ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНИЙ ДИСБАЛАНС ПРИ РОЗСІЯНОМУ СКЛЕРОЗІ ТА ЙОГО РОЛЬ У ВИНИКНЕННІ ВТОМИ У ХВОРИХ

December 30, 2004
2015
Resume

Мета дослідження — вивчити адаптивні зміни прооксидантно-антиоксидантної рівноваги у хворих на розсіяний склероз (РС) із втомою і без такої, патобіохімічні механізми розвитку цього симптому шляхом визначення вмісту продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) в крові й активності системи антиоксидантного захисту. У дослідження були залучені 49 хворих (22 чоловіки та 27 жінок віком від 19 до 57 років) на РС. Залежно від наявності чи відсутності втоми хворих розподілили на дві групи: з втомою — 39, без такої — 10; до контрольної групи увійшли 10 здорових осіб, порівнянних за демографічними показниками з пацієнтами основних груп. Аналіз отриманих результатів свідчить, що порушення прооксидантно-антиоксидантної рівноваги були більш значними у хворих на РС із проявами втоми, вони супроводжувалися переважанням вмісту продуктів ПОЛ (вільних радикалів) над здатністю антиоксидантних систем їх елімінувати, тобто розвитком оксидантного стресу. Менш вираженими були зміни вільнорадикальної активності та системи антиоксидантного захисту клітини у хворих на РС без втоми. Прогресування демієлінізуючого процесу та підвищення ступеня тяжкості РС посилювали вільнорадикальне окиснення у хворих із втомою, що проявлялось підвищенням вмісту первинних продуктів ПОЛ. Найтяжчими були порушення прооксидантно-антиоксидантної рівноваги у разі вторинно-прогресуючого РС із втомою. Антиоксидантна система найефективніше реагувала у разі ремітивного РС, про що свідчив порівняно вищий рівень вмісту відновленого глутатіону та глутатіонпероксидази в еритроцитах. У стадії загострення РС вираженість проявів втоми посилювалася, що проявлялося підвищенням вмісту первинних і вторинних продуктів ПОЛ, інертністю глутатіонзалежної та ферментної системи антиоксидантного захисту. Це призводило до порушення рівноваги між цими системами, зумовлювало поглиблення оксидантного стресу клітин. Проведене дослідження підтвердило взаємозв’язок втоми з дисбалансом прооксидантно-антиоксидантної рівноваги у хворих на РС, що визначає доцільність впровадження в практику лікарських засобів з антиоксидантними і метаболічними властивостями.

>ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНЫЙ ДИСБАЛАНС ПРИ РАССЕЯННОМ СКЛЕРОЗЕ И ЕГО РОЛЬ В ВОЗНИКНОВЕНИИ УСТАЛОСТИ У БОЛЬНЫХ

Виничук Степан Милентьевич, Донченко Г В, Морозова Р П, Копчак О О, Пасичная Э П, Силонов С Б

Резюме. Цель исследования — изучить адаптационные изменения прооксидантно-антиоксидантного равновесия у больных рассеянным склерозом (РС) с усталостью и без таковой, патобиохимические механизмы развития этого симптома путем определения содержания продуктов перекисного окисления липидов (ПОЛ) в крови и активности системы антиоксидантной защиты. В исследование были включены 49 больных (22 мужчин и 27 женщин в возрасте от 19 до 57 лет) с РС. В зависимости от наличия или отсутствия усталости больных распределили на две группы: с усталостью — 39, без таковой — 10; в контрольную группу вошли 10 здоровых людей, сравнимых по демографическим показателям с пациентами основных групп. Анализ полученных результатов свидетельствует, что нарушения прооксидантно-антиоксидантного равновесия были более значительными у больных РС и проявлениями усталости, они сопровождались преобладанием содержания продуктов ПОЛ (свободных радикалов) над способностью антиоксидантных систем их элиминировать, то есть развитием оксидантного стресса. Менее выраженными были изменения свободно-радикальной активности и системы антиоксидантной защиты клеток у больных РС без усталости. Прогрессирование демиелинизирующего процесса и повышение степени тяжести РС усиливали свободнорадикальное окисление у больных с усталостью, что проявлялось повышением содержания первичных продуктов ПОЛ. Наиболее тяжелыми были нарушения прооксидантно-антиоксидантного равновесия у больных с вторично-прогрессирующим РС с усталостью. Антиоксидантная система наиболее эффективно реагировала при ремитирующем РС, о чем свидетельствовал сравнительно более высокий уровень содержания восстановленного глутатиона и глутатионпероксидазы в эритроцитах. В стадии обострения РС степень усталости усиливалась, что проявлялось гиперпродукцией первичных и вторичных продуктов ПОЛ, инертностью глутатионзависимой и ферментной системы антиоксидантной защиты. Это приводило к нарушению равновесия между этими системами, обусловливало усиление оксидантного стресса клеток. Проведенное исследование подтвердило взаимосвязь усталости с дисбалансом прооксидантно-антиоксидантного равновесия у больных РС, что определяет целесообразность внедрения в практику лекарственных средств с антиоксидантными и метаболическими свойствами.

Ключевые слова: рассеянный склероз, усталость, механизмы развития, свободнорадикальное окисление, оксидантный стресс, антиоксидантная система

>PROOXIDANT-ANTIOXIDANT DISBALANCE IN MULTIPLE SCLEROSIS AND ITS ROLE IN THE DEVELOPMENT OF FATIGUE IN PATIENTS

Vinychuk S М, Donchenko G V, Мorosova R P, Kopchak O O, Pasechnaya E P, Silonov S B

Summary. The aim of the study was to examine the adaptive changes of prooxidant-antioxidant balance in patients with multiple sclerosis (MS) with and without fatigue, as well as to investigate pathobiochemical mechanisms of the development of this symptom by means of evaluation of lipid peroxidation (LPO) products in blood and activity of the antioxidant system. 49 patients with MS (22 males and 27 females aged from 19 to 57 years) were enrolled in the study. Depending on the presence or absence of fatigue all the patients were divided into two groups: with fatigue — 39 and without it — 10 patients. 10 healthy individuals formed control group. Both clinical and control groups were comparable in demographic characteristics. Analysis of the obtained results showed that disturbances in prooxidant-antioxidant balance were more prominent in patients with MS and fatigue and included the prevalence of LPO products (free radicals) content over the capacity of antioxidant systems to eliminate them. Such disturbances were less prominent in patients with MS without fatigue. Progression of the demyelination process and increase of the MS severity enhanced the intensity of LPO in patients with fatigue, manifested by increased levels of primary LPO products. Patients with secondary-progressive MS and fatigue had the worst disturbances of prooxidant-antioxidant balance. Patients with relapsing MS had more powerful antioxidant system — enhanced content of reduced glutathione and glutathione peroxidase in red blood cells. The severity of fatigue increased during relapse phase of MS and was accompanied by increased levels of primary and secondary LPO products and insufficiency of antioxidant system. That led to prooxidant-antioxidant disbalance and enhanced the oxidative stress in cells. Our study proved the relationship between fatigue and prooxidant-antioxidant disbalance in patients with MS that testify the expediency to introduce drugs with antioxidant and metabolic properties in medical practice.

Key words: multiple sclerosis, fatigue, mechanisms of the development, free radical oxidation, oxidative stress, antioxidant system