Вступ
Після затвердження Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) у 1979 р. Алма-Атинської декларації щодо визначення ролі та розвитку первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) у світі та визначення глобальної стратегії досягнення здоров’я для всіх за допомогою зміцнення і розвитку ПМСД (1981 р.) у більшості країн світу розпочалася активна реорганізація систем охорони здоров’я з орієнтацією на посилення ПМСД та розвиток загальної практики — сімейної медицини (ЗПСМ). У 1996 р. на конференції ВООЗ у Любляні, Словенія, проголошено «орієнтацію на ПМСД», прийнято хартію ЗПСМ, а у 1998 р. прийнято декларацію ВООЗ щодо охорони здоров’я населення завдяки міцній ПМСД та запроваджено програму ВООЗ «Здоров’я для всіх у ХХІ ст.», суть якої — до 2010 р. забезпечити кращий доступ до ПМСД населенню Європейського регіону (Лехан В.М. (ред.), 2002; Слабкий Г.О. (ред.), 2008; WHO, 2008; Князевич В.М. (ред.), 2010; Матюха Л.Ф., 2011).
В Україні прийнято вважати початок розвитку ЗПСМ (у сучасному її розумінні) з 1988 р., коли запроваджено регіональний експеримент у Львові. Суттєвого розвитку ЗПСМ в Україні стала набувати з 2000 р., коли, відповідно до документів ВООЗ, прийнято Концепцію розвитку охорони здоров’я населення України, в якій серед провідних заходів щодо реформування галузі було зазначено організацію ПМСД за сімейним принципом (Указ Президента від 07.12.2000 р. № 1313/2000) та згодом Постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2000 р. № 989 затверджено комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини. Із 2002 р. реорганізація системи охорони здоров’я на засадах сімейної медицини і, відповідно, розвиток ЗПСМ в Україні та Київській області регламентували: Постанова Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 р. № 14 «Про затвердження Міжгалузевої комплексної програми «Здоров’я нації» на 2002–2011 роки», Указ Президента від 06.12.2005 р. № 1694/2005 «Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров’я населення», Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.07.2006 р. № 421-р «Про схвалення Концепції Державної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2010 року», Постанова Кабінету Міністрів України від 13.06.2007 р. № 815 «Про затвердження Національного плану розвитку системи охорони здоров’я на період до 2010 року» (Слабкий Г.О. (ред.), 2008; Князевич В.М. (ред.), 2010).
У рамках виконання цих документів Міністерством охорони здоров’я України (МОЗ) видано низку наказів, серед яких: наказ від 20.06.2006 р. № 404 «Про внесення змін до наказу від 22.05.2006 р. № 308 «Про затвердження табеля оснащення фельдшерсько-акушерських пунктів, лікарських амбулаторій (у тому числі амбулаторій загальної практики сімейної медицини) та підрозділів первинної медико-санітарної допомоги лікувально-профілактичних закладів», наказ від 28.12.2006 р. № 915 «Про забезпечення регіонів України автомобілями швидкої медичної допомоги для сільських закладів охорони здоров’я», наказ від 21.12.2006 р. № 848 «Про внесення змін до наказу МОЗ від 12.07.2006 р. № 468 «Про заходи щодо посилення моніторингу забезпечення населення медичною допомогою та лікарськими засобами», наказ від 11.05.2007 р. № 237 «Про проведення інвентаризації закладів та підрозділів закладів охорони здоров’я, що надають населенню первинну медико-санітарну допомогу», коли фактично вперше в Україні було проведено інвентаризацію первинної ланки медичної допомоги: стану мережі, її матеріального, кадрового і фінансового забезпечення (Слабкий Г.О. (ред.), 2008; Князевич В.М. (ред.), 2010).
