. Завдяки вакцинам можна запобігти розвитку серйозних ускладнень, зниженню ризику госпіталізації та зниженню необхідності застосування антибіотиків. Згідно з дослідженнями ВООЗ, ключовою причиною бактеріальної пневмонії у дітей віком до 5 років є пневмокок — вакцинація проти пневмококових захворювань знижує ризик розвитку пневмонії у дітей приблизно на 25%.
Оскільки ресурси системи охорони здоров’я наразі спрямовані насамперед на боротьбу з пандемією COVID-19, у багатьох країнах світу спостерігається зниження охоплення вакцинацією. ВООЗ і ЮНІСЕФ наголошують на тому, що пандемія коронавірусу не повинна ставати на заваді імунізації дітей і закликають продовжувати планові кампанії вакцинації дітей проти кору та поліомієліту, доклавши усіх зусиль для уникнення спалахів та епідемій цих захворювань, а, отже, і запобігання розвитку пневмоній.
Під час лікування пацієнтів із бактеріальною пневмонією особливо важливим є правильне і раціональне призначення антибіотиків для уникнення виникнення антибіотикорезистентності (стійкості бактерій до антибіотиків). Інфекції, спричинені резистентними штамами мікроорганізмів, характеризуються тяжчим перебігом захворювання, частіше потребують госпіталізації хворого і збільшують тривалість його перебування у стаціонарі. Усе це призводить до збільшення витрат на лікування, погіршує прогноз для здоров’я і життя пацієнта та створює умови для виникнення епідемій. За даними Центру з контролю і профілактики захворювань (Centers for Disease Control and Prevention — CDC) , у США щорічно не менше ніж 2 млн людей інфікуються бактеріями, стійкими до антибіотиків, серед них — приблизно 23 тис. осіб помирають унаслідок цих інфекцій.
Зростаюча поширеність антимікробної резистентності (АМР) серед основних патогенів, яка є причиною позалікарняних інфекцій дихальних шляхів, зокрема пневмонії, — є серйозною глобальною проблемою, яка ускладнює лікування пацієнтів із цими інфекціями.
ВООЗ визнає важливість вакцинації як одного із найбільш економічно ефективних заходів громадської охорони здоров’я, а також її важливу роль у зниженні АМР. Вакцинопрофілактика може допомогти зменшити використання антибіотиків у людей: зменшити кількість бактеріальних інфекцій, які потребують лікування антибактеріальними препаратами, зменшити кількість збудників, стійких до лікарських засобів, а також зменшити кількість вірусних інфекцій, для лікування яких хибно застосовують антибіотики.
Фармацевтична компанія GSK усвідомлює виняткову важливість вакцинації та прагне допомогти світовій спільноті подолати зростання АМР. Як глобальний лідер із виробництва вакцин для профілактики бактеріальних захворювань і антибактеріальних препаратів компанія докладає зусиль одночасно за кількома напрямками: профілактика інфекційних захворювань, створення інноваційних лікарських засобів, а також розроблення і дослідження у сфері антимікробної терапії. В Україні дані останнього етапу дослідження антибіотикорезистентності SOAR (2016–2017 рр.) — масштабного міжнародного проєкту, проведеного компанією GSK, — залишаються єдиним джерелом інформації щодо резистентності основних збудників позалікарняних інфекцій дихальних шляхів, зокрема пневмокока до антибіотиків.
Згідно з опублікованими у 2020 р. результатами третього етапу дослідження SOAR 2016–2017 р. в Україні, 100% штамів Streptococcus pneumoniae виявилися чутливими до амоксициліну клавуланату, амоксициліну та препаратів групи резерву — фторхінолонам за критеріями CLSI. Серед проаналізованих у дослідженні цефалоспоринів третього покоління 98% штамів Streptococcus pneumoniae виявилися чутливими до цефтріаксону, 83% — до цефподоксиму і цефдиніру (критерії CLSI), 77% до цефіксиму (критерії фармакокінетика/фармакодинаміка). Активність усіх трьох проаналізованих макролідів відносно Streptococcus pneumoniae в Україні продовжує знижуватися і становить 78% для азитроміцину, 77% — для кларитроміцину та еритроміцину (критерії CLSI). Цей етап дослідження продемонстрував подальше зростання резистентності Streptococcus pneumoniae до більшості досліджуваних молекул антибіотиків, що чітко підкреслює важливість раціонального застосування антибактеріальних препаратів в Україні і, зокрема — урахування локальних показників чутливості у клінічній практиці.
На результатах дослідження SOAR в розділі «Антибіотикотерапія»ґрунтується Уніфікований протокол надання медичної допомоги дорослим хворим на негоспітальну пневмонію, розроблений Національною академією медичних наук України. За даними SOAR в Україні, у зв’язку з ростом резистентності до макролідів експерти віднесли їх до альтернативних препаратів для амбулаторних пацієнтів.
За матеріалами пресслужби компанії GSK Україна
Олександр Осадчий
