Українська кардіохірургія має славетну історію. Перші операції на серці Микола Амосов проводив вже у 50-ті роки ХХ ст. Сьогодні це міцна галузь із широкою мережею кардіохірургічних закладів по всій країні.
Смертність від серцево-судинної патології в Україні за останні роки досягла 66%. Невпинно зростає захворюваність на ішемічну хворобу серця: у 50 тис. осіб щороку розвивається гострий інфаркт міокарда, при цьому кожен третій пацієнт помирає. Такі дані, без сумніву, викликають тривогу і привертають увагу до якості надання медичної допомоги лікарями кардіологічного напряму. Його перспективною гілкою є кардіохірургія, що в останні роки почала активно розвиватися.
На сьогодні в Україні існує 24 кардіохірургічні центри, в яких виконують близько 20 тис. операцій на рік. При цьому лише 60% пацієнтів з тих, які нагально потребують оперативного втручання, отримують необхідну допомогу. Висока смертність від гострих коронарних подій віддзеркалює стан галузі. Коментуючи ці цифри, Сергій Сіромаха, кандидат медичних наук, головний лікар Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова, підкреслив низький рівень обізнаності про роботу кардіохірургічного напрямку української медицини як серед населення, так і серед медичних працівників.
Найбільш прогресивними центрами зазначеного профілю в межах України, крім Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова, є Інститут серця та Науково-практичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії. Ці заклади володіють потужними базами діагностичного та лікувального устаткування і величезним науковим потенціалом, що отримав визнання на світовому рівні. Летальність при оперативних втручаннях у пацієнтів з інфекційним ендокардитом та пухлинами серця в цих закладах наближається до нуля. Проте, за словами С. Сіромахи, низька активність частини кардіологів, неправильна діагностика захворювань або несвоєчасне направлення ними пацієнтів до центрів — найбільш поширені причини високої смертності населення від серцево-судинної патології, що потребує екстреного втручання.
З метою поглиблення знань місцевих спеціалістів і розкриття реального стану статистики серцево-судинних захворювань у різних регіонах держави за ініціативою Костянтина Руденка, доктора медичних наук, головного позаштатного спеціаліста МОЗ України за спеціальністю «Хірургія серця і магістральних судин у дорослих», та фахівців Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова розпочав свою роботу Всеукраїнський проект «Зупинити епідемію серцево-судинних катастроф». Уже зараз лікарі та студенти медичних вищих навчальних закладів Київської, Черкаської, Сумської, Житомирської, Полтавської, Запорізької та Вінницької областей у рамках реалізації цієї програми взяли участь у тренінгах, майстер-класах, науково-практичних конференціях, а також прослухали навчальні лекції. Крім того, учасниками проекту проведені обстеження та консультації пацієнтів кардіохірургічного профілю на базі обласних та районних закладів охорони здоров’я, а також організовані прес-конференції для журналістів регіону, мета яких — максимальне поширення інформації щодо нинішнього стану сучасної діагностики та лікування серцево-судинних захворювань, а також можливостей їх отримання. Здивування і занепокоєння К. Руденко та його колег викликало викривлення статистики, що спотворює уявлення про реалії кардіологічної дійсності та є перешкодою для її подальшої корекції. К. Руденко відзначив, що незважаючи на складну політико-економічну ситуацію в країні, цей проект став ще одним кроком у подоланні серцево-судинної захворюваності на державному рівні.
Можна з упевненістю зазначити, що кардіохірургічний напрямок сучасної медичної практики відображає розвиток лікарської та наукової думки країни і визначає її інтеграцію у світову спільноту. Ішемічна хвороба серця, складні порушення ритму, набуті та вроджені вади серця потребують хірургічного втручання. Проте в ході засідання неодноразово підкреслено можливість охоплення силами кардіологів, а не спеціалістів хірургічного напрямку, значної частини діагностичних та лікувальних процедур, які наразі виконують виключно кардіохірурги.
Ще однією болючою темою, розглянутою на засіданні, стала проблема вроджених вад розвитку серця у дітей. Незважаючи на значні можливості та досягнення Науково-практичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії, сотні дітей не отримують належної допомоги внаслідок низької та невчасної діагностики патології. Надія Руденко, доктор медичних наук, заступник директора Науково-практичного центру по науковій роботі кардіологічного профілю, відзначила, що протягом останніх 25 років смертність дітей із вродженими вадами розвитку серця на першому році життя становила 90% і, на жаль, цей показник залишається стабільно високим. Відсутність фетальних кардіологів, здатних встановити правильний діагноз ще у пренатальний період, незадовільна постнатальна діагностика — фактори, що спричинюють критичний стан дитячої кардіохірургії. Зі слів доповідача, щороку в Науково-практичному центрі дитячої кардіології та кардіохірургії проводять близько 200 оперативних втручань із приводу вроджених вад розвитку серця, а, відповідно до статистичних даних, показник народжуваності таких дітей сягає 1500 на рік.
Під час засідання прозвучали звіти про роботу представників Київських і обласних центрів, проведену у 2014 р. Зі своїми доповідями виступили фахівці із Хмельницького, Вінниці, Одеси, Черкас та ін. Представлено статистику проведених операцій, наведено летальність із різних причин та виокремлено напрямки подальшого руху. Проблемою, що, на думку ряду ораторів, є однією із провідних причин гальмування розвитку кардіохірургії в державі, є відсутність затверджених стандартів, хоча низький рівень економічного забезпечення унеможливлює повноцінність їх дотримання. Економічна неспроможність виконання стандартів робить лікаря незахищеним перед судовою системою.
У заключному слові Геннадій Книшов, академік Національної академії наук та Національної академії медичних наук, директор Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова, акцентував увагу присутніх на швидкості розвитку галузі, відзначивши результати як провідних центрів міста Києва, так і роботу лікарів Черкаської, Вінницької та Хмельницької областей. На його думку, українські кардіологи можуть достойно представляти цей напрямок медицини на світовій арені, а деякі з них — навіть диктувати свої умови.
Анна Антонюк,
фото Сергія Бека