Моніторинг реорганізації ПМСД на засадах сімейної медицини та якості медичної допомоги здійснювався відповідно до наказів МОЗ України: від 25.06.2001 р. № 244 «Про проведення моніторингу реорганізації первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини», від 28.12.2002 р. № 507 «Про затвердження нормативів надання медичної допомоги та показників якості медичної допомоги», від 08.01.2004 р. № 1 «Про удосконалення моніторингу первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини та уніфікації відповідної облікової медичної документації».
Згідно з Законом України від 07.07.2011 р. № 3611-VI «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо удосконалення надання медичної допомоги» та Законом України від 07.07.2011 р. № 3612–VI «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві», розпочалося більш активне реформування системи охорони здоров’я на засадах сімейної медицини у пілотних регіонах. Відповідно до цих законів, МОЗ України видано низку наказів, які зазначали доповнення Переліку закладів охорони здоров’я новим типом закладів — центрів ПМСД (наказ від 20.05.2011 р. № 301) та регламентували забезпечення поетапних змін системи охорони здоров’я і його моніторинг. Згодом, за результатами реформування системи охорони здоров’я в пілотних регіонах, розпочалася реорганізація закладів охорони здоров’я по всіх регіонах України.
Мета роботи — провести аналіз стану первинної медичної допомоги в Київській області за 2002–2014 рр.
Об’єкт і методи дослідження
Нами проаналізовано дані статистичних звітів закладів охорони здоров’я первинної ланки Київської області за формами статистичної звітності відповідно до наказу МОЗ України від 10.07.2007 р. № 378 «Про затвердження форм звітності з питань охорони здоров’я та інструкцій щодо їхнього заповнення», наказу МОЗ України від 08.01.2004 р. № 1 «Про удосконалення моніторингу первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини та уніфікації відповідної облікової медичної документації», наказу від 02.11.2012 р. № 866 «Про оцінку оснащеності лікувально-профілактичних підрозділів закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу та моніторинг модернізації первинної медичної допомоги». Статистичний аналіз проведено за допомогою програм Excel 2007, SPSS, Statistica 6.0.
Результати та їх обговорення
Результати нашого дослідження свідчать, що з метою удосконалення якості й доступності ПМСД, особливо для жителів сільської місцевості, в Київській області протягом 12 років продовжувалося створення медичних амбулаторій ЗПСМ та реорганізація системи охорони здоров’я області відповідно до чинного законодавства. Мережа закладів сімейної медицини станом на 01.01.2014 р. представлена 263 закладами та дільницями, що надають допомогу на засадах ЗПСМ (з них — 223 амбулаторії ЗПСМ), 649 фельдшерсько-акушерськими пунктами (ФАП) і фельдшерськими пунктами (ФП), 633 з яких із 2012 р. є структурними підрозділами центрів ПМСД, а також представлена залишками відділень чи дільниць ЗПСМ при лікарнях. Кількість закладів ПМСД за 2002–2013 рр. (рис. 1) зросла від 11 закладів у 2002 р. до 263 у 2013 р. (приріст — 2045%), амбулаторій ЗПСМ від 4 у 2002 р. до 223 у 2013 р. (приріст — 5475%). Кількість ФАП і ФП мала тенденцію до зменшення від 684 (2006 р.) до 649 (2013 р.), приріст набув від’ємного значення (–5,4%) у зв’язку з реорганізацією деяких з них у амбулаторії ЗПСМ.
З 2012 р. у Київській області, за розпорядженням голови Обласної держаної адміністрації, почали створювати центри ПМСД з метою забезпечення виконання заходів, визначених Національним планом дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», що затверджений Указом Президента України від 12.03.2012 р. № 187/2012. Центри ПМСД створювалися відповідно до основних положень Загальнодержавної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини, затвердженої Законом України від 22.01.2010 р. № 1841-VІ, Постанови Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 р. № 208 «Деякі питання удосконалення системи охорони здоров’я», наказу МОЗ України від 30.08.2010 р. № 735 «Про затвердження примірних станів реформування первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги», Закону України від 07.07.2011 р. № 3612-VІ «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві». Отже, загальна кількість закладів охорони здоров’я Київської області станом на 01.01.2014 р. — 872 заклади, серед яких: 24 центри ПМСД (у структурі яких 263 заклади сімейної медицини, 633 ФАП і ФП), 72 лікарняні заклади, 151 амбулаторно-поліклінічний заклад.
