Приватна медицина в Україні: організаційні, законодавчі, маркетингові аспекти

Регуляторні аспекти діяльності

Від чого залежить розвиток медицини в державі? На думку Олега Березюка, заступника мера Львова з гуманітарних питань, в першу чергу, на нього впливає рівень культури суспільства: саме вона формує ставлення громадян до охорони здоров’я. Тому левову частку своїх зусиль влада повинна вкласти у виховання та розвиток культури суспільства, у тому числі культури споживання медичних послуг, ставлення до власного фізичного, духовного та ментального здоров’я.

Реформа в медицині — це, в першу чергу, зміна вульгарних потоків фінансування. І розпочинати її потрібно зі змін в системі медичної освіти та підготовки управлінських кадрів. Якщо в закладах охорони здоров’я будуть працювати освічені та інтелігентні фахівці, якщо держава створюватиме умови, в яких їх знання і праця будуть цінуватися, то з часом в Україні з’явиться когорта лікарів, гідних своєї професії.

Управління закладами охорони здоров’я також потребує змін. Гарні лікарі не є ефективними управлінцями, і навпаки. Управління та освіта — дві складові, які зможуть витягти медицину з безнадійного становища. Але для цього потрібні грошові інвестиції та зусилля влади. Сьогодні приватна медицина є прикладом, як прозоро та якісно функціонувати в складних економічних умовах. І державні клініки мають брати з них приклад.

Доповідь Ольги Худошиної, заступника начальника Управління з питань якості надання медичної допомоги, керівника відділу з питань якості та оцінки відповідності МОЗ України, була присвячена конт­ролю якості надання медичної допомоги у закладах охорони здоров’я.

Павло Ковтонюк, головний редактор журналу «PRO Менеджмент в охороні здоров’я», розповів про результати спеціального пілотного дослідження, присвяченого ринку приватної медицині України. Опитування проведено у серпні–вересні 2014 р. анонімно за допомогою веб-форми, яка містила 36 питань, поділених на 6 блоків (управління персоналом; маркетинг; інформаційні технології; управління якістю, стандарти і протоколи; фінанси; майбутнє галузі приватної медицини).

На думку Тетяни Міхнової, генерального директора Медичного центру Святої Параскеви, ринок приватної медицини знаходиться в стані глибокої стагнації — немає розвит­ку, не надходять інвестиції, багато компаній продовжують виплачувати зар­плату у конвертах.

Як зазначила Олена Мороз, генеральний директор клініки «Інтерсоно», нині відсутній системний підхід до побудови бізнесу в сфері приватної медицини. Більшість приватних клінік, як і 15 років тому, відкриваються виключно для реалізації амбіцій власника, а не для того, щоб досягти результатів та довго існувати на ринку.

За словами Галини Усенко, генерального директора клініки «Інто- Сана», проблемою приватних клінік є відсутність не лише системності, а й зрілості. Так, 49% опитаних не використовують в роботі протоколи МОЗ, тобто йдуть на необґрунтований ризик. Викликає сумніви, що 58% клінік, які взяли участь у дослідженні, дійсно впровадили в свою роботу внутрішні стандарти якості медичної допомоги. Тільки 39% респондентів оцінюють якість роботи лікаря за критерієм дотримання стандартів у роботі.

З точки зору Сергія Джеваги, генерального директора медичного центру «Інго», продемонстровані результати дійсно є глобальним зрізом того, що відбувається в приватній медицині. У багатьох випадках відкриття лікувальних закладів — гонитва за швидкими грошима, проте результату вони так і не досягнуть. Як правило, це стосується невеликих закладів, засновниками яких є лікарі.

Наталія Тулінова, заступник генерального директора з питань розвитку маркетингу та продажу клініки «ISIDA», підняла питання агентських договорів — колосальної залежності медичного бізнесу від плати за «голову» пацієнта. Така стратегія є яскравою демонстрацією планування розвитку лише на короткострокову перспективу та бажання отримати «швидкі» гроші.

Приватний сектор: міжнародний та український досвід

Професор Яків Березницький, голов­ний лікар клініки «Гарвіс», завідувач кафедри хірургії № 1 ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», торкнувся питання розвитку стаціонарної приватної медицини в Україні, зокрема недосконалості механізмів фінансування, відсутності системного контролю якості медичного обслуговування, неефективного планування ресурсів. Вирішити їх, на думку доповідача, допоможе зміна механізму фінансування, впровадження належної системи менеджменту якості, планування використання ресурсів.

Доповідь «Приватна медицина Туреччини: досвід побудови ефективної системи медичного туризму» представила Юлія Хомич, директор департаменту СНД Турецької асоціації медичного туризму. Вона детально розповіла про переваги створення «The Health Free Zone», серед яких спрощення податкової системи; створення приваб­ливих інвестиційних умов для іноземних інвесторів; мінімізація бюрократії; рівні умови як для вітчизняних, так і для іноземних інвесторів.

