Вибір методу лікування при переломах стегнової кістки у дітей

Вступ

Вибір методу лікування при переломах стегнової кістки (ПСК) у дітей — одна з актуальних проблем сучасної травматології. ПСК є одним із найбільш поширених пошкоджень опорно-рухового апарату у дітей; зазвичай це діафізарні переломи. Механізм виникнення ПСК — прямий удар (40,7%), стиснення (31,0%), падіння (27,4%), невизначений (0,9%). Основ­ними причинами ПСК у дітей є побутова (67%), вулична (28%), дорожньо-транс­портна травма (4%) та інші (1%). За характером ПСК можуть бути поперечні, косі, гвинтоподібні, осколкові. Відповідно до місця впливу травмуючої сили ПСК виникають у верхній, середній і нижній третині тіла стегнової кістки. Переломи діафіза стегнової кістки належать до тяжких травм, які можуть супроводжуватися значною крововтратою і больовим шоком.

Лікування у разі ПСК — досить складний і динамічний процес. Цій проблемі присвячений цілий ряд наукових публікацій (Бондаренко Н.С., 1990; Шевченко С.Д. и соавт., 1990; Корж А.А., Бондаренко Н.С., 1994; Крись-Пугач А.П. та співавт., 2000; Левицкий А.Ф., Федоренко С.Н., 2002; Хмызов С.А. и соавт., 2004).

Активне хірургічне лікування при ПСК у дітей різних вікових категорій застосовують у разі, якщо консервативні методи іммобілізації при ПСК, особливо діафізарних, не дають бажаного результату — достатньої стабільності, особливо при психомоторному збудженні,

що призводить до додаткової крововтрати і травмування м’яких тканин у ділянці перелому рухомими кістковими уламками з утворенням біологічно активних речовин. Достатньої фіксації можна досягти при оперативному лікуванні із застосуванням різних методів фіксації, що в гострий період дозволить запобігти розвитку легеневої недостатності. Але операція сама по собі є різновидом травми, яка наноситься в певних умовах (в операційній, під наркозом, виконується хірургом), що може погіршити стан хворого. Все вищенаведене демонструє важливість усіх умов, в яких проходить одужання пацієнта.

Мета дослідження — проаналізувати клініко-діагностичну тактику лікування при ПСК у дітей та визначити основні хірургічні методики лікування.

Об’єкт і методи дослідження

Досліджено історії хвороб 151 дитини із ПСК (хлопчиків — 68%, дівчаток — 32%), які перебували на лікуванні в ортопедо-травматологічному відділенні Сумської обласної дитячої клінічної лікарні протягом 2010–2014 рр. Віковий розподіл дітей наведено на рис. 1.

Рис. 1

Вікове співвідношення дітей із ПСК

Основним методом лікування дітей з ПСК залежно від рівня пошкодження були скелетне витягнення, витягнення за Шеде з подальшим переходом на фіксаційний метод лікування — кокситну гіпсову пов’язку з повним курсом фізіотерапевтичних методів лікування.

Результати та їх обговорення

За результатами аналізу історій хвороб 151 дитини кількість переломів у середній, верхній та нижній третині стегнової кістки становила 97; 41 та 13 випадків відповідно.

Рис. 2

Пацієнт М., 2 роки. Лікування ПСК методом скелетного витягнення та фіксаційним методом

Аналіз досвіду лікування дітей із ПСК дозволив узагальнити методики діагностики та лікування. У дітей із ПСК віком 6–12 років застосовують методи скелетного витягнення. Термін останнього становить 4–6 тиж. Іноді після 5-тижневого скелетного витягнення на кінцівку накладають кокситну гіпсову пов’язку (рис. 2). Недоліком цього методу лікування є тривала нерухомість колінного і кульшового суглобів, що негативно відображається на функції пошкодженої кінцівки. Тому основними методами оперативного лікування мають бути стабільно-функціональний накістковий остеосинтез та позавогнищевий остеосинтез стрижневими апаратами (апарат А.Н. Костюка (рис. 3) та стрижневий апарат конструкції Харківського науково-дослідного інституту ортопедії та травматології імені М.І. Ситенка — ХНДІОТ)). Застосування цих методів лікування сприяє ранній активізації дітей та ранньому відновленню функції суміжних суглобів.

Рис. 3

Рентгенограми пацієнта К., 16 років. ПСК у середній третині у процесі лікування методом позавогнищевого остеосинтезу стрижневим апаратом А.Н. Костюка

Стабільно-функціональний накістковий остеосинтез застосовано у 78%, позавогнищевий остеосинтез стрижневими апаратами — у 22% прооперованих.

Рис. 4

Віддалені результати ПСК у дітей

Проаналізовано віддалені результати лікування 128 пацієнтів із ПСК (рис. 4). При оціненні результатів лікування враховували наявність скарг, амплітуду рухів у колінному суглобі та рентгенологічну картину. Хороші найближчі та віддалені результати досягнуті у 106 (82,8%) пацієнтів, яким проведено оперативне втручання накістковим та позавогнищевим остеосинтезом. Хворі не пред’являли скарг на біль у пошкодженій кінцівці. Функція колінного суглоба була в повному обсязі.

Задовільні результати отримано у 22 (17,2%) хворих, у яких відзначали обмеження рухів у колінному суглобі, повне розгинання, дефіцит розгинання до 3–5 ° (175 °).

Висновки

У результаті проведеного дослідження встановлено, що у разі тяжких ускладнень при ПСК надають перевагу стабільно-функціональному накістковому остеосинтезу та позавогнищевому остеосинтезу стрижневими апаратами А.Н. Костюка та ХНДІОТ, застосування яких сприяє ранній активізації пацієнта і профілактиці контрактур у суміжних суглобах пошкодженої кінцівки.

Список використаної літератури

• Бондаренко Н.С. (1990) Открытые переломы у детей, их лечение и исходы. Ортопед. травматол., 1: 49–56.
• Корж А.А., Бондаренко Н.С. (1994) Повреждение костей и суставов у детей. Прапор, Харьков, 445 с.
• Крись-Пугач А.П., Костюк А.Н., Сивак М.Ф., Даровський О.С. (2000) Застосування стрижневих апаратів УкрНДІТО в дитячій і підлітковій травматології та ортопедії. Літопис травматол. ортопед., 2: 32–33.
• Левицкий А.Ф., Федоренко С.Н. (2002) Особенности оперативного лечения переломов бедра и голени у детей с политравмой. Травма, 3(1): 55–58.
• Хмызов С.А., Скребцов В.В., Тихоненко А.А. (2004) Анализ результатов применения стержневых аппаратов внешней фиксации в практике детской ортопедии и травматологи. Ортопед. травматол., 1: 30–36.
• Шевченко С.Д., Попсуйшапка А.К., Хмызов С.А. (1990) Удлинение и коррекция деформаций бедренной кости у детей и подростков стержневыми и спице-стержневыми аппаратами внешней фиксации. Ортопед. травматол., 9: 28–33.

Адреса для листування:
Шищук Володимир Дмитрович
40007, Суми, вул. Римського-Корсакова, 2
Сумський державний університет, медичний інститут,
кафедра ортопедії і травматології