Первинну медичну допомогу у 2002–2014 рр. у Київській області здійснювали лікарі первинної ланки, до яких, відповідно до Закону України № 3611-VI від 07.07.2011 р. «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо удосконалення надання медичної допомоги» до 31.12.2019 р., належать лікарі загальної практики — сімейні лікарі (ЗПСЛ), а також лікарі-терапевти дільничні та лікарі-педіатри дільничні. Відповідно до цього Закону в Україні з 2011 р. відбувається більш активне реформування системи охорони здоров’я на засадах сімейної медицини, більш активно створюються нові посади лікарів ЗПСЛ та відбувається підготовка та перепідготовка медичних кадрів. У зв’язку з цим кількість посад і фізичних осіб лікарів первинної медичної допомоги, зокрема лікарів ЗПСЛ, та забезпеченість ними населення постійно збільшується як у Київській області, так і в Україні (табл. 1), приріст у Київській області був значно вищим, ніж по Україні, що свідчить про високу інтенсивність реорганізації.
| Рік | Київська область | Україна | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Штатних посад | Фізичних осіб, абс. число | На 10 тис. населення | Штатних посад | Фізичних осіб, абс. число | На 10 тис. населення | |
| 2002 | 23,5 | 13 | 0,07 | 2230 | 1793 | 0,38 |
| 2003 | 38 | 23 | 0,13 | 3304 | 2661 | 0,56 |
| 2004 | 50,5 | 33 | 0,19 | 4658,5 | 3791 | 0,8 |
| 2005 | 102 | 61 | 0,35 | 5995 | 4975 | 1,06 |
| 2006 | 203 | 120 | 0,69 | 7179,5 | 5825 | 1,25 |
| 2007 | 240,75 | 141 | 0,81 | 8289,3 | 6815 | 1,48 |
| 2008 | 270,75 | 163 | 0,95 | 8928 | 7772 | 1,69 |
| 2009 | 258,25 | 184 | 1,07 | 9368,5 | 8112 | 1,77 |
| 2010 | 276,75 | 182 | 1,06 | 9622,5 | 8140 | 1,79 |
| 2011 | 288 | 174 | 1,02 | 13083 | 9084 | 2 |
| 2012 | 303,5 | 182 | 1,06 | 13671,75 | 9658 | 2,12 |
| 2013 | 606,75 | 345 | 2,01 | 15903, 5 | 11889 | 2,62 |
| 2014 | 630 | 418 | 2,1 | – | – | – |
| Приріст, % 2002–2013 | 2481,9 | 2553,8 | 2771,4 | 613,2 | 563,1 | 589,5 |
Станом на 01.01.2014 р. у Київській області загальна кількість лікарів, які надають первинну медичну допомогу в цілому — лікарів ЗПСЛ, лікарів-терапевтів дільничних та лікарів-педіатрів дільничних — становить 748 фізичних осіб, в той час як по Україні кількість лікарів первинної медичної допомоги становить 22 350 фізичних осіб. Відповідно до Закону України № 3611-VI від 07.07.2011 р. та у зв’язку з наказом МОЗ від 23.02.2012 р. № 129 «Про затвердження Примірних штатних нормативів центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги», виникла необхідність перепідготовки лікарів-терапевтів дільничних і лікарів-педіатрів дільничних на лікарів ЗПСЛ до 01.01.2020 р., отже кількість педіатрів і терапевтів у Київській області почала зменшуватися: лікарів-педіатрів з 193 у 2012 р. до 167 у 2013 р. (–13,5%), лікарів-терапевтів із 290 у 2012 р. до 214 у 2013 р. (–26,2%). Кількість лікарів інших спеціальностей, які надають медичну допомогу у закладах охорони здоров’я первинного рівня, станом на 01.01.2014 р. становить 90 фізичних осіб, що на 167 (46,1%) менше порівняно з 2012 р. та не перевищує зазначеного наказом від 23.03.2012 р. № 129 розрахунку 0,1 посади лікарів спеціалістів на 1 тис. дорослого та дитячого населення, охопленого обслуговуванням терапевтів і педіатрів дільничних. Загалом, відповідно до збільшення закладів, що надають допомогу