Вступ
Профілактика серцево-судинних захворювань (ССЗ) — одне з найбільш пріоритетних завдань, оскільки ⅔ факторів ризику (ФР) зумовлені способом життя, серед яких до психосоціальних відносять різноманітні стресогенні події життя: хронічний стрес на роботі, відсутність соціальної підтримки, низький соціально-економічний статус, напруженість сімейних стосунків тощо (Stansfeld S. et al., 2002; Pajak A. et al., 2013). З іншого боку, епідеміологічні дані свідчать про зростання поширеності ССЗ, незважаючи на зусилля медичної спільноти. Невідповідність між реалізованими зусиллями та отриманими результатами змушує думати про багатовимірний простір ФР, середовищем для прояву яких є психосоціальна сфера людини.
На сьогодні психосоціальний дистрес та асоційовані з ним тривога і депресія визнані незалежними ФР розвитку ССЗ (Погосова Г.В., 2007; Dimsdale J.E., 2008). Серцево-судинна реактивність у відповідь на стрес відображає активність симпатичної нервової системи та залежить від індивідуальної схильності, факторів навколишнього середовища та біосоціального статусу пацієнта. Крім того, психосоціальні фактори можуть сприяти підвищенню рівня смертності внаслідок таких ФР, як тютюнопаління, зловживання алкоголем, низька фізична активність, ожиріння. Формується замкнене коло, в якому тісно переплітаються декілька ФР, що синергічно пов’язані, або мають причинно-наслідковий зв’язок.
Тим не менше, кожне із ССЗ розглядається щодо багатофакторності їх етіології, тобто для виникнення хвороби необхідне поєднання певних факторів, специфічних для кожної з нозологічних форм (Cмулевич А.Б., 2011).
Мета проведеного нами дослідження — виявлення основних ФР виникнення ССЗ як загалом, так і їх структури в кожній нозології окремо.
Об’єкт і методи дослідження
Проведено дослідження за участю 370 пацієнтів (210 жінок та 160 чоловіків), з них з артеріальною гіпертензією (АГ) — 130 пацієнтів; ішемічною хворобою серця (ІХС) — 33; АГ в поєднанні з ІХС — 49; інфарктом міокарда (ІМ) — 23; серцевою аритмією — 82; некоронарогенними захворюваннями серця (НЗС) — 53. Середній вік пацієнтів при АГ становив 54 роки, ІХС — 57, АГ в поєднанні з ІХС — 61, ІМ — 57, аритмії — 56, НЗС — 41.
Обстеження включало виявлення ФР згідно з рекомендаціями Європейського товариства кардіологів і Асоціації кардіологів України. Відділом медико-соціальних проблем кардіології ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» Національної академії медичних наук України» розроблена спеціалізована анкета «Вивчення медико-соціальних факторів впливу на розвиток і перебіг хвороб кровообігу» для комплексної оцінки соматичного, соціального, психічного та духовного здоров’я.
Соціально-економічні умови — складова формування і збереження здоров’я, про що свідчать сімейний стан і взаємовідносини, добробут, якість харчування і фізичної активності, шкідливі звички, рівень культури та спосіб життя. Вплив умов праці на психосоматичний рівень здоров’я (в комплексі із попередніми складовими) характеризуватиме ступінь ризику розвитку захворювання, можливості його ускладненого перебігу, напрямки індивідуальної профілактики і сприяння в оздоровленні.
Значними проявами стресу є тривога і депресія, які діагностуються за допомогою модифікованих відомих вірогідно обґрунтованих анкет (Hospital Anxiety and Depression Scale — HADS, Personal History Questionnaire — PHQ) та характеризують рівень психічного здоров’я, а також його вплив на клініку соматичних проявів, перш за все хвороб системи кровообігу, як найбільш чутливої до негативних чинників їх розвитку.
Незважаючи на те що сьогодні є достатньо валідних скринінгових опитувальників, продовжується пошук оптимальних психодіагностичних інструментів, для яких характерна стислість, простота опрацювання результатів та багатофункціональність, що дасть можливість застосовувати їх не лише для скринінгу, але й для оцінки впливу на розвиток і перебіг хвороб системи кровообігу.