Ю. Хомич підкреслила, що в України є всі шанси вийти на ринок медичного туризму. Для цього необхідно обрати пріоритетні напрямки медицини, підготувати інфраструктуру клініки та створити пакет послуг для іноземного пацієнта. Після цього можливий вибір цільового ринку (швидше за все треба орієнтуватися на країни СНД через схожий менталітет та відсутність мовного бар’єру) та просування. Особливу увагу треба звернути на крос-культурний маркетинг послуг — донести до потенційного пацієнта, що він отримає в клініці, а не те, що клініка пропонує. Створення «The Health Free Zones» — також перспектива на майбутнє, але за умови зникнення бюрократичних та корупційних бар’єрів.

Тему перспектив експорту та імпорту медичних послуг, які у більшості випадків можна трактувати як в’їзний та виїзний медичний туризм, продов­жив Ігор Торський, віце-президент Української асоціації медичного туризму. Україні як державі, що активно інтегрується у міжнародні структури, доведеться пройти ще немалий шлях для розвитку свого позитивного іміджу в сфері медичного туризму. При роботі з іноземними пацієнтами необхідне дотримання правил медичної етики та деонтології, конфіденційності, а також передача медичних даних. Пацієнту необхідно забезпечити належний мовний супровід, відповідне транспортування, а при його поверненні на батьківщину — налагодити зворотній зв’язок. Клініки, які бажають розвивати медичний туризм, також повинні подбати про наявність таких сертифікатів, як ISO, TEMOS, JCI. Слід працювати тільки з професійними провайдерами, що мають успішний досвід роботи у цій сфері, та мати медичних працівників у своєму штаті. На думку виступаючого, основними напрямками в’їзного медичного туризму в Україну є лікування стовбуровими клітинами, пластична хірургія, офтальмологія, репродукція, реабілітація, стоматологія, кібер-ніж, ПЕТ-КТ.

Радмила Гревцова, керуючий партнер консалтингової компанії «Юркрафт Медицина», розглянула правові аспекти оподаткування медичних послуг ПДВ, а також питання оподаткування ПДВ медичного обслуговування громадян за їх бажанням у медичних закладах із поліпшеним сервісним обслуговуванням.

Микола Орлов, партнер юридичної фірми «ОМП», представив доповідь «Приватні клініки: інвестиційна привабливість, помножена на безпеку бізнесу». Серед основних складових приватної клініки як бізнесу він зазначив торгову марку (бренд) та іншу інтелектуальну власність; команду фахівців; нерухомість (власність або оренда); договори з ключовими клієнтами; обладнання. Серед основних прорахунків власників клінік з юридичної точки зору виділено наступне:

• оформлення торгової марки відкладається на потім;
• не розділяється компанія — власник нерухомості та компанія — надавач послуг;
• персонал не «прив’язується» договорами;
• існує заплутаність у тому, хто чим володіє та керує (мікс суб’єкта підприємницької діяльності, юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців);
• політика активної податкової мінімізації;
• розповсюдження ділової інформації.

Розглядаючи персонал як складову частину бізнесу, юрист зазначив, що персонал стає активом, коли зі співробітниками оформлені офіційні договори та виплачується офіційна зарплата, існують корпоративна культура та чіткі правила поведінки, а також приділяється підвищена увага ключовим фахівцям (зокрема головному лікарю). Останнім часом законодавство України еволюціо­нує у бік роботодавця. Відповідно до законодавчих змін звільнити працівників можна без поважних причин (з виплатою зарплати за 6 міс). Крім того, можна встановити штрафи за «невідпрацювання», детально регулювати посадові обов’язки.

Безпека бізнесу — інформаційна безпека. Величезною проблемою є необмежений доступ до інформації всередині компаній. За словами доповідача, окрім уваги до роботи ІТ-персоналу, доступ до інформації слід надавати лише тим, кому вона необхідна. Також обов’язково мають бути запроваджені чіткі правила поводження з інформацією та її градація. У більшості випадків розкриття інформації можливе лише за згоди директора/власника.

М. Орлов також порекомендував присутнім бути обережними в податкових іграх, адже наступні декілька років пройдуть у боротьбі держави за податкові надходження. Серед перспективних юридичних завдань приватної медицини на 2015 р. юрист зазначив розвиток міжнародного медичного туризму (в Україну); створення мережевих закладів та розбудову стаціонарів; подальше врегулювання прав лікаря та пацієнта.

Усі виступаючі неодноразово наголошували на необхідності створення асоціації приватної медицини в Україні. Це дозволить не лише обмінюватися досвідом, але й посилювати позиції один одного та займати достойне місце в системі охорони здоров’я. Найважливішим напрямком діяльності для майбутньої асоціації повин­на стати нормотворча робота — без зміни регуляторного поля в державі якісно функціонувати приватна медицина не зможе.

Ганна Барміна,
фото Сергія Бека
Вперше опубліковано
у «Щотижневику АПТЕКА» № 962(41)