за принципом ЗПСМ (із 11 закладів у 2002 р. до 263 у 2014 р.), кількість лікарів ЗПСЛ збільшилася у Київській області від 13 фізичних осіб у 2002 р. до 345 у 2013 р. (приріст — 2553,8%) та до 418 у 2014 р. (приріст — 3115,4%), по Україні — від 1793 фізичних осіб у 2002 р. до 11 889 у 2013 р. (приріст — 563,1%). Забезпеченість лікарями ЗПСЛ по Київській області у 2013 р. становила 2,01 на 10 тис. населення, що на 2771,4% більше, ніж у 2002 р. (0,07 на 10 тис. населення), та у ІІІ кварталі 2014 р. становить 2,1 на 10 тис. населення (приріст — 2900%), в той час як по Україні забезпеченість сімейними лікарями становить 2,62 на 10 тис. населення (2013 р.), але приріст не настільки значущий (589,5%) порівняно з 2002 р. (0,38 на 10 тис. населення).
Укомплектованість штатних посад лікарів ЗПСЛ, зайнятими по Київській області у 2013 р., становить 78,07, тобто показник підвищився на 17% порівняно з 2002 р. (66,67) (рис. 2). Відсоткове відношення від потреби укомплектування закладів охорони здоров’я, які надають первинну медичну допомогу, лікарями ЗПСЛ в роки реформування і створення центрів ПМСД по Київській області станом на 01.01.2013 р. становить 38%, станом на 01.01.2014 р. — 43,4% (приріст — 12,4%), а в Україні станом 01.01.2013 р. — 56%, станом на 01.01.2014 р. — 62% (приріст — 10,7%). Коливання показника укомплектованості штатних посад лікарів ЗПСЛ зайнятими можна пояснити постійним ростом кількості штатних посад та плинністю кадрів у зв’язку з низькою матеріальною мотивацією з боку держави лікарів ЗПСЛ.
Одним із показників, що може свідчити про якість медичної допомоги, є кваліфікація та атестованість кадрів. Станом на 01.01.2014 р. рівень атестованості кадрів у Київській області становив 41,57%. Порівняно з попередніми роками рівень атестованості збільшився з 29,9% у 2008 р. до 41,57% у 2013 р. (приріст — 39%). Послугами лікарів ЗПСЛ в області охоплено 88,5% сільського та 35% міського населення.
Стан закладів та їх ресурсне забезпечення протягом 2002–2012 рр. у Київській області моніторувалися відповідно до наказів МОЗ України: від 08.01.2004 р. № 1 «Про удосконалення моніторингу первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини та уніфікації відповідної облікової медичної документації» та від 11.05.2007 р. № 237 «Про проведення інвентаризації закладів та підрозділів закладів охорони здоров’я, що надають населенню первинну медико-санітарну допомогу», тобто відповідні дані збиралися у період 2005–2012 рр. При аналізі стану закладів ПМСД за цей період встановлено, що відповідно до збільшення кількості створених закладів ЗПСМ збільшувалося їх оснащення та ресурсне забезпечення засобами для проведення медичних послуг (електрокардіограф, тест-системи для лабораторних аналізів, спеціальний інструментарій тощо) (табл. 2). З метою забезпечення доступності медичних послуг і наближення до населення в області, збільшено кількість автомобілів та телефонів у медичних закладах. Для забезпечення введення інформаційних технологій, створення електронного реєстру (Е-реєстру) у майбутньому проводилася комп’ютеризація закладів із приростом кількості комп’ютерів на 1125%. Хоча (див. табл. 2) відбувався значний приріст за всіма показниками ресурсного забезпечення закладів, все одно воно залишається недостатнім і потребує більшого фінансування з боку держави.