Результати
та їх обговорення
Якщо брати до уваги дві групи ФР — ті, що не підлягають (вік, стать, спадковість) та ті, що підлягають модифікації, то серед ФР, які виявляються у всіх групах пацієнтів з ССЗ, перше місце посідає спадковість (64% пацієнтів відзначають наявність цієї патології серед найближчих родичів). Враховуючи неможливість впливу на генетичну схильність, а лише її врахування, дослідження фокусували на тих ФР, модифікація яких можлива. Провідні місця серед всієї кардіологічної патології посіли такі ФР, як гіподинамія, тривога, ожиріння, депресія, тютюнопаління (табл. 1). Значними стресорами, які передували маніфестації захворювання, були втрата близьких, конфліктні ситуації, політичні події, матеріальні труднощі тощо.
| № | ФР | Частота виявлення, % |
|---|---|---|
| 1 | Спадковість | 64 |
| 2 | Гіподинамія | 63 |
| 3 | Тривога | 56 |
| 4 | Ожиріння | 47 |
| 5 | Депресія | 32 |
| 6 | Тютюнопаління | 22 |
Встановлено сукупність, отриману сумацією частоти виявлення ФР, яку визначили як основу (базу порівняння), тобто прийняли за 100% при розрахунку структури ФР розвитку ССЗ (табл. 2).
| № | ФР | Питома вага у структурі захворюваності, % |
|---|---|---|
| 1 | Депресивні та тривожні розлади | 33 |
| 2 | Гіподинамія | 32 |
| 3 | Ожиріння | 24 |
| 4 | Інші | 11 |
| Усього | 100 | |
Згідно з отриманими даними, тривожно-депресивні розлади та гіподинамія мають найвищу частоту виявлення серед визнаних ФР серцево-судинної патології.
Крім того, кожна окрема нозологія має свої особливості. Так, у 66% пацієнтів із АГ виявлено гіподинамію, у >55% — тривожні порушення та ожиріння (76 та 67% випадків відповідно — у жінок), у 27% — прояви депресії (71% випадків — у жінок) (табл. 3).
| № | ФР | Частота виявлення, % |
|---|---|---|
| 1 | Гіподинамія | 66 |
| 2 | Тривога | 57 |
| 3 | Ожиріння | 56 |
| 4 | Депресія | 27 |
| 5 | Тютюнопаління | 16 |
| № | ФР | Частота виявлення, % |
|---|---|---|
| 1 | Тривога | 64 |
| 2 | Гіподинамія | 55 |
| 3 | Депресія | 45 |
| 4 | Тютюнопаління | 30 |
| 5 | Ожиріння | 30 |
При ІХС >50% пацієнтів мають афективні порушення та гіподинамію. Третина обстежених палять та мають ожиріння, при цьому тютюнопаління однаковою мірою стосується жінок та чоловіків (табл. 4). На 67% вибірка представлена пацієнтами міського населення, переважна більшість з яких не працює.
Доведеним є той факт, що ускладненням АГ може бути розвиток ІХС (Менделевич В.Д., Соловьева С.Л., 2002; ESH/ESC Guidelines, 2013). Середній вік пацієнтів цієї групи — 61 рік. Гіподинамія в поєднанні з ожирінням становлять >50% випадків за частотою виявлення. Таку ж ситуацію відзначають і стосовно тривоги в поєднанні з депресією (табл. 5).
| № | ФР | Частота виявлення, % |
|---|---|---|
| 1 | Гіподинамія | 65 |
| 2 | Ожиріння | 61 |
| 3 | Тривога | 51 |
| 4 | Депресія | 43 |
| 5 | Тютюнопаління | 24 |
Група пацієнтів з ІМ на 90% представлена чоловіками міського населення, працездатного віку, інтелектуального виду діяльності, які відзначають наявність стресових ситуацій у професійній сфері. Низька рухова активність, відсутність фізичних тренувань зумовлюють наявність гіподинамії у 65%, ожиріння — у 48% обстежених. Майже половина пацієнтів з ІМ палять. Афективні порушення, порівняно з попередніми групами ССЗ, відзначають рідше: тривогу — у 30%, депресію — у 22% випадків (табл. 6).
Серед пацієнтів із серцевою аритмією відзначають суттєвий вплив таких ФР, як гіподинамія, тривога та ожиріння. При цьому 49% тривожних розладів проявлялись у вигляді панічних атак. На відміну від інших груп, де ожиріння превалювало серед жінок, у групі пацієнтів із порушеним ритмом серця надмірна маса тіла була властива обом статям. У третини пацієнтів відзначали депресивний розлад (табл. 7).
| № | ФР | Частота виявлення, % |
|---|---|---|
| 1 | Гіподинамія | 65 |
| 2 | Ожиріння | 48 |
| 3 | Тютюнопаління | 48 |
| 4 | Тривога | 30 |
| 5 | Депресія | 22 |
Найвищий показник тривожних розладів спостерігається у групі пацієнтів з НЗС (83% випадків — серед жінок). Іншим групам учасників дослідження властиве превалювання гіподинамії, хоча ожиріння відзначають лише у 9% пацієнтів, що є найнижчим показником серед усіх обстежених (табл. 8).
| № | ФР | Частота виявлення, % |
|---|---|---|
| 1 | Гіподинамія | 60 |
| 2 | Тривога | 56 |
| 3 | Ожиріння | 55 |
| 4 | Депресія | 29 |
| 5 | Тютюнопаління | 27 |
| № | ФР | Частота виявлення, % |
|---|---|---|
| 1 | Тривога | 68 |
| 2 | Гіподинамія | 64 |
| 3 | Депресія | 32 |
| 4 | Тютюнопаління | 11 |
| 5 | Ожиріння | 9 |
Висновки
Таким чином, у ході проведеного дослідження виявлено наявність у кожній із нозологічних форм серцево-судинної патології своєї структури ФР, які можуть визначати розвиток та перебіг цієї патології. Тривога та депресія мають суттєве значення серед ФР кожної з нозологій, що може свідчити про психосоматичний компонент у розвитку соматичної патології.
Зміна способу життя необхідна більшості пацієнтів із хворобами системи кровообігу. Однак існує значна різниця між рекомендаціями і фактичним дотриманням їх на практиці. Зміна поведінкових ФР потребує професійного підходу, оскільки багатьом пацієнтам досить важко коригувати спосіб життя відповідно до порад лікаря. Це властиво соціально дезадаптованим та самотнім особам, які перебувають у стані стресу. Негативні емоції, включаючи депресію, тривогу, гнів та ворожий настрій, можуть послужити бар’єром для профілактичних заходів у цієї групи осіб. Зусилля лікаря-інтерніста у веденні пацієнта із ССЗ у деяких випадках можуть бути недостатніми та потребувати втручання медичного психолога, психотерапевта чи медикаментозної терапії. Зазначений аспект робить актуальним впровадження психотерапевтичної та психологічної допомоги пацієнтам кардіологічного профілю на ранніх етапах.
Список використаної літератури
- Cмулевич А.Б. (2011) Психические расстройства в клинической практике. МЕДпресс-информ, Москва, 720 с.
- Менделевич В.Д., Соловьева С.Л. (2002) Неврозология и психосоматическая медицина. МЕДпресс-информ, Москва, 608 с.
- Погосова Г.В. (2007) Признание значимости психоэмоционального стресса в качестве сердечно-сосудистого фактора риска первого порядка. Кардиология, 2: 65–72.
- Dimsdale J.E. (2008) Psychological stress and cardiovascular. J. Am. Coll. Cardiol., 51(13): 1237–1246.
- ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension (2013) J. Hypertens., 31(7): 1281–1357.
- Pajak A., Jankowski P., Kotseva K. (2013) Depression, anxiety, and risk factor control in patients after hospitalization for coronary heart disease: the EUROASPIRE III Study. Eur. J. Prev. Cardiol., 20(2): 331–340.
- Stansfeld S.A., Fuhrer R., Shipley M.J., Marmot M.G. (2002) Psychological distress as a risk factor for coronary heart disease in the Whitehall II study. Int. J. Epidemiol., 31(1): 248–255.
Резюме. В работе представлены результаты изучения по выявлению факторов риска развития и осложненного течения сердечно-сосудистой патологи. Выявлено наличие в каждой из нозологических форм своей структуры факторов риска. Особое внимание уделено тревоге и депрессии как признанным независимым факторам риска, и методам их диагностики. Обосновывается необходимость интегрированного подхода в ведении пациента с сердечно-сосудистыми заболеваниями, когда объединяются усилия врача интерниста и медицинского психолога.
Ключевые слова: факторы риска, тревога, депрессия, сердечно-сосудистая патология.
Summary. The article presents the results of a study to identify risk factors and morbidity of ardiovascular disease. The presence of each of nosological forms the structure of risk factors. Particular attention is given to anxiety and depression, as a recognized independent risk factors, and methods of their diagnosis. The necessity of an integrated approach in the conduct of cardiac patients when combined efforts doctor internist and clinical psychologist.
Key words: risk factors, anxiety, depression, cardiovascular disease.
Адреса для листування:
Мороз Діана Миколаївна
03680, Київ, вул. Народного ополчення, 5
ДУ «ННЦ «Інститут кардіології
ім. М.Д. Стражеска» НАМН України»,
відділ медико-соціальних проблем кардіології
E-mail: [email protected]