| Типи створених закладів ЗПСМ | Приміщення, в якому розміщується заклад ЗПСМ | Забезпеченість закладів ЗПСМ медичними та немедичними засобами | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| На базі медичних закладів | В інших(немедичних) приміщеннях | Телефон | Автомобіль | Електрокардіограф | Тест-системи для лабораторних аналізів | Дефібрилятор | Спеціальний інструментарій (ЛОР, офтальмолог, хірург тощо) | Холодильник | Персональний комп’ютер | |
| 2005 | 95 | 1 | 84 | 57 | 76 | 42 | 2 | 37 | 84 | 4 |
| 2006 | 175 | 3 | 149 | 146 | 135 | 62 | 2 | 47 | 155 | 4 |
| 2007 | 201 | 3 | 173 | 167 | 152 | 83 | 2 | 61 | 194 | 15 |
| 2008 | 215 | 4 | 208 | 186 | 177 | 148 | 1 | 70 | 217 | 26 |
| 2009 | 224 | 4 | 220 | 194 | 191 | 120 | 1 | 73 | 231 | 32 |
| 2010 | 226 | 4 | 217 | 197 | 185 | 1994 | 1 | 77 | 243 | 38 |
| 2011 | 237 | 3 | 243 | 210 | 206 | 1746 | 1 | 84 | 268 | 40 |
| І півріччя 2012 | 246 | 4 | 255 | 220 | 222 | 1755 | 1 | 82 | 297 | 49 |
| Приріст | 158,9 | 300 | 203,6 | 285,9 | 192,1 | 4078,6 | –50 | 121,6 | 253,6 | 1125 |
З 2012 р. зі створенням у Київській області центрів ПМСД відбулася зміна форм моніторингу первинної медичної допомоги відповідно до наказу МОЗ України від 02.11.2012 р. № 866 «Про оцінку оснащеності лікувально-профілактичних підрозділів закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу та моніторинг модернізації первинної медичної допомоги».
При аналізі даних за цими формами в період 2013–2014 рр. (табл. 3) встановлено, що із загальної кількості закладів ПМСД (амбулаторій та ФАПів) більша частина розміщена в будівлях, стан експлуатації яких становить 26–50 років і потребує капітального ремонту. Хоча кількість ЗПСМ в області збільшується, вони зазвичай створюються у наявних будівлях, що, відповідно, відображається у необхідності здійснення ремонту. Незважаючи на збільшення кількості закладів ПМСД, показник забезпеченості амбулаторіями на 10 тис. населення не досягає 100%. Кількість міського та сільського населення, яке охоплене обслуговуванням лікарем ЗПСЛ, збільшилося на 52,1 та 29,4% відповідно, але питома вага міського населення, яке обслуговується лікарем ЗПСЛ, залишається малою і становить 31,2–32,6%, що свідчить про звернення громадян у більшості випадків до вузьких спеціалістів. Водночас питома вага сільського населення, яке обслуговується лікарем ЗПСЛ, вдвічі більша та становить 68,0–57,8%. Середнє навантаження на фізичну особу лікарів ПМСД перевищує нормативи, особливо в сільській місцевості, у зв’язку з недостатньою укомплектованістю штатних посад зайнятими. Співвідношення штатних посад лікарів ПМСД та молодших спеціалістів із медичною освітою ЗПСМ становить 1:1,7 (нормативний показник 1:2), що свідчить також про дефіцит кадрів медичних сестер ЗПСМ. Питома вага амбулаторій, оснащених відповідно до табеля оснащення автомобілями та забезпечених Е-реєстром, із підключенням до мережі Internet, значно зросла, хоча забезпеченість автомобілями не досягла норми. Невеликою залишається відсоткова частка робочих місць лікарів ЗПСЛ, оснащених АРМ, що обмежує запровадження Е-реєстру пацієнтів, ведення електронної системи амбулаторних карток і запису медичних даних пацієнтів та ускладнює проведення моніторингу якості медичної допомоги. Поліпшення доступності медичної допомоги в області забезпечується створенням більшої кількості закладів ПМСД відповідно до щільності населення, наявністю у всіх закладах телефонів, здійсненням реалізації лікарських засобів.
| Індикатори | 2013 р. | ІІІ квартал 2014 р. | Приріст | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Амбулаторії у сільських населених пунктах | усього | 188 | 206 | 9,6 | |||
| у тому числі такі, що потребують капітального ремонту | кількість | 46 | 63 | 37,0 | |||
| прикріплене населення | 258 568 | 341 211 | 32,0 | ||||
| Амбулаторії у містах та селищах міського типу | усього | 39 | 51 | 30,8 | |||
| у тому числі такі, що потребують капітального ремонту або реконструкції/перепланування приміщень при створенні амбулаторій на площах поліклінік та інших лікувально-профілактичних закладах | кількість | 20 | 21 | 5,0 | |||
| прикріплене населення | 386 080 | 505 203 | 30,9 | ||||
| Показник забезпеченості амбулаторіями на 10 тис. населення | міського | 40,9 | 32,1 | –21,5 | |||
| сільського | 88,0 | 88,9 | 1,0 | ||||
| Кількість населення, яке охоплене обслуговуванням лікарем ЗПСЛ | міське | 328 649 | 500 002 | 52,1 | |||
| сільське | 382 722 | 495 079 | 29,4 | ||||
| Кількість населення, яке охоплене обслуговуванням лікарем ЗПСЛ, що надає ПМСД пацієнтам від народження і протягом усього життя | міське | 237 190 | 299 120 | 26,1 | |||
| сільське | 306 760 | 387 763 | 26,4 | ||||
| Питома вага населення, яке обслуговується лікарем ЗПСЛ, що надає ПМСД від народження і протягом всього життя (%) | міського | 31,2 | 32,6 | 4,5 | |||
| сільського | 68,0 | 57,8 | –15,0 | ||||
| Середнє навантаження (кількість осіб) | на штатну посаду лікарів ПМСД, що введена для обслуговування | міського | 1453,0 | 1270,4 | –12,6 | ||
| сільського | 1307,0 | 1159,1 | –11,3 | ||||
| на фізичну особу лікарів ПМСД, що обслуговує | міського | 1820,0 | 1680,5 | –7,7 | |||
| сільського | 2597,0 | 2163,9 | –16,7 | ||||
| Кількість посад лікарів-спеціалістів на 1 тис. населення, що обслуговується лікарями-терапевтами та педіатрами дільничними | 0,7 | 0,7 | 0,0 | ||||
| Співвідношення штатних посад лікарів ПМСД та молодших спеціалістів із медичною освітою ПМСД (%) | 01:01,7 | 01:01,7 | 0,0 | ||||
| Забезпеченість автомобілями (% від нормативної кількості) | 68 | 56,6 | –16,8 | ||||
| Відсоткова частка робочих місць лікарів ЗПСЛ, оснащених автоматизованими робочими місцями (АРМ) (%) | 43 | 35 | –18,6 | ||||
| Питома вага амбулаторій, які оснащені відповідно до табеля оснащення, у загальній кількості амбулаторій (%) | медичним обладнанням, інструментами та інвентарем | 8 | 50 | 525,0 | |||
| АРМ | 11,1 | 90 | 710,8 | ||||
| автомобілями | 55 | 85 | 54,5 | ||||
| Забезпеченість Е-реєстром та підключенням до мережі Internet | % центрів ПМСД, забезпечених Е-реєстром | 12,5 | 100 | 700,0 | |||
| % центрів ПМСД, підключених до мережі Internet | 41,9 | 100 | 138,7 | ||||
| % амбулаторій, забезпечених Е-реєстром | 4,2 | 5 | 19,0 | ||||
| % амбулаторій, підключених до мережі Internet | 2,7 | 1 | –63,0 | ||||
Таким чином (див. табл. 3), можна зробити висновок про значний приріст кадрового та ресурсного забезпечення щодо реорганізації системи охорони здоров’я на засадах сімейної медицини в Київській області, яка не є пілотним регіоном, але ці досягнення не повною мірою забезпечують встановлені законодавством норми. З метою поліпшення ситуації необхідне додаткове матеріально-фінансове забезпечення для досягнення більш вагомих результатів.
Висновки
Загалом досягнуто певних успіхів у розвитку ПМСД і впровадженні сімейної медицини в Київській області, що відбувається відповідно до чинного законодавства України з темпами та за загальними тенденціями, що спостерігаються по всій державі. Виявлені деякі проблеми — недостатність кадрового та ресурсного забезпечення ПМСД, зокрема недостатня кількість лікарів ЗПСЛ і середнього медичного персоналу, а також недостатнє оснащення і матеріальне забезпечення, усунення яких може бути досягнуто в результаті збільшення державного фінансування у непілотних регіонах та запровадження механізмів мотивації медичного персоналу.
Список використаної літератури
- Князевич В.М. (ред.) (2010) Первинна медико-санітарна допомога/сімейна медицина: монографія. МОЗ України, Київ, 404 с.
- Лехан В.М. (ред.) (2002) Організація роботи лікаря загальної практики (сімейного лікаря): посібник. АРТ-ПРЕС, Дніпропетровськ, 370 с.
- Матюха Л.Ф. (2011) Медико-соціальне обґрунтування оптимізації системи первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини в Україні. Автореф. дис. … д-ра мед. наук, Київ, 327 с.
- МОЗ України (2001) Наказ МОЗ України 25.06.2001 р. № 244 «Про проведення моніторингу реорганізації ПМСД на засадах сімейної медицини» (http://www.moz.gov.ua/ua/portal).
- МОЗ України (2002) Наказ МОЗ України від 28.12.2002 р. № 507 «Про затвердження нормативів надання медичної допомоги та показників якості медичної допомоги» (http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20021228_507.html).
- МОЗ України (2004) Наказ МОЗ України від 08.01.2004 р. № 1 «Про удосконалення моніторингу первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини та уніфікації відповідної облікової медичної документації» (http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20040108_1.html).
- МОЗ України (2007) Наказ МОЗ України від 10.07.2007 р. № 378 «Про затвердження форм звітності з питань охорони здоров’я та інструкцій щодо їхнього заповнення» (http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20070710_378.html).
- МОЗ України (2012) Наказ МОЗ України від 02.11.2012 р. № 866 «Про оцінку оснащеності лікувально-профілактичних підрозділів закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу та моніторинг модернізації первинної медичної допомоги» (http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20121102_866.html).
- МОЗ України (2012) Наказ МОЗ України від 23.02.2012 р. № 129 «Про затвердження Примірних штатних нормативів центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги» (http://moz.gov.ua/ua/portal/dn_20120223_129.html).
- МОЗ України (2012) Наказ МОЗ України від 23.02.2012 р. № 130 «Про затвердження Примірного переліку лабораторних досліджень, що виконуються при наданні первинної медичної допомоги населенню» (http://moz.gov.ua/ua/portal/dn_20120223_130.html).
- МОЗ України (2013) Наказ МОЗ України від 27.12.2013 р. № 1150 «Про затвердження Примірного табеля матеріально-технічного оснащення Центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги та його підрозділів» (http://moz.gov.ua/ua/portal/dn_20131227_1150.html).
- МОЗ України (2014) Наказ МОЗ України від 21.08.2014 р. № 585 «Про затвердження Примірних штатних нормативів центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги та його структурних підрозділів» (http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20140821_0585.html).
- Слабкий Г.О. (ред.) (2008) Основні показники розвитку сімейної медицини в Україні 2007 рік. Ситуаційний аналіз. Метод. рекомендації, Київ, 20 с.
- World Health Organization (2008) The world health report 2008: Primary health care now more than ever. WHO, Geneva, 110 р.
Резюме. Согласно декларации Всемирной организации здравоохранения об укреплении первичной медицинской помощи в Украине, происходит реорганизация системы здравоохранения на принципах семейной медицины. Цель работы. Проанализировать состояние первичной медицинской помощи в Киевской области за 2002–2014 гг. Материалы и методы. Анализ данных статистических отчетов учреждений первичной медицинской помощи Киевской области по формам статистической отчетности в соответствии с приказами МЗ Украины от 10.07.2007 г. № 378, от 08.01.2004 г. № 1, от 02.11.2012 г. № 866. Статистический анализ проводили с помощью программ Excel 2007, SPSS, Statistica 6.0. Результаты. Количество учреждений первичной медико-санитарной помощи (ПМСП) за 2002–2013 гг. возросло от 11 до 263 (прирост — 2045%), амбулаторий общей практики — семейной медицины (ОПСМ) — от 4 до 223 (прирост — 5475%). Количество врачей общей практики — семейных врачей (ОПСВ) увеличилось в Киевской области c 13 (2002 г.) до 418 (2014 г.), прирост составил 3115,4%. Обеспеченность врачами ОПСВ по Киевской области составляет 2,1 на 10 тыс. населения (2014 г.), прирост с 2002 г. (0,07 на 10 тыс.) составил 2900%, но показатели кадрового обеспечения не достигают рекомендованных нормативов. Ресурсное обеспечение учреждений, несмотря на значительный прирост за 2002–2014 гг. по всем показателям, остается недостаточным и требует большего финансирования со стороны государства. Вывод. Определены успехи в развитии первичной медицинской помощи и внедрении семейной медицины в Киевской области, которое осуществляется в соответствии с действующим законодательством Украины с темпами и тенденциями, отмечаемыми по всей стране. Выявлены некоторые проблемы — недостаточность кадрового и ресурсного обеспечения первичной медицинской помощи, устранение которых может быть обеспечено увеличением государственного финансирования непилотных регионов и введением механизмов мотивации медицинского персонала.
Ключевые слова: первичная медицинская помощь, Киевская область, анализ 2002–2014.
Summary. According to the WHO Declaration on strengthening primary health care, the reorganization of health care based on family medicine is conducted in Ukraine. Aims. To analyze the state of primary care in the Kiev region in 2002–2014 years. Materials and methods. Analysis of statistical reports of primary care clinics in Kyiv region was performed according to statistical forms approved by the orders of the Ministry of Health of Ukraine from 10.07.2007 № 378, from 08.01.2004 № 1, from 02.11.2012 № 866. Statistical analysis was performed using Excel 2007 software, SPSS, Statistica 6.0. Results. Number of primary facilities for 2002–2013 increased from 11 to 263 (2045% increase), clinics of family medicine — from 4 to 223 (5475% increase). The number of family doctors increased in the Kiev region from 13 (2002) to 418 in 2014 (increase 3115.4%). The level of present family doctors in Kiev region is 2.1 on 10 thousand population (2014), that increased on 2900% (from 0,07 in 2002), but staffing figures do not reach the recommended standards. Resources, despite the significant increase in all parameters during 2002–2014, remains insufficient and requires more funding from the state. Conclusion. Some progress in the development of primary care and family medicine introduction in the Kiev region was identified, it is conducted in accordance with the current legislation of Ukraine, with rates and the general trends observed across the country. Discovered some problems — lack of personnel and resources for primary care elimination which should be received by increase of funding primary care in non-pilot regions and implementation of mechanisms for motivating medical staff.
Key words: primary care, Kiev region, analysis 2002–2014.
Адреса для листування:
Ткаченко Вікторія Іванівна
04112, Київ, вул. Дорогожицька, 9
Національна медична академія
післядипломної освіти
імені П.Л. Шупика
E-mail: [email protected]
